Центробанки США та Європи ухвалили рішення щодо облікових ставок: як це вплине на курси гривні до долара та євро

13 грудня Федеральна резервна система США прийняла рішення залишити ставку по федеральним фондам на рівні 5,5%. А 14 грудня такі самі рішення прийняли Центробанки Європи – Європейський центральний банк залишив головну ставку рефінансування на рівні 4,5%, в той самий день Банк Англії оголосив про збереження офіційної банківської ставки на рівні 5,25%, а швейцарський SNB оголосив про збереження політики ставки на рівні 1,75%. Такий яскравий калейдоскоп схожих за змістом заяв провідних фінансових установ світу одразу викликає питання – що це було, з чим це пов’язано та які цілі переслідує така зміна політики? Чи призведе це до радикальних змін у світових фінансах (причому одразу вже ясно, що призведе), але які саме будуть ці зміни? Далі ми спробуємо дати прості відповіді на ці питання, спрогнозувати, до чого призведе така політика, що буде далі та як усе це вплине на курси гривні до долара та євро.

Які насправді причини рішень Центральних банків Європи та США?

Європейський центральний банк на останньому засіданні поставив на паузу підйом облікової ставки, інфляцію ще не переможено, а економіка слабне.

«Європейська економіка явно слабшає, і слабшає досить різко, — сказав головний економіст BNY Mellon Investment Management Шамік Дхар. — Є більше підстав вважати, що ставки в Європі досягли свого піку, на відміну від США та Великобританії. До такої думки приходять і ринки».

Ризики рецесії зростають як в ЄС, так і в США. Звісно це слід розуміти не в тому сенсі, що там буде рецесія. А в тому сенсі, що підвищення жорсткості грошово-кредитної політики, до якого вони вдалися, щоб подолати інфляцію, досягло граничної межі своєї ефективності і далі ризикувати продовжуючи підйом ставок не можна – економіка може не витримати і дійсно отримати «жорстку посадку» чи навіть рецесію. Такого їх фінансові керманичі не допустять. Протиріччя тут в тому, що в той самий час їм не можна і відмовитися від цілей подолання інфляції, яка руйнує фундаментальний економічний механізм.

 Втім, якщо глянути темпи придушення інфляції ЄЦБ, то можна констатувати, що їм це на даний час вдалося набагато краще, чим США, де інфляція становить 3,1% на рік, в той час як у Європі вже знизилась до 2,4%, тобто майже досягла оптимального рівня. Тож подальший прогноз цілком зрозумілий – ЕЦБ припинить підвищення ставок та проводитиме поступове пом’якшення грошової та кредитної політики.

 Що робитимуть Сполучені Штати Америки?

На що вказує виступ голови найбільшого Центрального банку світу – Федеральної резервної системи? Джером Пауелл на даний момент є найвпливовішим фінансистом планети, значення його заяв важко переоцінити. Його думки мають авторитет у всьому фінансовому світі, в нього навчаються. Наведемо основні тези, які ми почули у його виступі під час прес-конференції FOMC:

• ФРС діє обережно;
• Усі ефекти посилення ставки все ще доведеться відчути;
• Зростання економічної активності істотно сповільнилося;
• Рішення приймаються відштовхуючись від сукупності нових даних, що надходять. Тобто ФРС моніторить ситуацію і змінює політику відповідно до висновків;
• Досягнення інфляції у 2% потребує часу;
• ФРС буде дотримуватися грошової та кредитної політики, поки вони не будуть впевнені, що вони на шляху до 2% за інфляцією;
• Чиновники не хочуть виключати можливість подальшого підвищення ставок;
• Вони готові до посилення грошової та кредитної політики, якщо це буде необхідно;
• Чиновники обговорюють, коли буде доречно знизити ставки;
• Пауелл: «Я завжди відчував, що економіка може запобігти рецесії, у міру зниження інфляції. Поки що, ми це бачимо. Але результат не гарантований».
• ФРС знизить ставку більш ніж на 140 пунктів до кінця 2024 року;
• Пауеллу приємно бачити прогрес у сфері зниження інфляції. Але вона все ще вище 3%.

Риторика ФРС збіглася з очікуваннями учасників ринку. Пауелл повідомив, що члени ФРС тепер розглядають зниження ставки, але все ж таки готові повернутися до циклу підвищення, якщо це вимагатиме економіка. Але останнє сказано було дуже непереконливо, тож ринок це проігнорував.

 Отже, з цього ми можемо зробити висновок, що США вдалося уникнути найбільш негативного економічного сценарію. І хоча ризики рецесії зберігаються, базовим економічним сценарієм тепер є «м’яка посадка».

Чого чекати Україні та як зміниться курс гривні щодо долара та євро?

Перш за все слід відзначити, що для України є головною позитивною новиною вже те, що наші основні партнери та союзники успішно вирішили складні економічні проблеми, подолали інфляційні наслідки карантинних заходів під час COVID-19 та змін цін на енергоносії (в тому числі в наслідок дій російської федерації), стабілізували свої економіки. Це означає, що світова економіка поки що уникла економічної кризи, яка могла б найсильніше вдарити по ослабленій війною Україні. Також це означає, що партнери будуть в змозі продовжувати надавати нам допомогу та фінансову підтримку.

Перейдемо до прогнозу очікуваної динаміки курсів валют. Враховуючи те, що ЕЦБ вже явно завершив цикл підвищення ставок набагато раніше, чим можна було очікувати, а ФРС США ще не визначився, чи виконано роботу, а також те, що США при цьому вже мають вищий рівень облікової ставки, ясно, що наступний рік буде роком зміцнення долара США відносно євро та інших валют. Це пояснюється тим, що політика ФРС створюватиме невизначеність щодо її подальшого зміцнення чи паузи з початком її послаблення. І так буде доти, доки ФРС не заявить про серйозне обговорення зниження ставок.

Виходячи з цього, а також з того, що НБУ повністю контролює ситуацію на валютному ринку України, слід очікувати повернення поступового зростання курсу долара до оголошених раніше НБУ рівнів 37-41 грн./дол. Відповідно курс євро лишатиметься вищим та триматиметься в коридорі 40-43 грн./євро.

Експерт з інвестицій та фінансових ринків  

Андрій Богатирьов

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.