В Україні оновили вимоги роботи базових станцій мобільних операторів
Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій оновив вимоги до роботи базових станцій мобільних операторів в умовах воєнного стану. Про це йдеться в розпорядженні НЦУ від 15 липня 2024 року.
Тепер мобільні оператори мають забезпечити доступність мобільного зв’язку під час відключень електроенергії протягом 10 годин — замість 4 годин, як було раніше.
Крім того, до 1 жовтня 2024 року не менше 60% базових станцій операторів повинні бути забезпечені автономним резервним живленням, щоб відповідати новій нормі. До 1 листопада – 70%, до 1 грудня – 80%, а до кінця січня 2025 року – 100%.
Також до 1 грудня поточного року, не менше як 25% базових станцій в кожній області мають бути підключені до генераторів із запасом паливно-мастильних матеріалів або обладнані змінним блоком акумуляторних батарей на перші 72 години.
З 1 вересня 2024 року 100% вузлів спеціальних служб, до яких підключені комунікаційні центри (станції) оперативно-диспетчерських служб, що здійснюють екстрені комунікації за телефонними номерами 101, 102, 103, 104 та 112, мають бути підключені до стаціонарних або пересувних електрогенераторів із запасом пального або обладнані акумуляторами для роботи протягом перших 72 годин.
Такі ж вимоги стосуються всіх об'єктів фізичної інфраструктури електронних комунікаційних мереж, що виконують функції міжнародних центрів комутації, міжміських телефонних станцій, транзитних станцій та національних точок обміну інтернет-трафіком.
Експерт з телекомунікацій Олександр Глущенко розповів Інформатору, чому найближчим часом може піднятися вартість послуг інтернет-зв’язку. Це проблеми з мобілізацією, блекаутами, обстрілами міст, кадровим голодом, можливою забороною ФОПам надавати послуги зв’язку у майбутньому. А на фоні запропонованого депутатами Верховної Ради збільшення акцизів на пальне, може подорожчати й все, що продається у магазинах.
Олександр Глущенко підкреслює, що у зв’язку з тим, що для бізнесу незрозуміла ситуація з бронюванням співробітників, у зв’язку з блекаутами дрібним провайдерам інтернет-зв’язку буде важко. Щоб під час блекаутів працював зв’язок, оператори купують нове обладнання (у т.ч. генератори), для яких потрібно пальне, та батареї. І вся ця продукція - імпортна. Купується за валюту, іноді за спекулятивними цінами. При цьому значна кількість операторів довго намагалася втримувати тарифи на попередньому рівні. Однак зараз населенню вже потрібно готуватися до того, що послуги зв’язку (насамперед - інтернету) будуть дорожчати. У бізнесу не вистачає грошей, людей, маленькі провайдери можуть почати зникати.
Або готові прийти працювати тільки за умови гарантованого бронювання. І на практиці виходить, що працівники підприємств поштового зв’язку, енергетики та навіть працівники цирку більше заброньовані, ніж працівники операторів електронних комунікацій. А якщо частина робітників у білу заброньована, то казуси законодавства призводять до пауз, коли старе бронювання закінчилось, а нове потрібно очікувати місяці. І в такому випадку навіть ремонтні бригади неможливо забронювати.
“У багатьох провайдерів, особливо якщо вони маленькі, особливо якщо знаходяться в прифронтових регіонах, взагалі патова ситуація. У них вже майже не залишилося працівників, які працюють “у полях” (монтажників, ремонтних бригад і т.д.). Складні умови роботи, обстріли, дрони, мінування. Може бути таке, що якщо ситуація довго буде незрозумілою, у прифронтових населених пунктах зв’язок може взагалі зникнути як явище. Бо є провайдери ФОПи, у яких працюють 1-2 монтажники, власник. який і колцентр, і водій, і комірник, і бухгалтер. І при цьому вони обслуговують від декількох сотень до тисячі абонентів. Якщо робітників звідти заберуть, то пропрацює мережа ще деякий час, поки щось не зламається. Потім зв’язок зникне, і лагодити та налаштувати його буде нікому”, - каже експерт.
Він зазначає, що наразі немає ніякої підтримки від держави для операторів, які працюють на прифронтових територіях. Жодних, так щоб нікого не образити. Ця категорія операторів зв’язку, яка знаходиться вглиб 20-40 км від ліній фронту та кордону із країною-окупантом в зоні особливого ризику. У них кожного дня обстріли, пошкодження мереж. При цьому щоразу відновлювати роботу мережі вартує не дешево. Кількість абонентів зменшується. Грошей мало. Технологічно їм не вистачає коштів для того, щоб відновлюватися. Відбувається деградація зв’язку. У прифронтових районах таким чином можна втратити не тільки мережі, але й операторів.
“Електроенергія вже подорожчала. Пропонують підвищити акцизи на пальне. А якщо паливо подорожчає - то це автоматично призведе до подорожчання всіх інших груп товарів.
Звісно, що пропозиція в космос. Європартнери тиснуть. Але давайте, можливо, зробимо так, щоб бензин не обкладали податками, щоб логістика була дешевшою, а економіка швидше заробляла? Від кількості обертів? Від простоти? Чи це все відноситься до області фантастики? Бо бензин у нас вже майже коштує як в Європі. Майже. І це на фоні стагнації економіки. Коли замість розмов про лібералізацію та спрощення правил ми чуємо звідусіль про збільшення податків, закручування гайок і неможливості вести бізнес. Таке враження, що чиновники не розуміють, що якщо вони розширюють базу для оподаткування, то розмір економіки зменшується. Від збільшення ставки оподаткування, акцизів та мит - грошей більше не стає. У населення зменшується купівельна спроможність”, - наголошує Олександр Глущенко.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.