В Україні триває виснажлива бюрократична битва за контроль над ринком криптовалюти: в чому протистояння

В Раду подано два альтернативні законопроєкти про оподаткування віртуальних активів

Криптовалюта, оподаткування
В Раді зареєстровано два законопроекта стосовно оподаткування криптовалюти

Регулятор ринку капіталів НКЦПФР та Мінцифри вже декілька років ведуть виснажливу бюрократичну битву за контроль над ринком криптовалюти та інших віртуальних активів. Зараз сторони підготували альтернативні законопроєкти. В чому принципова відмінність підходів розповів президент International Advisers Association Едуард Голодницький. Основні тези опублікував Мінфін.

Що пропонується в законопроєктах

Едуард Голодницький розповів, що зараз, на рівні закону про запобігання легалізації доходів, закріплено право Мінцифри визначати політику AML (Anti-Money Laundering), а за законом про віртуальні активи — регулятором крипторинку вважається НКЦПФР. Але, фактично, обидва закони не працюють.

У листопаді до Верховної Ради з різницею в тиждень подано два альтернативні законопроєкти 10225 та 10225−1 про оподаткування віртуальних активів. Тож битва двох візій регулювання ринку віртуальних активів із блокчейн-конференцій знову потрапила до стін парламенту. Законопроєкти відразу включають зміни до Податкового кодексу, нову редакцію Закону «Про віртуальні активи», та косметичні зміни до інших законів.

За словами Голодницького, якщо порівнювати версії нових редакцій про віртуальні активи, то вони дуже різні — концептуально і в обсягах регулювання.

«Версія від НКЦПФР детально гармонізує з MiCA щодо жорстких вимог ЄС до криптопровайдерів, а проєкт Мінцифри 10225−1 пропонує, порівнюючи з цим, ліберальні підходи, оскільки філософія Мінцифри та криптанів, що крипторинок краще ще «взростити». Хоча останній рік особисто я бачу в комітетах ВР пропозицію просто імплементувати норми ЄС, а не чекати, коли вступимо в ЄС і просити перехідний період», - сказав експерт.

Наприклад, каже Голодницький, у проєкті НКЦПФР вказано, що віртуальні активи не є засобом для здійснення платежів, крім токенів електронних грошей, які можуть бути лише в гривні та випущені українськими банками. А цифрові гроші НБУ не є віртуальним активом, а будуть новою формою гривні. Українські криптобіржі мають бути розташовані в Україні, а директор — бути громадянином України. Іноземні криптобіржі повинні бути з країн ЄС або країн, акцептованих НКЦПФР та НБУ. Авторизацію розглядають 40 днів у НКЦПФР. Пропонується бан на допуск до торгів віртуальних активів із вбудованою функцією анонімізації та російських криптоактивів. Криптобіржа зобов’язана зберігати проводки клієнтів 5 років. Криптопровайдери та крипторадники повинні вносити щорічну плату від 425 тис. грн на рік.

«Мінцифри пропонує ліберальніший підхід. Наприклад, безстрокову авторизацію провайдерів за місяць після подачі документів за плату в 17 тис. грн для українських резидентів і 51 тис. грн — для нерезидентів. Для консультації на крипторинку пропонується 10-річний період відсутності вимоги авторизації. Майнінг не потребує авторизації», - пояснив Голодницький.

Різниця оподаткування крипти

  1. Альтернативний проєкт 10225−1 від Мінцифри пропонує оподатковувати ПнП та ПДФО фінансовий результат «на вихід із крипти». Тобто коли особа відчужує віртуальний актив (ВА) в обмін повністю або частково на гроші, товар, послугу. Базою є різниця між договірною вартістю відчуження ВА та вартістю придбання або емісії (майнінгу) ВА. Якщо BA обмінювати на ВА, то ця операція не потрапляє в облік. Проєкт від НКЦПФР пропонує оподатковувати будь-яке відчуження (і обмін ВА на ВА), якщо воно призводить до приросту капіталу.
  2. Проєкт НКЦПФР пропонує вести окремий облік результатів за кожним видом ВА, а альтернативний проєкт — два види обліків: облік за службовими токенами (utility token) та іншим ВА.
  3. Ставки ПнП і ПДФО за основним проєктом — 18%, а в альтернативному — для фінансового результату до 7 млн грн пропонують для перших 3 років пільгову ставку ПДФО — 5%, потім ставку 9% ще 5 років, і тільки через 8 років — ставку 18%. Зрозуміло, через 8 років стандартна ставка ПДФО може змінитися і взагалі бути розбита на прогресивну шкалу.
  4. Проєкт НКЦПФР забороняє платникам єдиного податку операції з ВА, альтернативний — не забороняє консалтинг щодо ВА та відчуження службових токенів, емітованих самим платником ЄП.
  5. Проєкт НКЦПФР пропонує криптопровайдерам утримувати ПДФО з інвестиційного прибутку клієнтів, а альтернативний — лише подавати інформацію до ДПС та зберігати записи про доходи та витрати на придбання ВА клієнтами протягом 3 років.
  6. Проєкт НКЦПФР звільняє від ПДВ операції з ВА, якщо це не опосередкована поставка об'єкту цивільних за ВА з індивідуальними ознаками. А альтернативний — пропонує не звільняти службові токени.
  7. Проєкт НКЦПФР звільняє від ПДВ надання послуг, пов’язаних із оборотом ВА, у вигляді обміну ВА та переказу. Альтернативний — звільняє будь-які послуги, пов’язані з оборотом ВА, окрім консалтингових.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube