Борги за комунальні послуги: чого очікують енергетики після скасування мораторію і що робити боржникам
Для нормального функціонування енергосистеми України потрібні ресурси
Починаючи з кінця січня енергопостачальники можуть відключати електроенергію боржникам відповідно до прийнятої урядом постанови. Вона скасовує мораторій на припинення надання житлово-комунальних послуг. Чи розв'яже це проблему зростання боргів населення? Ситуацію разом з експертами аналізувала "Українська енергетика".
Борги людей за житлово-комунальні послуги суттєво зросли
Це змусило Кабмін прийняти рішення про скасування мораторію на припинення надання комунальних послуг боржникам, на нарахування пені, штрафів, інфляційних нарахувань, річних відсотків, а також на стягнення заборгованості в судовому порядку. Нововведення не стосується людей, які проживають на окупованих територіях і в місцевості, де тривають бойові дії.
"Основна причина скасування мораторію – і ми це бачимо по цифрах – це зростання заборгованості за житлово-комунальні послуги. Зокрема сьогодні борг населення за спожиту електроенергію збільшився на 41% проти довоєнного часу", - пояснив голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Костянтин Ущаповський.
За підрахунками радника премʼєр-міністра та члена наглядової ради НЕК "Укренерго" Юрія Бойка, він зріс на 15 млрд грн. Зокрема на 7,7 млрд грн лише за 2023 рік. А найбільшими боржниками стали Київ, Київська, Дніпропетровська та Харківська області.
Однак для нормального функціонування енергосистеми України потрібні ресурси, і саме для цього потрібно було скасувати мораторій для більшості споживачів компослуг, пояснив очільник НКРЕКП.
"На жаль, переважна більшість споживачів сприйняла мораторій, як можливість не платити за послуги взагалі. Це значним чином вплинуло на ситуацію на енергоринку. Зокрема, прострочена заборгованість населення Закарпатської та Волинської областей за електроенергію за два останніх роки зросла втричі. Наприклад, обсяг заборгованості побутових споживачів, що становить понад 3 місяці (тобто тих, які ми дійсно вважаємо проблемними), лише на Волині збільшився з 4 млн до 12 млн гривень. У Закарпатській області з 1 лютого 2022 року до 1 січня 2024 прострочена заборгованість за електроенергію зросла з 26 млн до 86 млн грн.», - констатував Володимир Крупко, СЕО Групи Tolk.
А от протермінована заборгованість за електроенергію споживачів Києва та Дніпропетровської області становить понад 1,246 млрд гривень, підрахували в компанії Yasno. Завдяки скасуванню мораторію компанія почне відключення боржників від електропостачання з 29 січня 2024 року. Ідеться про 28 тис. споживачів у Києві, які заборгували 206 млн грн, та 46 тисяч у Дніпропетровській області, які завинили 417,5 млн грн.
Водночас голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко акцентує на тому, що ці борги у людей накопичувалися з 2020 року.
"У мене запитання до самої компанії Yasno: чому вони не працювали з боржниками з 2020 року, коли їх борги були по 300-500 тисяч? Нагадаю кейс Нестора Шуфрича, який не платив за газ і заборгував понад пів мільйона грн", – каже Олег Попенко.
Не платять за комуналку переважно не бідні
Керівник НКРЕКП зауважив таку тенденцію: домогосподарства, що отримують субсидію, розраховуються за ЖКП на всі 100%, а от люди, які мають матеріальну можливість платити, навпаки, дуже погіршили платіжну дисципліну. Отже, борги зростають переважно через платоспроможні сім’ї. Це підтверджують також компанії – постачальники послуг.
"Найбільший приріст боргів стався саме в категорії споживачів, платіжка яких становить у середньому від 2700 грн на місяць. Це власники великих будинків, приватних басейнів і кортів. А найбільш вразлива частина населення – пенсіонери, наші бабусі та дідусі – як і завжди, навіть в цих умовах, виявилися найдисциплінованішими платниками", - констатує Володимир Крупко.
Примудряються не платити навіть власники кількох квартир, які, можливо, отримують кошти за оренду.
"Повірте, у нас є кейси, коли людина має кілька квартир, і по одній із них – багатотисячний борг, попри війну. Зовсім не розумію, чому пенсіонери можуть платити, а вона – ні", – каже генеральний директор Yasno Сергій Коваленко.
Виходить, що переважно заможні люди використали мораторій, аби не платити за ЖКП. А все тому, що держава, по суті, дозволила їм це.
Звісно, частина людей може не платити за ЖКП через те, що їх житло зруйноване. Однак це має бути підтверджено та зафіксовано через заяву в поліцію або Дію.
"Якщо ви не живете у квартирі – уточніть свої показання, передавайте їх коректно та щомісяця, тоді боргу не буде. Для тих, кому оплачувати складно, держава розробила субсидії. Зараз їх можна оформити за спрощеною процедурою", - радить Сергій Коваленко.
Керівник Yasno наголосив на тому, що сьогодні атаки на інфраструктуру, особливо у східній частині України, продовжуються, тому компанії змушені постійно проводити ремонти, займатися відновленням. А для цього потрібні кошти, які компанії отримують, зокрема, завдяки вчасним розрахункам людей за послуги.
Отже, компанії відключатимуть споживачів, які заборгували за електроенергію. Але перед цим надішлють їм повідомлення всіма можливими способами із проханням сплатити борг. Якщо боржник не зробить цього, то за 10 днів до відключення він отримає попередження про відключення послуги, а за 5 днів – ще одне. Передусім відключатимуть споживачів, які не платили тривалий час і заборгували великі суми.
Що робити боржнику?
Найкращий вихід для боржників – почати перемовини з компанією – постачальником послуги й укласти з нею угоду про реструктуризацію своїх боргів.
"На рівні законодавства встановлено декілька механізмів вирішення проблеми заборгованості. Перший передбачає надання можливості реструктуризації (розстрочення) заборгованості. Для цього необхідно звернутися до постачальника (виконавця) ЖКП та укласти відповідну угоду", - пояснює старший юрист юридичної фірми "Sayenko Kharenko" Наталія Гутаревич.
Утім, зазначає правник, постачальник може відмовити в реструктуризації або вимагати від споживача документи, що підтверджують його неплатоспроможність. Якщо врегулювання заборгованості за домовленістю сторін (реструктуризація) не застосовувалась або виявилася неефективною, боржник, зазначає Наталія Гутаревич, може бути притягнутий до відповідальності в таких формах:
- стягнення пені;
- припинення надання комунальних послуг;
- обмеження у користуванні та розпорядженні майном (арешт майна, наприклад коштів на банківському рахунку);
- стягнення з доходу (заробітної плати, пенсії, стипендії тощо);
- погашення заборгованості за рахунок майна боржника (аж до виселення з житла та звернення стягнення на нерухомість).
Слід зауважити, що самостійно постачальник/виконавець ЖКП може застосувати до боржника лише заходи щодо припинення надання відповідної послуги. Усі інші заходи відповідальності застосовуються за рішенням суду, яке, однак, може бути отримане у спрощеному порядку без участі боржника. Йдеться про наказне провадження за вимогою про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, додає Наталія Гутаревич.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
