Український підприємець створив лінійку наземних роботизованих платформ для ЗСУ: історія перевтілення

Підприємець Тарас Остапчук разом зі своєю компанією Ratel створив лінійку наземних роботизованих платформ. Це — робот-камікадзе, розміновувач і кілька логістичних платформ. Як вчорашній фахівець із виготовлення опор освітлення сьогодні наповнює мілітарний сектор корисними девайсами, пише 10 квітня Dev.ua.

Як з’явилася ідея створити робота-камікадзе

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії, Тарас Остапчук у свої 37 років пішов добровольцем служити в ЗСУ та потрапив до аеророзвідки. Тарас вже вмів літати на дронах, оскільки професія з виготовлення опор освітлення вимагала подібних навичок.

«Я політав на сході певний час, далі мене перевели до тилу. Там я налагодив робочі процеси, але, за всієї поваги, заповнювати журнал обліку журналів — це не моє. Я хотів займатися „прикольними справами“», - каже Остапчук.

Ось приклад однієї з них. У війську подекуди використовують машину ГАЗ-66, яку Тарас із допомогою товаришів запропонував керівництву переробити в автономну командно-штабну машину (КШМ) з сонячними панелями на даху. Такий собі український варіант військової Tesla. На проєкт, за словами героя, потрібно було 3 місяці. Але за кілька місяців пошуків потрібної моделі, в армії не змогли знайти ГАЗ-66.

Після цього з’явилася ідея створити робота-камікадзе. Отримавши схвалення від свого військового керівництва, Остапчук передав завдання колегам із виготовлень опор освітлення.

Камікадзе, якого шкода підривати

Перший прототип створили в грудні 2022 року.

«У березні 2023-го ми вже своїм камікадзе на полігоні підірвали Renault, через два місяці я почав поставляти роботів на фронт за свій кошт», — каже Тарас.

Наприкінці літа минулого року вийшла чергова модифікація корисної платформи: з підвіскою та вдосконаленою електронікою. Тоді ж постачання на фронт стало більш масовим. Восени 2023-го військові попросили зробити надбудову для дистанційного мінування.

«Хлопці мені казали, що їм шкода підривати робота. Так з’явилася надбудова для багаторазового використання пристрою. Ми пройшли всі випробування, отримали всі коди озброєння. Зараз військові частини напряму купують наші розробки», - розповів Остапчук.

Паралельно Тарас продовжує службу в армії на позиції «діловода». Співрозмовник каже, що в певний момент Ratel безплатно роздав ЗСУ близько 50 платформ. Загалом же на фронті зараз понад 100 одиниць техніки Ratel.

«У нас своя металообробка, логістика та прямі контракти», — додає він.

У якийсь момент у компанії закінчилися кошти. Але тут на допомогу прийшов знайомий підприємець.

«Я витратив на проєкт 80% своїх заощаджень, це близько $270 000. Багато людей казали, що це „дитяча машинка“ та не вірили в неї. Мій бізнес-партнер сам з IT і доволі публічний, але не хоче афішувати своє ім’я. Він дав кошти та врятував компанію», - розповів Остапчук.

Нові інвестиції допомогли вийти на серійне виробництво. У липні минулого року з’явилася ідея також виготовляти логістичні платформи. У грудні Ratel випустив першу чотириколісний наземний дрон, який вже виконує місії. За теплих погодних умов він їде 10 км в один бік, взимку — 5 км. Проте в компанії вже вдосконалили хід, піднявши показники до 20 км в один бік в теплу пору року.

Оператор пив чай і керував платформою

Компанія має лінійку продуктів. Серед них — чотириколісна модель Ratel M, яка здійснює логістичну доставку. Шестиколісний евакуатор Ratel H, який спочатку мав 4 колеса, але їх було замало для закріплених зверху медичних ніш. Компанія переробила модель на 6-колісну. На собі вона може вести 630 кг і тягнути за собою машину у 2,5 тонни, каже співрозмовник. Обидві розробки працюють за допомогою супутникового керування.

Ще одна модель — камікадзе Ratel S — оснащена радіокеруванням і може перевозити 35 кілограмів вибухівки (або 2 протитанкові міни). Дальність її ходу — 5 км.

Також в активі компанії — дрон-розміновувач Deminer, який пройшов випробування на протипіхотних мінах. Однак зараз цей напрям не розвивають через брак людей. Загалом в R&D Ratel 12 фахівців і до 20 спеціалістів на виробництві.

«Щодо випробувань, то останній раз ми купили машину „Москвіч“ і підірвали її. Мене запитали, чому саме так? Кажу, це ж прикольно, підірвав „Москвіча“. Військовим потрібно наочно показувати, як працює твоя розробка і лише тоді вони в справі», - вважає Остапчук.

Комплекс Retel S коштує 850 000 грн, до його складу входить 5 дронів та супутнє обладнання. Тарас наголошує, що компанія використовує нові запчастини в пристроях. Пояснює це тим, що справа військової техніки не бути дешевою, а виконати бойове завдання.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.