Податок на доходи для багатих і контроль за їх нарахуванням: як Уряд збирається це впроваджувати

Доходи українців невдовзі знову оподатковуватимуть за прогресивною шкалою. Намір повернути одну або дві вищі ставки податку для вищих зарплат уряд закріпив у Національній стратегії доходів (НСД). А Мінфін зробив висновки з минулого і крім підвищення ставок посилить контроль за нарахуванням доходів. Про це пише Еpravda.

Сучасна історія ПДФО

Наразі ставка головного збору, який українці сплачують із зарплат та інших надходжень – податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – становить 18%. Крім ПДФО, на доходи нараховується військовий збір у розмірі 1,5%.

Так було не завжди. В історії України переважають часи, коли доходи громадян оподатковувалися за прогресивною шкалою. З 1992 року, коли уряд ухвалив декрет "Про прибутковий податок з громадян", ставки становили 0-50%.
Ставка залежала від розміру доходу та прив’язувалася до мінімальної зарплати. При цьому система нарахування була доволі складною, адже передбачала різні розміри податку для різних частин доходу людини.

З 2004 року почав діяти закон "Про податок на доходи фізичних осіб", який запровадив єдину ставку 15%, але до 2007 року тимчасово діяла ставка 13%. З 2011 року прогресивна шкала повернулася в простішому вигляді. Тоді було дві ставки: 15% (для доходів до десяти мінімальних зарплат) та 17% (із суми, яка перевищує десять мінімальних зарплат). Згодом 17% замінили на 20%.

З 1 січня 2016 року від прогресивної шкали відмовилися, запровадивши єдину ставку 18%, яка діє зараз.

"Прогресивне оподаткування доходів є в більшості країн Заходу. Там це склалося історично як елемент справедливості та відповідальності. У нас же були стрибки то в один, то в інший бік. При цьому оподаткування зарплат у нас було надзвичайно високим, а на доходи від дивідендів, наприклад, діє знижена ставка 5%", – розмірковує старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації В’ячеслав Черкашин.

Чи не головною причиною того, чому прогресивна шкала оподаткування не прижилася в Україні, він називає занадто складне адміністрування і тінізацію доходів, адже градація ставок стимулювала людей офіційно декларувати менші доходи, аби мінімізовувати податкові платежі.

Цього разу реформа може стати більш успішною, бо разом із запровадженням підвищених ставок уряд планує посилити контроль за доходами громадян.

Справедливість передбачає градацію ставок

Реформа ПДФО є однією з найменш чітких ідей, викладених у Національній стратегії доходів. Навіть у Міністерстві фінансів, яке розробляло стратегію, до кінця не впевнені в необхідності повернення прогресивної шкали.

"Для мене це, напевно, найбільш контроверсійний захід. Пам'ятаю, у яких умовах запроваджувалася єдина ставка ПДФО і що цьому передувало. Результат запровадження єдиної ставки показав свій ефект з точки зору надходжень до бюджету, тож я не вважаю, що це було помилкою", – сказав міністр фінансів Сергій Марченко під час обговорення НСД.

Він додав, що міжнародні партнери і суспільство мають запит на справедливість в оподаткуванні доходів. Справедливість нібито передбачає градацію ставок, тому ця ідея і потрапила до стратегії.

Наразі в Мінфіні не розголошують, якими можуть бути нові ставки ПДФО і скільки їх буде. У НСД йдеться про те, що підвищених ставок буде "одна або дві" і що вони будуть "значно вищими" за 18%. Загадкою залишаються і розміри доходів, до яких їх будуть застосовувати.

Заступниця Марченка Світлана Воробей, яка відповідала за написання НСД, вважає, що говорити про деталі прогресивного оподаткування рано.

"Ми ще не готові до переходу на таку диференційовану шкалу. Будемо залишатися на плоскій шкалі, поки не зможемо ефективно адмініструвати доходи, щоб у нас одночасно із запровадженням цієї шкали всі не стали бідними", – сказала вона.

Часу в Мінфіну небагато. Відповідно до стратегії, реформа ПДФО має відбутися у 2025-2027 роках, але не раніше реформи спрощеної системи. Ще одна передумова – розширення доступу податкової до банківських даних українців. Останнє має гарантувати, що прогресивна ставка себе виправдає.

Ця норма породила низку міфів та страхів. Зокрема, у мережі ширяться думки, що українцям доведеться сплачувати податки навіть з переказів з картки на картку. У Мінфіні цю інформацію поспішили спростувати. Щоправда, там не пояснили, як податківець розрізнятиме, наприклад, надходження від здавання майна в оренду від переказу на картку від друзів за спільний обід.

Чи буде ефект?

Метою запровадження підвищених ставок ПДФО є збільшення надходжень податків до бюджету та зниження фінансової залежності України від партнерів. Проте чи зростуть надходження в разі підвищення ставки – невідомо.

Завадити переходу зарплат у тінь має надання ДПС інформації про банківські рахунки. Однак тоді громадяни можуть відмовитися від послуг банків і "піти в готівку", що загрожуватиме не лише фіскальній, а й фінансовій стабільності.

Якщо припустити, що план Мінфіну спрацює, а підвищення податків для високих доходів не призведе до зростання тіньової економіки, то очікувати на радикальне збільшення надходжень до бюджету також не варто, зокрема через загальний низький рівень доходів громадян.

За даними Пенсійного фонду, у червні 2023 року в Україні було 7,4 млн найманих працівників, із заробітків яких відраховувався ПДФО. Порівняно з 2021 роком ця кількість скоротилася на 2,4 млн осіб.

Найбільш численною категорією громадян за розміром їх щомісячного доходу були люди, які отримували до 20 тис грн (близько трьох мінімальних зарплат). Їх у 2023 році було 5,4 млн осіб або 73,3%. З цієї кількості майже 1,5 млн отримували мінімальну зарплату або менше. Застосовувати для них підвищені ставки було б недоцільно і з соціальної, і з фіскальної, і з моральної точок зору.

Людей, зарплата яких перевищувала 20 тис грн, було менше 2 млн.
Напередодні голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа пропонували підвищити для таких осіб ставки податків, аби держава могла фінансувати військові потреби. Щоправда, вона говорила про військовий збір.

"Якщо ви заробляєте мало, то не повинні платити великий податок навіть зараз, а якщо заробляєте понад 20 тисяч гривень, то могли б платити військовий збір не 1,5%, а 3%. У народних депутатів зарплата вища, ми можемо платити 5%. Це було б справедливо", – заявила Підласа.

Хай там як, а ефект від застосування вищих ставок ПДФО для збільшення доходів може бути доволі скромним – навіть якщо українці погодяться сплачувати вищі податки, а не приховуватимуть доходи від держави.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.