Що треба знати про бронювання від мобілізації: відповіді на найпоширеніші питання українців

Після низки скандалів з бронюванням людей, які не працюють в організаціях і підприємствах стратегічної інфраструктури, в українців виникли питання щодо її системи. Проте, є закони, які повинні регулювати цей процес. Про все, що треба знати про бронювання, пише 20 травня KP.UA.

Які підприємства і установи мають право на бронь?

Насамперед, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, правоохоронні органи, органи юстиції, військово-оборонний комплекс. Крім того, подавати списки на бронювання можуть підприємства, установи і організації, які:

• виконують мобілізаційні завдання (наприклад, аграрії, які виконують план із заготівлі сільськогосподарської сировини для ЗСУ, великі майстерні для ремонту техніки тощо),
• виробляють товари, виконують роботи та послуги, які необхідні військовим,
• визнані критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Чому “критично важливими” можуть визнати букмекерську контору або цирк?

У постанові Кабміну № 76, яка визначає порядок бронювання, вказані 7 критеріїв, за якими підприємство може бути визнане критично важливим:

• підприємство є резидентом "Дія.Сіті" (особлива правова модель, що діє для IT-компаній),
• мінімальна сума податків, зборів та платежів (окрім митних) на користь держави має перевищувати еквівалент 1,5 млн євро за середньозваженим курсом НБУ за звітний податковий рік,
• сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує 32 млн євро,
• відсутність заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ),
• розмір зарплати не нижчий від середньої заробітної плати у регіоні,
• підприємство включене до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави,
• підприємство підпадає під критерії такого, що має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальних громад.

Щоб отримати статус критично важливого, треба відповідати трьом із семи вимог. 

"Під поняття “критично важливі” підпадають не тільки державні чи коммунальні, а також приватні підприємства, в тому числі рекламні компанії, ресторани, розважальні заклади, заклади культури.Так само пересувний цирк відповідав якимось трьом критеріям. Одним з таких, напевно, був пункт про задоволення потреб територіальних громад", - каже адвокат Роман Стернов.

Чому не бронюють виробників дронів?

Скандал навколо букмекерської контори та служби доставки виник через порівняння їх значення з роллю виробників дронів у воюючій країні.
Народний депутат Олександр Федієнко, який оприлюднив урядову постанову, написав, що “... іноді навіть керівники ТЦК не можуть зрозуміти, чому підприємства, які випускають дрони, РЕБ, не бронюють, бо не проходять за критеріями”.

"Великі виробники дронів, які мають статус юросіб і отримують державні замовлення, можуть оформити бронь. А волонтерські проєкти, які постачають саморобними безпілотниками військових, як правило, знаходяться в “сірій” зоні. Формально вони не виробляють озброєння, здебільшого оформлені як ФОП. А ФОПи позбавлені можливості бронюватися і бронювати своїх працівників. Жодним законом чи постановою вони не згадані. Міняти статус, брати ліцензію, кодифікувати продукцію – все це час і гроші, яких бракує", - роз’яснює Роман Стернов.

Хто ухвалює рішення про бронювання?

Перша ланка – це керівники підприємств, установ чи організацій. Вони за певною формою складають списки працівників, яких вважають дуже важливими для виробничого процесу, і обгрунтовують чому. Списки передаються у профільне міністерство або в міську (районну в місті Києві) державну адміністрацію. Звідти пропозиції направляють на погодження у Міноборони (раніше було - у Генштаб).

Схвалені військовим керівництвом списки передаються в Мінекономіки, яке виносить постанову про визнання підприємства чи організації критично важливими або відмовляє в цьому.

Віднедавна рішення щодо бронювання працівників підприємств паливно-енергетичного комплексу та їх підрядних організацій, які здійснюють будівництво, ремонт пошкоджених внаслідок збройної агресії РФ об'єктів критичної інфраструктури, ухвалює Міненерго. А рішення щодо визнання критично важливими ІТ-компанії – Мінцифри.

Хто не може отримати бронь?

Бронь не поширюється на працівників, з якими не укладено трудовий договір або контракт. З 1 липня 2023 року бронюванню не підлягають працівники, які мають дефіцитні військові спеціальності, коди яких наведені у листі № 220/1469 Міністерства оборони від 11 березня цього року. Зокрема, артилеристи, танкісти, фахівці з ракетних установок, льотчики, радіотехніки, підводники, спеціалісти РЕБ.

На який строк дається бронь?

За винятком підприємств, що належать до ПЕК та ОПК, бронюванню підлягають до 50% військовозобов’язаних працівників.

Відстрочка від мобілізації з підстав бронювання діє не більше 6 місяців. Щоб її продовжити, підприємство знову має подавати списки.

Бронь анулюється в кількох випадках:

• через 6 місяців, якщо немає нових затверджених списків,
• якщо скасовано мобілізаційне замовлення підприємству або було виконане, але немає нового,
• при ліквідації підприємства або скасуванні статусу критично важливого,
• при звільненні заброньованого працівника за статтею або за власним бажанням чи зміні характеру роботи.

Хто має абсолютну бронь?

За законом про нові правила мобілізації, що починають діяти 18 травня, повністю заброньовані будуть:

• чиновники категорії “А” (голови обласних, районних, міських, сільських, селищних рад),
• працівники Нацполіції, НАБУ, ДБР, органів прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, Служби судової охорони, судді, штатні посадовці патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.

Держслужбовці категорії “Б” (керівники департаментів, управлінь) та “В” (виконавці) в органах влади і місцевого самоврядування бронюються до 50% військовозобов’язаних.

Чи правда, що ІТ-компанії бронюються стовідсотково?

Відповідо до постанови №555 від 14 травня Кабінету міністрів підприємства, які надають електронні комунікаційні послуги та/або послуги доступу до електронних комунікаційних мереж та їх інфраструктури, можуть подавати списки на бронювання до Мінцифри.

Якщо Мінцифри визнає такі підприємства критично важливими, вони зможуть забронювати до 100% військовозобов’язаних працівників.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Голови ОСББ будуть вручати повістки - постанова Кабміну
• За пів року впровадження системи рекрутингу кількість вакансій до усіх родів військ значно виросла: кого шукають найактивніше
• Оберіг та е-кабінет військовозобов’язаного: у чому різниця та які дані зберігають реєстри
• В Раді пропонують повернутися до ідеї про економічне бронювання: скільки треба буде платити за співробітника