Інформатор продовжує серію публікацій про зловживання у ТСЦ репортажем з Дніпра, де виявилося навіть більше проблем, ніж на Заході країни: те ж штучне створення черг співробітниками та "схемні" фінустанови поряд з Центрами
У Дніпрі ситуація з Територіальними сервісними центрами МВС навіть гірша за регіональні Центри на Західній Україні. Тут черги ще більші, квитків ще менше, а люди - значно більш знервовані. Змінюється лише назва "кишенькового" банківського відділення, що розташоване поряд з ТСЦ: замість "Індустріалбанку" тут працює "АТ "МетаБанк" із запорізькою пропискою.
Інформатор продовжує серію публікацій про схеми, які існують у ТСЦ МВС України. У першій статті ми розповідали про дивні закономірності, помічені нашим журналістом Сергієм Шишкіним у ТСЦ №4645 (м. Стрий Львівської області). Перша: взяти квитки онлайн на потрібну дату майже неможливо, що спонукає клієнта до поїздки до ТСЦ "фізично". Друга: черги створюють штучно, і коли люди вже втрачають надію, - з'являються "рішали", що пропонують послуги за 1,5 тис грн. Третя: через неможливість безготівкового розрахунку в операторів ТСЦ клієнти йдуть до найближчих банківських відділень - які, своєю чергою, "стрижуть" з людей непогані відсотки.
Сергій Шишкін провів експеримент, спробувавши здобути квиток та потрапити на обслуговування вже до ТСЦ у Дніпрі. "Тест-драйв" системи почали із випробування системи електронного запису на отримання послуг. Так само, як і у Стриї, ми подалися на процедуру перереєстрації транспортного засобу. Така дія є максимально простою, оскільки не потребує експертних оцінок.
Записатися на конкретний час до декількох ТСЦ у Дніпрі не вийшло. Центр №1249 на Слобожанському проспекті показав нам доступні дати на 14, 15 та 16 травня (сам експеримент Інформатора відбувався ще 9 числа). Центр №1241 на Сонячній Набережній показав дивну солідарність із "колегою" - причому квитків на обрані дати виявилося навіть менше - на 14 число лише 4 записи замість 17 у попередньому ТСЦ. На наступний день взяти квитки також неможливо: їх просто немає у системі.
У Центрі №1242, що на просп. Праці, доступно найбільше квитків - і навіть "день у день". Проте жодного талону, який можна було б взяти онлайн, не було. Відтак, Сергій вирушив перевірити ситуацію на місці - тим більше, що саме до цього спонукала система. Для відвідин обрав найближчий ТСЦ №1249 на Слобожанському просп. (нагадаємо, там квитків не було зовсім). Це - пілотний Центр, який відкривали у Дніпрі з помпою та пишними урочистостями, як зразковий і пілотний, з якістю обслуговування на рівні.
Вже о 07:49 біля входу до ТРЦ вишикувалося близько 50 людей. Про те, що усі вони хотять потрапити саме до ТСЦ, можна здогадатися з поведінки: нарід досить знервований, в декого у руках - папки з документами. Деякий час сумлінно шукаємо "хто крайній" у черзі, втім, спроби приречені - всі кінці, схоже, втрачені ще з півгодини тому.
Екшн почався о 8:00, коли відчинилися двері до ТРЦ. Люди рушили до ТСЦ на другий поверх, все ще зберігаючи видимість черги, втім, коли юрба вперлася у перешкоду у вигляді пані-реєстраторки, черга затремтіла і змішалася. Одразу виникли конфлікти: два бороданя заходилися виясняти, хто з них де стояв у "попередній" черзі, а заповітні квиточки почали отримувати найшвидші панянки, які першими дісталися реєстраторки.
Проблема стала зрозумілою, щойно Сергій підійшов до входу. Річ у тому, що співробітниця ТСЦ видає квитки "вручну", самостійно вбиваючи дані клієнтів у термінал самообслуговування. Питання про те, чому б не поставити поряд ще два чи три подібних апарати, і не дозволити громадянам самостійно тицяти в них пальцями, - залишимо серед риторичних.
На запитання Інформатора про те, чому б людям не обслуговуватись самостійно, жінка послалася на "наказ №83 МВС України". Що за дивний наказ, залишиться у таємниці - його явно було підписано до 31 грудня 2015 року, а спроба ознайомитися з архівом наказів та розпоряджень до цієї дати на сайті МВС чомусь запопадливо веде на сторінку з "помилкою 404".
Прикметно, що поряд із цим ТСЦ ми також знайшли відділення "свого", спеціального, банку, головна функція якого зводиться до прийняття і обробки платежів. На цей раз цією фінустановою виявився "МетаБанк" з реєстрацією у Запоріжжі. Інформатор перевірив дані про 40 його відділень, інформацію про які вдалося знайти у відкритих джерелах: з них більшість розташовані у Центральній та Східній Україні (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська та Полтавська області), і 23 мають за сусідів ТСЦ.
Помітивши цю дивну закономірність, ми вирішили перевірити банк на спорідненість з МВС так само, як попередній, "Індустріалбанк" на Західній Україні, де виявили очільника профспілок МВС серед членів наглядової ради. Ймовірно, попереджуючи наш інтерес до себе, банк закрив сторінку про свій топ-менеджмент, вивісивши на неї повідомлення - "Вам не дозволено переглядати цей ресурс".
Втім, серед членів Наглядової ради нам все ж вдалося знайти Олексія Кондратенка - члена та "незалежного директора" за посадою. Його повний тезка у Запоріжжі має свідоцтво адвоката, і розповідав про себе, що має "великий досвід у правоохоронних органах (прокуратури рай-, міськ-, обласного рівня), у т.ч. на керівних посадах понад 10 років", плюс досвід у банківському секторі.
Відтак, найімовірніше, Олексій Кондратенко і є тією ланкою, що єднає бізнесові інтереси банку з державним сектором, яким є ТСЦ. З інших джерел Інформатор дізнався, що чинний "незалежний директор" з липня 1998 по листопад 2005 року дійсно працював у органах прокуратури, після чого перейшов до "МетаБанку" (претензійно-позовна робота).
Можемо зробити припущення, що розташування відділень "МетаБанку" біля ТСЦ, так само, як і "Індустріалбанку" - на Заході країни, є не випадковим збігом. Таким чином генерується прибуток для банку. Більше того - Інформатор навіть знайшов фінансову звітність банку за 2020 рік, у якій банкіри прямо прописали стратегію зі збільшення присутності у Центрах.
"З огляду на рівень ризиковості та проблемності в різних сегментах економіки України... в якості стратегічних сегментів виділені три глобальні: це Агробізнес, FMCG та надання послуг з прийому та перерахування платежів з послуг, які надаються ТСЦ", - було зазначено у графі "Стратегічні цілі".
Однак всередині ТСЦ такі "цілі" створюють напруженість через збільшення часу, який витрачають оператори на обслуговування конкретного клієнта. Тим самим непрямим чином спонукаючи громадян звертатись до "потрібних людей" на місцях. Втім, досвід зі встановлення платіжних терміналів в українських центрах був - так, у публікації МВС за 2018 рік таку техніку можна побачити у ТСЦ в місті Червоноград на Львівщині.
"Питання про продуктивність кожного конкретного адміністратора - це біль. Якби клієнти ТСЦ вносили свої платежі на місці, то й норма витрати часу на обслуговування однієї людини впала б з години до 20 хвилин. І таким чином вся корупційна інфраструктура стане одразу непотрібною. Але відбувається навпаки - і це або службова недбалість, або злочинна халатність, або й пряма побудова схем. Декому це дуже зручно", - резюмує Сергій Шишкін.
У наступній публікації Інформатор розповість про ситуацію у Київських ТСЦ. Здавалося б, ситуація у столиці має бути значно кращою, ніж у регіонах - все ж це чільне місто, і воно має "тримати марку". Деякі елементи, дійсно, побудовані краще, ніж у Дніпрі та на Західній Україні. Але базові правила лишаються непідвласними реформі: є і черги, і зловживання.
Нагадаємо, у першій публікації з серії про корупційні ризики і ТСЦ Інформатор писав про досвід нашого журналіста із переоформлення автівки у Центрі міста Стрий, що на Львівщині. Там він відчув на собі всю адміністративну міць "маленьких керівників" з регіонального міста, потужно переплатив за послуги і відкинув пропозиції "рішал" зробити документи за "півторашку".
Також ми писали, що близько 30% родин, які взяли кредити за програмою єОселя, звернулися за ними на купівлю житла першого продажу. Про це повідомили 14 травня в Міністерстві економіки України. При цьому, за словами першого віце-прем’єра Юлії Свириденко, іпотечні кредити за програмою єОселя взяли вже 10 тисяч українських родин. Відтак, йдеться не лише про соціальну функцію, а ще й про інвестування у розвиток сфери житлового будівництва в країні.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.