В Раду подано два альтернативні законопроєкти про оподаткування віртуальних активів
Регулятор ринку капіталів НКЦПФР та Мінцифри вже декілька років ведуть виснажливу бюрократичну битву за контроль над ринком криптовалюти та інших віртуальних активів. Зараз сторони підготували альтернативні законопроєкти. В чому принципова відмінність підходів розповів президент International Advisers Association Едуард Голодницький. Основні тези опублікував Мінфін.
Едуард Голодницький розповів, що зараз, на рівні закону про запобігання легалізації доходів, закріплено право Мінцифри визначати політику AML (Anti-Money Laundering), а за законом про віртуальні активи — регулятором крипторинку вважається НКЦПФР. Але, фактично, обидва закони не працюють.
У листопаді до Верховної Ради з різницею в тиждень подано два альтернативні законопроєкти 10225 та 10225−1 про оподаткування віртуальних активів. Тож битва двох візій регулювання ринку віртуальних активів із блокчейн-конференцій знову потрапила до стін парламенту. Законопроєкти відразу включають зміни до Податкового кодексу, нову редакцію Закону «Про віртуальні активи», та косметичні зміни до інших законів.
За словами Голодницького, якщо порівнювати версії нових редакцій про віртуальні активи, то вони дуже різні — концептуально і в обсягах регулювання.
«Версія від НКЦПФР детально гармонізує з MiCA щодо жорстких вимог ЄС до криптопровайдерів, а проєкт Мінцифри 10225−1 пропонує, порівнюючи з цим, ліберальні підходи, оскільки філософія Мінцифри та криптанів, що крипторинок краще ще «взростити». Хоча останній рік особисто я бачу в комітетах ВР пропозицію просто імплементувати норми ЄС, а не чекати, коли вступимо в ЄС і просити перехідний період», - сказав експерт.
Наприклад, каже Голодницький, у проєкті НКЦПФР вказано, що віртуальні активи не є засобом для здійснення платежів, крім токенів електронних грошей, які можуть бути лише в гривні та випущені українськими банками. А цифрові гроші НБУ не є віртуальним активом, а будуть новою формою гривні. Українські криптобіржі мають бути розташовані в Україні, а директор — бути громадянином України. Іноземні криптобіржі повинні бути з країн ЄС або країн, акцептованих НКЦПФР та НБУ. Авторизацію розглядають 40 днів у НКЦПФР. Пропонується бан на допуск до торгів віртуальних активів із вбудованою функцією анонімізації та російських криптоактивів. Криптобіржа зобов’язана зберігати проводки клієнтів 5 років. Криптопровайдери та крипторадники повинні вносити щорічну плату від 425 тис. грн на рік.
«Мінцифри пропонує ліберальніший підхід. Наприклад, безстрокову авторизацію провайдерів за місяць після подачі документів за плату в 17 тис. грн для українських резидентів і 51 тис. грн — для нерезидентів. Для консультації на крипторинку пропонується 10-річний період відсутності вимоги авторизації. Майнінг не потребує авторизації», - пояснив Голодницький.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.