На думку адвоката, законопроєкт нардепа Гетманцева про «клуб білого бізнесу» пропонує цікаву практику, яка полягає в добровільному прийнятті бізнесом на себе податкового навантаження в обмін на спокійну роботу без втручання працівників ДПС
Законопроєкт голови податкового комітету Верховної ради Данила Гетманцева щодо створення "клубу білого бізнесу" не можна назвати "подарунком" для українського бізнесу. Він передбачає появу переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Будь-які незаконні перевірки, запити та донарахування пояснюватимуть тим, що компанія не входить до переліку і тому її слід перевіряти на предмет порушення податкового законодавства. Про це Інформатору розповів адвокат та партнер SLA Attorneys Олексій Волохов.
За словами адвоката, законопроєкт №11084 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства приймається на період дії воєнного стану на території України. Він передбачає створення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та закріплення за такими платниками податків посадової особи територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, яка буде особою, відповідальною за взаємодію з платником податків (комплаєнс-менеджер).
Хоча законопроєкт набув широкого розголосу та досить активно обговорюється в ЗМІ саме як створення «клубу білого бізнесу», його не можна назвати «подарунком» для українського бізнесу. Річ у тому, що створення ДПС будь-яких нових переліків, реєстрів, форм, додатків тощо завжди здійснюється для розширення дискреційних повноважень податківців. Тобто ДПС отримує нові повноваження та можливості, які можуть бути використані податківцями на власний розсуд для тиску на бізнес. Будь-які незаконні перевірки, запити та донарахування можна буде пояснити тим, що компанія не входить до переліку і тому її слід перевіряти на предмет порушення податкового законодавства. Адже якщо компанія не в переліку, значить «добровільного дотримання податкового законодавства» вона уникає. При цьому враховуючи критерії включення компаній до переліку, є ризик що таке включення/виключення може здійснюватися в «ручному» режимі. Тож основним питанням лишається адміністрування та формування переліку, особливо враховуючи можливість здійснення субʼєктивного аналізу співробітниками ДПС показників звітності.
"Закріплення комплаєнс-менеджера за «добросовісним» бізнесом, включеним до переліку, мені нагадує ідею з «інвест-нянею», адже не зрозуміло навіщо бізнесу, який податкова більше не планує перевіряти, такі консультанти. В цьому плані варто зайнятися професіональною підготовкою кадрів працівників ДПС, адже створення податкових менеджерів для окремих платників податків виглядає так, наче отримати консультацію або зворотний зв'язок від податкової звичайним платникам податків неможливо. Як наслідок, можна сказати, що законопроєкт пропонує цікаву практику, яка полягає в добровільному прийнятті бізнесом на себе податкового навантаження в обмін на спокійну роботу без втручання працівників ДПС. Одночасно з цим, формується список компаній, які не входять до переліку і добровільно не дотримуються податкового законодавства, а отже отримають особливу увагу податківців", - пояснив Волохов.
Нещодавно Верховна рада прийняла законопроєкт №11084 про внесення змін до ПКУ щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства у першому читанні за основу. Його метою є запровадження особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Проєктом закону пропонується:
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.