В Україні запрацювала гаряча лінія "Школа офлайн"
Гарячу лінію створено для батьків, школярів, освітніх управлінців, вчителів, керівників департаментів освіти, представників органів місцевого самоврядування та громадських організацій
В Україні запустили нову гарячу лінію «Школа офлайн». Її мета полягає в інформуванні щодо освітньої політики для повернення учнів до очного навчання. Про це 31 липня повідомили у Міністерстві освіти і науки України
Гарячу лінію створено для батьків, школярів, освітніх управлінців, вчителів, керівників департаментів освіти, представників органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Про що ви зможете дізнатись:
- форми здобуття освіти в новому навчальному році (очна, змішана і дистанційна),
- особливості навчання дітей, переміщених унаслідок російської агресії,
- організація навчання для дітей, які перебувають за кордоном,
- функціонування мережі дистанційних шкіл,
- навчання учнів на тимчасово окупованих територіях,
- можливості для вчителів дистанційних шкіл.
Як скористатися гарячою лінією
- Телефонуйте 1545 з мобільного або стаціонарного телефона,
- У голосовому меню оберіть кнопку 5,
- Під'єднайтеся до оператора та озвучте запит.
Коли працює:
- понеділок — четвер: з 09:00 до 17:00,
- п'ятниця: з 09:00 до 16:00.
Розклад автоматично озвучується в голосовому меню. Більше інформації про комплексну політику «Школа офлайн» та заплановані зміни в школах читайте на спеціальному вебсайті від МОН, де регулярно публікують корисні матеріали.
"Запуск гарячої лінії «Школа офлайн» є важливим кроком у забезпеченні прозорості освітньої політики та підтримки всіх учасників освітнього процесу в період переходу до очного навчання", - заявили у МОН.
Про проєкт "Школа офлайн"
«Школа офлайн» — комплексна політика міністерства освіти і науки України, яка реалізується у співпраці з профільним віцепрем’єр-міністром Михайлом Федоровим. Її мета — повернути дітей до безпечного очного навчання, а там, де це неможливо, — створити умови для якісної та ефективної дистанційної освіти.
«Наша місія у трансформації освіти — побудувати систему, здатну формувати професійних та щасливих людей для нової інноваційної економіки. Громадян, спроможних захистити себе та свій дім від будь-яких загроз. Україна зазнала значних освітніх втрат, і ключова передумова для підвищення якості освіти — доступ дітей до безпечного очного навчання. Саме тому ми впроваджуємо комплексну політику «Школа офлайн», ціль якої повернути приблизно 300 тисяч учнів за шкільні парти», — зазначав Федоров.
Наразі майже 1 мільйон дітей навчається онлайн: приблизно 600 тисяч в Україні, ще майже 400 тисяч за кордоном. Дистанційне навчання — один із найбільших викликів для держави. Дистанційна освіта не дає змоги дітям соціалізуватися й розвивати м’які навички. Під час знеструмлень учні не можуть навчатися або ж зовсім не мають потрібних для уроків гаджетів. Також один із найважливіших аспектів — безпека. Неможливо проконтролювати, щоб усі діти, які навчаються онлайн вдома, спускалися в укриття під час повітряних тривог. Саме тому впроваджують комплексну політику «Школа офлайн», яка надасть доступ до безпечної очної освіти, а також дозволить підвищити якість дистанційного навчання, якщо вихід офлайн неможливий. Під час формування політики врахували умови кожної дитини — переміщених унаслідок воєнних дій; тих, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях; за кордоном; тих, хто має/не має доступу до очної або змішаної освіти. Також більше уваги надають учителям, щоб вони могли зосередитися на роботі з учнями однієї категорії без подвійного навантаження. Політика «Школи офлайн» містить п’ять основних компонентів, які враховують специфіку кожної категорії учнів та вчителів.
- Інфраструктурні рішення: укриття + автобуси + девайси. Укриття. Цього року держава виділяє субвенцію 2,5 млрд грн на побудову укриттів у прифронтових областях. Кошти розподіляють через систему DREAM: кожна громада може подати заявку на платформі, щоб отримати кошти на укриття. Зараз 57 проєктів уже отримали фінансування. Проте потреби значно більші, адже треба побудувати ще 165 укриттів у 8 прифронтових та прикордонних областях. Автобуси. Там, де з безпекових причин неможливо побудувати укриття, громади закуповуватимуть автобуси, щоб підвозити дітей до безпечних місць для навчання. Уряд уже виділив 1 мільярд гривень на ці потреби. Девайси. Окреме завдання — девайси для учнів та вчителів, які не можуть повернутися до очного навчання. Їхню потребу визначать на початку навчального року. Детальніше — на інфографіці.
- Навчання за місцем перебування дитини. Діти, які були вимушені змінити місце проживання через дії країни-агресора, мають змогу навчатися в школі за місцем перебування. Це можливість соціалізуватися та інтегруватися до нової громади. Якщо ж школа за місцем проживання не має укриття чи вільних місць, то діти можуть продовжити навчатися дистанційно у своїй школі. Детальніше — на інфографіці.
- Перегляд мережі дистанційних шкіл. Зараз дистанційно навчаються різні категорії учнів, які відрізняються за потребами та навчальними програмами. Зокрема, діти за кордоном вчаться за подвійною програмою, діти на ТОТ — без постійного доступу до інтернету, діти на прифронтових територіях — без доступу до очної освіти. Тож учитель не завжди може надавати увагу кожному учню та застосовувати неформальні підходи під час уроків. Щоб створити комфортніші умови для учнів і вчителів, змінюється мережа дистанційних шкіл. Відтепер мінімальна наповнюваність — 20 учнів у класі. Наявність щонайменше одного класу для всіх років навчання: з 1 до 9 або з 5 до 11 класу (або з 8 до 11 для ліцеїв). Детальніше — на інфографіці.
- Навчання дітей на ТОТ. Для дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, вводять нові формати навчання. Зокрема, індивідуальний план навчання (педагогічний патронаж) або ж подальше навчання в дистанційному класі своєї школи, якщо безпекова ситуація дає змогу відвідувати заняття. Або ж разом з учителем перейти до іншого класу, якщо їхня школа тимчасово припиняє роботу. Для цього батьки мають написати заяву. Детальніше — на інфографіці.
- Діти за кордоном. Діти за кордоном вчаться в місцевих школах і часто поєднують це з навчанням у рідному українському закладі. Відповідно — отримують подвійне навантаження. Щоб уникнути цього, впроваджується українознавчий компонент. Це скорочена освітня програма, яка дає змогу зменшити навчальне навантаження на учнів. Діти зможуть очно навчатися в країні перебування та водночас дистанційно вчити українознавчі предмети. Зокрема, українську мову та літературу, історію України, захист України, географію тощо. Окрім цього, предмети з іноземних шкіл перезараховуватимуть. Детальніше — на інфографіці.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
