Блокування карток ухилянтів: у банках розповіли, хто і як може втратити доступ до власних грошей
Арешти рахунків відбуваються на виконання рішень у найрізноманітніших справах — від порушень ПДР та несплати аліментів до боргів за комунальні послуги та за кредитами, чи додалося до цього переліку ухиляння від мобілізації
У банках запевняют, що за воєнними штрафами (за порушення правил мобілізації) поки що арешт на рахунки не накладали. Блокування рахунків та примусове закриття може відбуватися через порушення правил фінансового моніторингу. Це різні речі, пише «Мінфін».
Як працює арешт рахунку
Перші конфлікти українців з банками почали виникати майже відразу після запровадження в Україні автоматизованої системи арештів рахунків. Міністерство юстицій ще у 2015 році заснувало своє держпідприємство «Національні інформаційні системи», і сьогодні має вже 22 філії в обласних центрах. А вже у 2016-му це ДП створило Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП), завдяки якій зараз і відбуваються оперативні арешти.
Правила арешту рахунку такі:
- Перший крок — збір даних. Він займає не більше одного робочого дня, а часто лічені години. Але банк ще нічого не заарештовує і не списує, він чекає на відповідний документ. Судовий виконавець (державний чи приватний) через вищезгадану АСВП надсилає до банків інформаційний запит. Щоб з'ясувати, в яких банках є рахунки у людини, яка програла суд (або за іншим документом із зазначеного списку), а також скільки конкретно грошей на кожному.
- Другий крок також робить виконавець — завдяки відповідям банків він бачить, де відкрито рахунки боржника, які там суми — в одному чи декількох банках. Формує постанову про арешт коштів та їхнє подальше списання та надсилає до банку: там вказується конкретна сума програного позову, а також судові витрати та оплата послуг судового виконавця — зазвичай це 10% позову. Фінустанова проводить арешти/списання коштів із рахунку на підставі цієї постанови.
«Головна проблема полягає в тому, що клієнти зазвичай не знають, що проти них відкрито виконавче провадження або застосовано примусове стягнення коштів», — каже операційний директор Глобус Банку Сергій Клевайчук.
При цьому гроші йдуть із рахунку швидко: адвокат Інна Мірошниченко пояснила, що після списання грошей боржника банк переказує їх на рахунок виконавця, а той, зі свого боку, переказує їх на рахунок стягувача.
Яких арештів більше
У банках, коментуючи зростання скарг клієнтів на арешти рахунків, зазначили збільшення кількості стягнень.
Цю тенденцію підтвердили і в уряді. Директор Департаменту державної виконавчої служби Мін'юсту Максим Кисельов надав «Мінфіну» таку динаміку щодо кількості виконавчих проваджень:
- кінець 2020 року — 2,3 млн;
- кінець 2021 року — 2,8 млн;
- кінець 2022 року — 3,1 млн;
- кінець 2023 року — 3,3 млн.
Ми бачимо приріст у 43,5% за цей час. Даних за перше півріччя 2024 року поки що немає.
«Найчастіше надходять постанови із заборгованостями щодо кредитів кредитних спілок, ломбардів, банків та комунальних платежів. Кількість звернень щодо арештів та стягнень за аліментами та за порушення правил ПДР не є значною. Стягнення штрафів за невиконання законодавства щодо мобілізації до банку не надходили», — прокоментував ситуацію Сергій Клевайчук із Глобус Банку.
В Абанку розповіли також про примусові стягнення з боку податкової служби.
«Основна маса арештів здійснюється на підставі ухвал виконавців у рамках виконавчих проваджень. Мала частина — це судові рішення у межах окремих процесів. Дуже рідко — арешти слідчих на 48 годин», — сказали там.
Щоб уникнути неприємних сюрпризів, українцям радять частіше відслідковувати ситуацію зі своїми боргами/спорами. Для цього зараз більше технічних можливостей.
«Радила б особам, які знають, що мають гроші і щодо яких вже є певні судові рішення, також тим, хто добровільно проводить оплати, все ж таки відслідковувати наявність відкритих виконавчих проваджень. Досить зручно це зробити в «Дії» або на сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, вказавши свої дані. А також зберігати всі підтверджуючі банківські документи (квитанції, платіжні доручення). І обов'язково, здійснюючи оплату на користь кредитора, зазначати дані судового рішення чи іншого документа, що підтверджує заборгованість", — резюмувала адвокат Інна Мірошниченко.
Раніше Інформатор писав, що українці, яким вписали адміністративну постанову про штраф за непоновлення даних і які з нею не згодні, можуть оскаржити її у судовому порядку. Для цього законом на оскарження передбачено десять днів. На момент розгляду справи працівники ТЦК не мають права повторно штрафувати військовозобов'язаного.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Ми готові сплачувати за них більше податків: ресторатори хочуть зберегти своїх бренд-працівників від мобілізації
- Перерахунок пенсії мобілізованим: юристи пояснили, чому вона може стати меншою
- В Україні від мобілізації вже забронювали 770 тисяч працівників – Мінекономіки
- В Рошен Порошенка є вакансії з бронюванням: які ще кондитери заманюють працівників можливістю уникнути мобілізації
