Що робити, якщо у вас не приймають податкову накладну - поради адвоката

Вже багато років в Україні існує проблема неприйняття податкових накладних. Чиновники кажуть, що все церез неправильне оформлення. Підприємці ж вважають, що це схема, яка дозволяє податківцям не лише забезпечити неугодним підприємцям чималі збитки, але й довести до банкрутства та навіть втрати бізнесу. Незаконність таких дій адвокати постійно доводять у суді. Як вони це роблять, Інформатору розповів адвокат Станіслав Ліфлянчик. 

Неприйняття накладних як засіб тиску

Для того, щоб краще зрозуміти справу, треба знати, що коли підприємство працює на системі оподаткування з податком на додану вартість (ПДВ) у нього є така річ, як податковий кредит. І якщо воно працює з педевешниками, то не сплачує ПДВ, тому що податок вже вважається сплаченим. А ще держава повинна компенсувати підприємству цей ПДВ. Тому компаніям дуже вигідно працювати саме з педевешниками.

Для того, аби показати, що підприємець здійснив операцію по ПДВ і що податок був сплачений його контрагентом, він повинен подати податкову накладну. Її подають у електронному вигляді – як правило, бухгалтер чи керівник підприємства. У податковій ця накладна повинна бути автоматично прийнятою. Після перевірки накладної до підприємства приходить квитанція №1 про те, що з нею все у порядку, вона оформлена правильно. А квитанція №2 каже про те, що накладна прийнята.

«Вже досить довгий час існує така система, як неприйняття податкової накладної. Причиною може стати начебто брак якогось документу у первинній документації. Але найбільш поширена причина: підприємство начебто вважається ризиковим, займається фіктивною підприємницькою діяльністю. Таке дійсно інколи буває – коли, наприклад, підприємство спрацювали з кимось, хто коли-небудь працював із компаніями по переводу коштів в готівку», – розповідає адвокат.

В нього особисто є чимало виграних справ по цим податковим накладним, коли дії податкової визнані незаконними. У суді податкову зобов’язували зареєструвати накладні. Нерідко мова йдеться про великі компанії, які займаються діяльністю багато років, мають багато працівників, є офіс, виробництво і таке інше. І їх визнавали ризиковими, такими, що ведуть фіктивну діяльність. Іноді навіть вносили до реєстру ризикових компаній – тоді ситуація була ще складніша.

«Компаніям доводиться подавати позовні заяви. Термін їх розгляду – мінімум два місяця. І що робить податкова: програла справу у першій інстанції – подає апеляцію і не сплачує судовий збір. Апеляційний суд залишає їх апеляцію без руху і просить сплатити судовий збір. Весь цей час рішення не вступає у силу. І податкову не можуть змусити зареєструвати ці накладні. В апеляції справа може знаходитися місяцями через те, що податкова навмисно не отримує ухвали суду. Відповідно, в суді не починається відлік терміну на усунення цих недоліків. Таким чином податкова з незрозумілих мені причин просто знущається над підприємцем», – підкреслює Станіслав Ліфлянчик.

Він підкреслює, що накладні приймаються автоматично у програмі. Але у податківця є можливість поставити у програмі позначку про те, що підприємство чи операція є ризиковими. І на цій підставі буде сформована квитанція №1 про те, що бракує якихось документів, або з вимогою надати пояснення чи докази того, що діяльність не фіктивна. Після цього бухгалтер чи керівник збирає документи та надає у зазначений строк. Далі надходить квитанція №2 про те, що… нічого не доведено і накладна не приймається. 

Довести до банкрутства

Адвокат акцентує, що у підприємця є можливість подати скаргу до податкової служби України – іноді це спрацьовує. І центральний орган податкової змушує податківців на місцях зареєструвати накладні. Але у більшості випадків відмовляє. Після чого можна йти до суду.

Існує ще одна неприємна для підприємця обставина. Майже всі договори, де контрагенти-педевешники, передбачають для постачальника можливість стягнути штрафи за те, що не буде зареєстрована податкова накладна. І у підприємця, у якого не прийняли податкову накладну, крім того, що йому не зараховують операцію по ПДВ, виникає додаткове навантаження – штраф контрагента. І починаються вже не просто податкові втрати, а реальні збитки. Таким чином підприємство може бути доведено навіть до банкрутства.

«Ситуація абсурдна. Країні, яка бажає, щоб до неї везли інвестиції, щоб заходили інвестори, працювали з нею, інтегрували до Європейського союзу та у європейські торгові процеси, власними руками вбиває бізнес, заважає йому працювати. Ця практика з податковими накладними існує вже приблизно з 2016-2017 років. Вона діє по всій країні. Навіть суди вже заморилися від цих справ. Розглядають їх формально: прийшов позов – виносять позитивне рішення», – каже Станіслав Ліфлянчик.

Презумпція невинності на підприємців не розповсюджується?

На його думку, гарним прикладом є податкова система Ізраїлю: воюючої країни, про яку кажуть, що ми повинні бути на неї схожими. Там податкова до підприємця не приходить взагалі – до тих пір, доки він реальне не буде спійманий на якомусь злочині. Або не здасть якусь звітність, щось не сплатить. Там немає таких понять, як ризиковість компанії чи операції, чергові та позачергові перевірки тощо. Вони приходять із перевіркою вже тоді, коли є реальний привід. А в Україні існують чергова перевірка, щорічна, планова та позапланова, документальна, камеральна – підприємця перевіряють постійно.

Таким чином замість, щоб відноситися до підприємця як до «бусінки», за якою потрібно носити портфель – бо він дає країні гроші – до нього ставляться як до потенційного злочинця. Який ось-ось здійснить якийсь податковий злочин. І за ним уважно слідкують. Це шлях у нікуди.

«Чому у нас так багато ФОПів. Тому що таким чином підприємець ховає свій бізнес від держави. Його простіше розбити на декілька ФОПів, ніж об’єднати у ТОВ, щоб на нього потім тиснули. Йому зручніше не наймати працівників, а створити ФОПи та об’єднати їх договорами. У більшості випадків це навіть не пов’язано із податковою оптимізацією. Реально ніхто не бажає мати справи із токсичним державним апаратом», – зазначає адвокат.

Він додає, що на відміну від європейських країн в Україні діє Реєстр ризикових підприємств, куди податкова за власним бажанням, своєму суб’єктивному враженню може занести абсолютно будь-яку компанію. Після чого у компанію не будуть реєструвати податкові накладні та розпочнуть позачергові податкові перевірки – причому, «із лицем у підлогу».

При цьому винні у порушені законодавства службовці податкової ніякої відповідальності не несуть. Адвокату невідомо, щоб хоч хтось з них був якось покараний. Ніяких ризиків для податківців немає. Мало того, політика така, що спочатку податкова це робить, а потім бізнесмен, якщо вважає, що це неправильно, доводить це в суді.

«Можливо, вдалося б покачати ситуацію. Взяти рішення суду, відкрити кримінальне впровадження за службову фальсифікацію, перевищення повноважень, навіть рейдерство. Можна направити скаргу у податкову службі України на порушення законодавства місцевими податківцями. Але підприємець каже: мені ще працювати, у мене крупне підприємство, виробництво – не можу зібратися та переїхати у інше місто. І він не бажає йти на конфронтацію із керівництвом податкової. Через таке відношення податківці також уникають покарання», – резюмує адвокат.

Ігор ТЕМИН

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте у нашому Telegram-каналі  Інформатор Live. Підписатись на канал у Viber можна тут.