Національний банк весь рік буде балансувати ситуацію, маючи на меті подальшу стабілізацію та стимулювання економіки, але буде змушений реагувати на ризики
14 грудня Правління Національного банку України в черговий раз оголосило про рішення знову знизити облікову ставку до 15% річних. Це рішення є четвертим поспіль зниженням ставки та логічним продовженням послідовної політики, яку НБУ проводить весь 2023 рік. Як ми зазначали у попередніх оглядах, перехід НБУ від підйому ставок у 2022 році, коли національний регулятор вирішував проблему різкого зростання інфляції у перший рік війни, до систематичного зниження ставок у 2023 році був наслідком стабілізації економічного стану країни та зниження інфляції.
Попередні аналогічні рішення були ухвалені 27 липня (коли ставку було знижено до 22%), 14 вересня (зниження до 20%) та 26 жовтня (зниження до 16%). Далі ми спробуємо проаналізувати, як ці рішення впливають на життя громадян, як реалізується політика Національного банку та як далі розвиватиметься ситуація у наступному році.
Незважаючи на те, що ці рішення зазвичай не є так широко обговорюваними як скажімо тарифи чи соціальні виплати, громадяни насправді досить сильно відчувають на собі наслідки.
Центральному банку важливо, щоб інфляційні очікування були стабільними і перебували на рівні, близькому до його цілі. Практика інфляційного таргетування НБУ полягає в тому, що встановлюється певна ціль, до якої прагне регулятор приймаючи рішення про рівень ставок. В нашому випадку ми бачимо, що НБУ встановив ціль мати в економіці інфляцію на рівні 5%.
Якщо порівнювати з економіками благополучних країн Європи та США, то вони сприймали інфляційні рівні після ковідних обмежень на рівні 7-5% як екстремальні. Мабуть і нам варто було б прагнути до такої стабільності економіки. Але в наших умовах це рішення було прийнято, коли ми малі 27% інфляційного шоку у перший рік війни. Від цих реалій рівень таргетування на 5% здається досить обґрунтованим. Можливо далі буде краще, але поки що це також непоганий результат.
Змінюючи ключову ставку та інші ставки за своїми операціями з банками, Національний банк впливає на умови, за якими банки укладають угоди між собою на грошовому ринку, і в такий спосіб – на вартість короткострокових кредитних коштів. Через механізм перетоку капіталу між різними секторами фінансового ринку вартість короткострокових коштів впливає на процентні ставки банків за кредитними та депозитними операціями з підприємствами та населенням, обмінний курс гривні та ціни інших фінансових інструментів. У підсумку за допомогою зміни процентної ставки Національний банк опосередковано впливає на такі макроекономічні показники, як інфляція та ВВП.
Як бачимо з графіку, зниження облікової ставки напряму впливає на реальний фінансовий ринок та автоматично тягне за собою всю низку процесів через кредитування банків.
Але окрім цього сам факт оголошення цілей регулятора також має відчутний вплив та створює для бізнесу та громадян атмосферу передбачуваності, стабільності та прогнозованості.
Для розуміння логіки подальших рішень звернемося до тексту заяви НБУ: Високий рівень невизначеності щодо тривалості та інтенсивності повномасштабної війни зберігається. Як і раніше, НБУ припускає, що відчутне зниження безпекових ризиків відбудеться не раніше 2025 року. У разі тривалішого періоду активних бойових дій очікуються додаткові втрати економіки та суттєвіший інфляційний тиск. Також частково реалізувалися ризики ритмічності надходження зовнішньої фінансової допомоги. Водночас НБУ очікує на відновлення ритмічності зовнішнього фінансування в найближчий час.
Враховуючи такі передумови та попередній аналіз розвитку ситуації, Національний банк готовий у наступному році гнучко реагувати на всі фактори, що визначатимуть економічну ситуацію у наступному році, а саме:
Тобто незважаючи на те, що регуляторна політика поточного року дозволила стабілізувати економіку, наслідком чого і були рішення зі зниження ставки, надалі на нас очікує досить непередбачуваний рік, у якому ситуація може змінитись у будь-якому напрямку.
Враховуючи це, можна припустити, що Національний банк весь рік буде балансувати ситуацію, маючи на меті подальшу стабілізацію та стимулювання економіки, але буде змушений реагувати на ризики.
Тому ми прогнозуємо, що політику подальшого зниження ставок буде продовжено, але можливо буде поставлено на паузу у середині року, а ставки балансуватимуть у діапазоні 15-10% річних. Інфляція при цьому залишатиметься контрольованою та наближатиметься до 5% таргету, встановленого Національним банком, а в цілому економічна ситуація залишатиметься стабільною та зберігатиме тенденцію до покращення. Але усе це лише у випадку, якщо не відбудеться максимального настання вищезгаданих серйозних ризиків.
Експерт з інвестицій та фінансових ринків
Андрій Богатирьов
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.