На зміну хрущовкам прийдуть шмигальки: як Україна відбудовуватиме житло, школи і ЦНАПи за типовими проєктами

Українські архітектори обурені. На їх думку, замість різноманітного міського планування та архітектурних конкурсів Кабінет міністрів вирішив відтворювати радянський досвід одноманіття та масової забудови. Про це 25 квітня пише Економічна правда, підсумовуючи результати конференції "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги".

Зниження витрат – ключовий аргумент

У жовтні 2022 року уряд затвердив порядок застосування проєктів повторного використання в будівництві. Простими словами – створив механізм зведення будівель за певним проєктом необмежену кількість разів.

Передбачається, що на замовлення Кабміну архітектурні бюро розроблятимуть проєктну документацію, зберігатимуть за собою авторські права, але цю документацію зможе завантажити будь-який замовник будівництва і використати її безоплатно. На думку урядовців, це дозволить скоротити строки проєктування та зменшити вартість будівництва.

"Використання типових проєктів дозволить заощадити кошти та час на розробку проєктної документації. Їх можна легко адаптувати до потреб громад, а отже, пришвидшити будівництво", – пояснював віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.

Заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Наталія Козловська впевнена, що органам місцевого самоврядування необхідно дати доступ до типових проєктів, щоб вони могли скористатися ними безкоштовно і не витрачати час на розробку.

"На окреме розроблення проєктної документації громадської будівлі треба від півмільйона до півтора мільйона гривень. Не кожний міський чи сільський голова може виділити ці кошти. Крім того, проєктні роботи тривають до дванадцяти місяців. Типові проєкти будуть доступні в бібліотеці, їхнє використання добровільне, нікого змушувати не будемо", – заявила Козловська.

На проєктування однієї школи йде півтора року, каже керівник креативного відділу компанії Archimatika Микола Морозов. В Україні вже знищено 400 шкіл, тому повторне використання проєктів може зекономити час і стати одним з багатьох інструментів комплексного підходу до відбудови, вважає архітектор.
Однак економія грошей може бути не такою суттєвою.

"Використання типових проєктів може лише трохи здешевити будівництво: проєктування коштує 2% від загального кошторису споруди", – каже інженер-проєктувальник Дмитро Макагон.

Ландшафтна прив’язка

Проєкти повторного використання "прив’язуються" до конкретної ділянки з урахуванням технічних умов і містобудівних умов та обмежень, кажуть в уряді. Тобто якщо проєкт повторного використання в будівництві розроблений для проєктування типової школи в Києві, то такий проєкт може бути використаний для розроблення проєктної документації на будівництво школи в будь-якій іншій області за умови її прив’язки до конкретних умов будівництва.

"Завданням щодо розроблення проєкту повторного використання визначаються геологічні, геофізичні та кліматичні умови, які зазначаються в пояснювальній записці до нього", – кажуть у Мінвідновлення.

Уявлення урядовців про проєктно-вишукувальні роботи виглядають спрощеними, кажуть експерти. Природа унікальна своїм різноманіттям, тому звести дві абсолютно однакові будівлі за одним проєктом не вийде.

"Навіть типовий проєкт вимагатиме доопрацювання, зважаючи на місцевість, геологічні умови, ландшафт, інженерні комунікації. Конструктив вимагатиме додаткових розрахунків, тому що не існує двох однакових рельєфів. Крім того, існують норми щодо інклюзивності та інсоляції", – каже Макагон.

Урбан-пленер, колишній головний архітектор Львова та ексзаступник міністра розвитку громад і територій Юліан Чаплінський нагадує, що при розробці проєкту необхідно враховувати соціокультурний контекст.

"Не може бути однакової архітектури будівлі школи в Карпатах і на Сумщині. Проєкти мають адаптуватися до локальних клімату й культури, слід також передбачати експериментальні матеріали", – каже Чаплінський.

Олександр Кубраков наголосив, що використання типових проєктів від держави є добровільним і актуальним для тих громад, які не хочуть витрачати час і гроші на розробку власних.

"Є громади, де іноземні партнери пропонують свої проєктні рішення, наприклад, Литва і Фінляндія. Ми теж будемо додавати їх до бібліотеки, тому у громад будуть альтернативи, буде з чого обирати", – заявив він.

Вже є перші проєкти

У 2023 році українська компанія "Творча архітектурна майстерня Андрія Пашенька" розробила проєкти повторного використання будівлі центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), закладів дошкільної освіти на 225, 150 та 75 місць, а також закладів шкільної освіти на 1008, 672 та 336 місць.

Для оплати послуг архітекторів уряд скористався грантовими коштами Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) в рамках програми з відновлення України. Козловська каже, що проєкт обирали за внутрішніми процедурами ЄІБ. Хто ще брав участь у конкурсі – вона не знає.

Кубраков вважає, що розроблені проєкти повторного використання є "гарними, вдалими і продуманими".

"Є великі громади, які мають фінансову спроможність оголошувати архітектурні конкурси, у яких є головний архітектор, який може цим займатися. А є невеликі громади, яким не до цього", – заявив Кубраков на конференції "Відбудова України".

Натомість, Чаплінський називає рішення уряду замовити розробку типових проєктів "глибоким совком" та "егоїстичним бажанням чиновників показати, що ми відбудуємо самі".

"Це поразка креативної індустрії. Немає розвинутої країни у світі, яка б мала погану архітектуру та хороші умови для життя. У тих країнах, де люди хочуть жити – США, Великій Британії, країнах Євросоюзу, – немає постанов урядів про будівництво типових будинків", – каже урбаніст.

Типові проєкти не враховують контексту, негнучкі в подальшому розвитку та створюють одноманітне середовище, пише член архітектурної палати Національної спілки архітекторів Кирило Чуйко.

"Міста втрачають свою індивідуальність і різноманіття. Втрачаються регіональні особливості архітектури, ідентифікація з місцевістю, кліматичні особливості, силует міста", – вважає він.

На думку Морозова, головний недолік типових проєктів в Україні – їх спорідненість з радянськими підходами. Повторне використання проєктів у тому вигляді, як було прийнято в радянські часи, на думку архітектора, недоцільне.

Щодо типових проєктів у житловому будівництві, Козловська каже, що про їхнє масове використання поки не йдеться. Наразі абсолютну більшість пошкоджених будинків можна відновити за оригінальними проєктами, в існуючих фундаментах.

"Зараз держава націлена на швидкий ремонт будинків. Будемо відвертими, коштів на нове будівництво поки що немає", – заявила вона.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.