Україна може перемогти у війні дронів та опанувати міжнародні ринки безпілотників – рецепти від радника міністра оборони

Сьогодні дрони українських виробників мають переваги над аналогами противника. Але потрібно постійно рухатися вперед, аби не загубити переваги. Про ситуацію на вітчизняному та міжнародному ринку безпілотників Інформатору розповів радник міністра стратегічної промисловості, який має шестирічний досвід у керуванні БпЛА, Ярослав Олійник.

За словами експерта, українську БпЛА мать великі перспективи зайняти нішу озброєння у світі. Вони пройшли дуже жорстку війну. Росія з 2010 року багато вкладає в розробки напрямку РЕБ. БпЛА та РЕБ – це завжди боротьба один проти одного.

«Вітчизніні виробники перемагають у цій війні, хоча противник робить певні заходи, щоб заборонити наші роботи. Укранські вироби с кожним разом стають краще. Тому ми перемагаємо інших виробників, які знаходяться в ЄС та інших країнах», – каже експерт.

Він підкреслює, що у плані іншого озброєння росія займала великий шмат ринку. Але наша зброя буде вважатися кращою у світі. І вона переможе російську, бо виграє цю війну. Таким чином зможемо зайняти цю нішу по іншому озброєнню.

«БпЛА – це майбутнє. Ця довела війна: яким би ти великим а сильним не був противник, скільки б у нього не було танків та особового складу – якщо у тебе є хоча б мінімальна кількість артилерії, вмотивованого особового складу та безпілотників, то, в принципі, за деякий час можна розібрати цю найбільшу армії «на молекули». І велика орда танків може зупинитися через невеликі мобільні групи, які користуються безпілотниками. Навіть цивільним «Мавікам» та «Матрисам», які не створювалися для війни, українська армія знайшла застосування на полі битви», – підкреслив Ярослав Олійник.

Свіжий конфлікт між Ізраїлем та Хамасом показав, що не тільки українські військові користуються дронами. І зараз взяла собі на досвід використання «Мавіків» та «Матрисів». 

Важлива незалежність у отриманні комплектуючих для дронів

На думку радника міністра, ми вміємо повністю виготовляти БпЛА літакового класу. Так, ще є якісь закордонні комплектуючі, в тому числі з Китаю. Більшість виробників Fpv-дронів залежить від Китаю, звідки везуть запчастини. Ми навчилися виготовляти БпЛА, але тепер треба зробити наступний крок: перейти на локалізацію комплектуючих в Україні і виготовляти їх тут. Навіть якщо сировина або якісь компоненти до цих комплектуючих будуть їхати до нас з Європейського Союзу, Сполучених Штатів чи Канади – це вже буде нормальна історія, бо ми, як мінімум, не будемо залежати від Китаю. Який працює і нас, і на росію.

«Якщо Китай захоче напасти на Тайвань, він просто зачинить цей ринок, залишить це у себе, бо буде воювати. Це нормальний логічний крок країни, яка збирається воювати. І наші виробники залишаться без комплектуючих. Або Китай підпише союз із росією – і так само закриє для нас все», - вважає експерт.

Він нагадує, що у минулі роки в Україні був бум розвитку виробників БпЛА. До початку повномасштабки їх було близько 20, зараз – майже 200. І тепер потрібен такий самий бум серед виробників комплектуючих. Складніше буде з оптикою, бо в світі мало, хто виготовляє її повністю сам – всі виготовляють якби з інших компонентів.

«Тут буде складно, але в Україні вже локалізовано виробництво зв’язку, відбувається локалізація виробництва як електричних двигунів, так і внутрішнього згоряння. Зараз існує ряд компаній, які хочуть локалізувати останні. Ми радимо багатьом йти у цей ринок України – він вільний і також буде цікавим для експорту», – зауважив Ярослав Олійник.

А ще він акцентує на тому, що коли ти виробляєш якийсь продукт для оборони, то після закінчення війни треба буде щось робити. Оборонка приносить великий дохід до бюджету України та буде поповнювати його за рахунок виробів, які підуть на експорт. Тому виробники мають акцентувати ще й на цьому: перейти від гаражного виробництва до нормального серійного. І орієнтуватися на те, що вироби підуть не тільки в українську армію, а на експорт. Бо якщо це виробництво не придатне до експорту – після війни воно закриється. Виробники комплектуючих мають так само мають на це орієнтуватися. Але у наших виробників буде великій плюс – це бойове застосування і експертиза найжорстокішою війною у світі.

«Звісно, виробництво в Україні небезпечно. У нас навіть за хлібом страшно сходити, бо може прилетіти ракета. Це безпекове питання, як організовано виробництво. Компанії притримуються відповідних мір, та відкриваються і інвестуються», – розповів радник міністра.

Все ближче до москви та «до самих до самих до окраїн»

Радник міністра окремо зупинився на питанні щодо шахідів та їх українських аналогів. Їх так називають через схожість ТТХ із 136-м або 131-м. Про них мало знають, тому, що це безпекове питання – і суспільству мало, що відомо про цей напрямок. Ці вироби в Україні є – близько п’яти аналогів 131-го шахіду та один – 136-го. Існує ще пара виробників, які, можливо, також підтягнуться до цього напрямку.

Ярослав Олійник запевнює: те, що українські дрони все дальше летять на територію росії, не можна назвати деградацією ворожої системи ППО. Навпаки, вони посилюють свою лінію ППО. В телеграм-каналах можна бачити, як вони виставляють нові ЗРК «Панцир». По дорозі в москву з’являються нові системи. Тому це заслуга виробників, їх інженерів та всіх, хто працює над цими продуктами. Це заслуга й тих, хто їх застосовує.

«В Україні існує чудова школа, багато розумних людей, які зайнялися такою тематикою. І вони не зупиняються на якомусь своєму локальному успіху, а продовжують розвивати свій продукт в чудовій синергії із користувачами, які його застосовують. У нас одна з найкращих речей у том, що ти зробив, застосував – і тобі відразу дали зворотній зв'язок що доробити. Причому виробник може спільно із користувачем працювати над цим продуктом, доводити його до ідеального стану. Це і є союз Перемоги», – вважає експерт.

З приводу кумулятивного снаряду на російських шахедах, то він зазначає, що вперше чує про такий тип бойової частини. У грудні гуляла інформація про те, що нібито з’явилася їх термобарична бойова частина. Це просто для збільшення бойового враження. Але росія так само працює над підвищенням ефективності.

В Ірані презентували реактивний шахід-238. Він може наводитися на випромінювання радіочастот. На думку, радника міністра, росія скоріше за все буде використовувати ці реактивні дрони. Вона бере готове рішення і Ірану і не питає, чому продукт так зроблений, чому запуск з пікапу чи аналогічного авто – просто взяла та користується. А українські компанії розробили власні рішення, виходячи із наших реалій, нашої війни, з нашої тактики застосування.

Виробництво безпілотників за приватним бізнесом

В Україні заявлена цифра у мільйон дронів. Щоб їх створити потрібні великі виробничі потужності. Тому гостро встає питання їх безпеки. На думку експерта, ці ризики враховані. В тому числі і з тим, аби не наражати цивільне населення на небезпеку. Не створюють виробництв у торгівельних центрах – воно ховається.

«Крім того, виробництво так само розташоване у інших країнах. Де само – не називають. Бо ми пам’ятаємо вибухи на складах у Болгарії та інших країнах – там так само агентурна і розвідувальна мережа росії», – підкреслив Ярослав Олійник.

За його інформацією, частка приватного бізнесу в оборонному комплексі України зросла вчетверо. І сьогодні приватні компанії складають 80% ринку. Так, в якихось ділянках цієї індустрії більше працюють державні підприємства. Але у виробництві БпЛА більш присутні саме приватні. Така сама ситуація і в інших країнах. Приватники більш швидкі. В Україні приватний бізнес в сфері БпЛА з’явився досить давно і розвивається набагато швидше, ніж у держави.

«Держава може підстраховувати, створювати умови для виробництва, якісь покращення та спрощення. І якщо приватники просідають – держава повинна їм завжди допомогти. Наприклад, із fpv: був великий запит – держава підтримала, запустила у себе виробництво», – впевнений радник міністра.

Щодо розвитку приватного сектору у виробництві БпЛА. По-перше, на думку експерта, тим, хто залишається та змушений ховатися, потрібно виходити з тіні. Робити це розумно у плані безпеки. Та об’єднуватися з такими ж невеликими виробниками. Тим самим збільшувати свої потужності. Коли вони збільшать свої потужності по виробництву – зростуть їх спроможності по контрактуванню комплектуючих. Їх вже буде важче перебити на іноземних ринках, де вони закуповують комплектуючі, бо ми знаємо, що на противник приходить та викуповує більше партії. І цим створює нам проблеми з контрактуванням. Тому таку виробники мають об’єднуватися та діяти спільно. Хай це буде п’ять окремих, але вони займаються одним продуктом. Вони підвищять якість та виробничі спроможності. Відповідно, більше дадуть до ЗСУ. А великі виробники розвивають давно, постійно і не зупиняються.

«Для держави зараз найголовніше – це підтримувати таких виробників, давати можливості для розвитку. Важливішим є контрактування до довготермінові контракти. Зараз потрібно вибрати всі їх виробничі спроможності, які вже є на цей рік. І якщо ми хочемо й надалі розвивати цю індустрію – нам потрібно давати довготермінові контракти. Щоб наші виробники розуміли, як буде розвиватися цей ринок, наскільки їх потрібно збільшити ці виробничі спроможності», – резюмує Ярослав Олійник.

Таким чином, ми не вперлися у стелю – ще є, куди зростати. Ми можемо зростати. Треба далі робити наступні кроки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.