За підсумками 2023 року в Україні запрацювали сотні виробників дронів, роботів і РЕБ: які подальші перспективи

Українські оборонні стартапи за майже два роки великої війни більш-менш впевнено стоять на ногах. Однак для подальшого розвитку бракує довгострокових державних контрактів, інвестицій та спрощених процедур для всієї індустрії. Про це написав Forbes.

Щоб отримати державний контракт, потрібно кілька місяців

До 2022-го в Україні було близько 20 компаній, станом на грудень – понад 200, повідомила пресслужба Мінстратегпрому у відповідь на запит Forbes. До використання в ЗСУ були допущені сім зразків дронів, станом на листопад – 62, повідомила керівниця defense tech кластеру Brave1 Наталя Кушнерська на конференції Forbes Tech.

Левова частка оборонних стартапів – діти війни. Один із прикладів – виробник рацій Himera. Його у 2022 році запустив засновник космічного стартапу Promin Aerospace Михайло Рудомінський. На фронті вже перебуває понад 2000 їхніх рацій.

«Виробничі потужності стартапу дають змогу виробляти 1000 рацій на місяць. Готові виходити й на 2000-3000 штук, але нам не вистачає конкретного запиту, що й скільки потрібно», – каже Рудомінський.

За словами керуючої партнерки оборонного фонду D3 Евелін Бучацький, українські стартапи – це герої, томущо треба мати дуже велике терпіння, щоб пройти процес держкупівлі. D3 профінансував сім українських стартапів – Zvook, Frontline, Swarmer, Drone Space, Ailand Systems, HighCat, Tytan. Вони лише готуються отримати державне замовлення. Втім, щоб отримати державний контракт, потрібно кілька місяців.

«Проблема держзамовлення – короткострокові контракти з виконанням три-чотири місяці, а не на рік», - вважає директор авіаційно-виробничої компанії Skyeton Андрій Фіалковський.

Його компанія постачає в ЗСУ розвідувальні дрони Raybird-3. За його словами, на наступний рік вони не можуть зараз підписати контракт, бо не визначена потреба від держави. Проте закупити деталі компанія має заздалегідь, щоб вчасно виконати контракт. Тимчасове рішення проблеми – волонтерські фонди.

«Вони допомагають стартапу протриматися на плаву, поки він розвивається до рівня нормального контракту від держави. Системно розв’язати проблему держконтрактів може копія «Армії дронів». Якщо по кожному напрямку будуть такі проєкти, то це працюватиме краще, ніж в США», – каже Евелін Бучацький.

Для виробників дронів процес держзакупівлі спрощений – їх купують у рамках «Армії дронів» через Держспецзв’язку. У 2023-му уряд виділив на «Армію дронів» 40 млрд грн, у проєкті держбюджету наступного року на дрони закладено 48 млрд грн.

Сотні стартапів працюють на інвесторські гроші

Чому попри бюрократичні труднощі продовжують працювати сотні стартапів? Експерти відповідають, тому що «в них не закінчилися інвесторські гроші».

На початку стартапи можуть розраховувати на гранти розміром $5000-25 000 від Brave1. Кластер профінансував 135 розробок на $2,3 млн, повідомляв 21 грудня Федоров у своєму Телеграм-каналі. У 2024-му суму грантів збільшать – $10 000, $50 000 та $250 000. Бюджет Brave1 – $41,6 млн.

Подальшого фінансування – катма, продовжувати можна на героїзмі, або власним коштом. Лише три фонди в Україні активно інвестують у defence-tech, підраховує Бучацький.

«Чим більше їх буде, тим легше стане для всіх, бо в екосистемі простіше працювати», – додає вона.

D3, який неофіційно називають дітищем екскерівника Google Еріка Шмідта, готовий показати приклад венчурним капіталістам – фонд зібрав $19 млн для інвестицій в український defence-tech. Ціль – до середини літа 2024 року розширити його до $30 млн та профінансувати щонайменше 10 стартапів.

«Шукати інвестиції в оборонний проєкт складніше, тому що не такий широкий спектр інвесторів, але вони є», – каже Рудомінський, який з жовтня 2023-го збирає раунд на $500 000. Його стартап розраховує на глобальні фонди та бізнес-ангелів.

Та спершу Himera планує подати заявку на допуск до експлуатації в ЗСУ. Під спрощену процедуру, яку запровадили для дронів та РЕБ, стартап не підпадає.

«Держава рухається за пріоритетом – якщо є багато виробників, то для них запроваджують зміни. Але працювати системно й широко у неї поки не виходить», - вважає Рудомінський.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.