Клієнт Монобанку заявив про втрату телефону, з якого сам переказав майже 300 тисяч гривень: що вирішив суд

30 липня 2022 року чоловік нібито втратив мобільний телефон, в якому був встановлений додаток Monobank. Приблизно 05:45 він подзвонив на лінію підтримки клієнтів банку та попросив заблокувати свій рахунок. 

У відповідь оператор заявив, що на прохання клієнта заблокував картку. Тому що існував ризик, що шахраї можуть вкрасти кошти клієнта. 

Проте приблизно опівдні того ж дня чоловік отримав повідомлення від «Універсал Банк» (Монобанк – це проєкт банку), що з його «зблокованого» рахунку зникло майже 300 тис. грн. Гроші вкрали дома переказами: на 147 тис. грн та 150 тис. грн. Ці кошти переказали на рахунок невідомої особи.

Щоб це перевірити чоловік знов звернувся на лінію підтримки, й там підтвердили викрадення заощаджень. На скаргу в банку відповіли, що провели «попереджувальні міри у відношенні співробітника, який допустив виникнення даної ситуації». І порадили звернутися до поліції.

Чи вдалося повернути гроші

Постраждалий був упевнений, що «банк не повинен перекладати відповідальність за порушення безпеки своєї платіжної системи на нього». Адже клієнт зробив все, від нього залежне, щоб попередити крадіжку. І вважав, що його картка заблокована, а гроші у безпеці, як йому пообіцяли у Monobank.

Але не так сталося, як гадалося. Довелося чоловіку йти до поліції, де він напочатку серпня 2022 року написав заяву про злочин. Спершу її не прийняли, а наступна спроба була аж у жовтні. Тоді й відкрили кримінальне провадження №12022162490001020 за статтею про крадіжку в умовах воєнного стану. Згідно із нею, злочинцям загрожувало до 8 років тюрми. 

Крім того, чоловік звернувся до регулятора – Національного банку. Він просив «провести перевірку порушення чинного законодавства у сфері надання фінансових послуг з боку АТ «Універсал Банк» (Монобанк), що призвело до втрати коштів». Виявилося, що в цьому був винний...клієнт Monobank. У відповідь на запит НБУ, в банку розповіли, що чоловік дійсно повідомляв про втрату картки, а не мобільного телефону. А тому він сам винен у всьому, що трапилося.

У чоловіка була своя версія подій, тому він вирішив звернутися до суду.

Що було у суді

У позові чоловік заявив, що Monobank надає послуги неналежної якості, тому має скасувати шахрайські перекази, повернути 297 тисяч на карту. Окремо постраждалий просив, щоб йому виплатити 10 тисяч моральної шкоди та компенсувати витрати на адвоката.

У відповідь на це представник банку у суді зазначив, що їх клієнт спотворює факти, та насправді все було не так, як він розказує. Виявилося, що чоловік став клієнтом Monobank у липні 2018 року, коли підписав анкету-заяву. Надалі він отримав банківську картку та активував її у додатку, ввівши пін-код, який є аналогом власноручного підпису. Тобто «використання карти і правильного пін-коду є належною і достатньою ідентифікацією» клієнта.

За версією банку, коли у додатку ввели правильний пін-код та переказали кошти, то це міг робити саме їх клієнт.

«(Чоловік) здійснив дані платежі самостійно у мобільному додатку «Monobank», здійснивши ідентифікацію та аутентифікацію відповідно до умов договору. Отже, банк не несе відповідальності за ці операції, оскільки вони були ініційовані самим клієнтом», - йдеться у матеріалах справи.

Представник Monobank розповів про надійну систему захисту. Разом із вірним пін-кодом це має зберегти кошти клієнтів від шахрайських зазіхань.

«Це свідчить про розголошення саме (клієнтом) своїх автентифікаційних даних, в тому числі пін-коду, а отже відсутності відповідальності банку за подальші транзакції, вчинені з його використанням», - наголошував адвокат фінустанови.

Серед аргументів Monobank було те, що чоловік дзвонив у службу підтримки саме зі свого мобільного пристрою, який він начебто втратив. Це означає, що тоді мобільний ще нікуди не дівся.

«Вхід у мобільний додаток Monobank перед виконанням операцій відбувся з мобільного пристрою iPhone 11 Pro, що зазначений як мобільний девайс клієнта, та з введенням вірного ПІН-коду з першої спроби», - повідомили у банку та зазначили, що пристрій змінився вже після проведення переказів.

Чоловік пояснив, що під час першої розмови із банком він спілкувався через Telegram на своєму ноутбуці, тому що телефон він втратив, коли на нього напали. Клієнт був упевнений, що він повідомив все вірно та його кошти захищені.

Суддя Суворівського районного суду Одеси Ірина Кремер знайшла підтвердження тому, що чоловік заявив тільки про втрату картки та своє бажання її заблокувати. Але не повідомляв про втрату телефону. Тому 9 листопада йому було відмовлення у позові.

Інформатор писав, що у чоловіка з кредитної картки Монобанку списали 50 тисяч гривень.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.