Чому половина українців не хоче працювати офіційно: політолог Віталій Кулик про таємниці глибинного народу

За даними, наведеними у звіті Мінфіну та Мінекономрозвитку, близько половини роботоспроможного населення України уникає працевлаштування та не шукає роботу. А 3/4 роботодавців заявляють про брак кадрів. У розмові з Інформатором політолог Віталій Кулик пояснив, чому це відбувається, розкрив мотиви населення в ухиленні від офіційної роботи та навів свою думку, як можна було б покращити ситуацію з зайнятістю.

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик наголошує, що частина населення уникає офіційного працевлаштування через мобілізацію до Збройних Сил. А через страх мобілізації та ТЦК значна частина робітників самі звільняються з роботи. І надалі працюють або за цивільноправовими актами (договір ЦПХ), або взагалі неофіційно.  

"Це не стільки паніка та боягузство. Це пов'язано з феноменом "презумпції мобілізованого". Людина нібито має право на бронювання від армії, але у неї немає гарантій, що ТЦК будуть діяти згідно з законом і чітко по алгоритму, а не ігнорувати декларовані норми. У більшості випадків люди не хочуть офіційного працевлаштування, тому що навіть обіцянка броні від мобілізації не гарантує, що заберуть всіх поспіль. Можливо, потім хтось вже на військовому полігоні буде оскаржувати неправомірність затримання його поліцією та ТЦК", - каже політолог. 

За словами Віталія Кулика, подібна ситуація, коли не можна оперативно оскаржити незаконність таких рішень, та страх опинитися у ситуації безвиході (коли не діють закони) призводить до того, що люди переміщують у нерегульований сектор зайнятості. При чому держава сама провокує ситуацію невизначеності. Таким чином, люди стають "глибинним народом".

А у тих, хто належить до "глибинного народу", їхні алгоритми поведінки, взаємовідносини та економічна активність - відмінні від решти людей та формують власну мережу довіри. Вони намагаються максимально не вступати у взаємини з державою та не довіряють їй. Намагаються не отримувати ніякі послуги від держави. Навіть не звертаються до лікаря у державні чи комунальні медзаклади через сайт Helsi, навіть попри хвороби чи промислові травми.

"Це все виглядає небезпечно для глибинного народу. Тому що в їхній уяві держава хоче все оцифрувати, описати, обілетити їх та відправити на фронт. Причому зробити це свавільно", - зазначає директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик. 

Експерт не бачить наразі перспектив, як можна було б розв'язати це питання. Попри щирі наміри держслужбовців, які хочуть покращити ситуацію та розробляють відповідні документи, система заточена таким чином, що спроби це покращити стикаються з бюрократичною сваволею, нездатністю до мобільного, гнучкого людяного реагування. Скоріше людей ламають через коліно, як це було заведено у радянській системі. 

Найближчим часом, без ухвалення політичних рішень, нічого не зміниться. Віталій Кулик вважає, що такі заходи могли б дещо виправити ситуацію: 

• Перехід на рекрутинг замість існуючої моделі мобілізації; 
• Покарання ТЦК за незаконні свавільні дії, застосування сили, зловживання службовим становищем, перевищення службових повноважень - з судовими вироками, кримінальним переслідуванням, навіть якщо ці люди брали участь у війні. 

Якщо таке буде впроваджене, тоді у людей збільшиться довіра до наявної системи мобілізації. Тоді, на думку експерта, можливе відновлення пошуку роботи та працевлаштування офіційно. А інакше частина людей переміщується у неофіційний ринок праці, не сплачує податки та пенсійні внески (чим позбавляє себе майбутньої пенсії). Відповідно, неофіційний ринок праці негативно впливає на наповнення бюджету, яким формується у т. ч. з податків робітників.

Проблеми з робочою силою України

У Мінфіні та Мінекономіки підрахували, що за даними ООН наразі 5,8 млн біженців з України перебувають у країнах Європи. Міграція населення за кордон призводить до проблем на ринку праці. Однак інша проблема - це те, що люди, які залишаються в Україні не хочуть офіційно працювати та не шукають роботи - таких, за підрахунками міністерств, близько половини від працеспроможного населення. Тобто 50% від тих, хто може працювати, не хоче це робити, принаймні офіційно.

Через військові дії та скорочення населення робоча сила в Україні зменшилася на 2,1 млн осіб (падіння приблизно на 12%), до 15,2 млн осіб. При цьому 74% роботодавців в країні відчувають дефіцит кадрів. Такими є висновки дослідження ринку праці України, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією. Ще 17% відчувають дефіцит кадрів частково, 7% відповіли, що його не відчувають. У переліку вакансій, які наразі найскладніше закрити на думку HR-фахівців, зокрема, вказані менеджер середньої та вищої ланки (директор, керівник) та виробничий персонал.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• На Prozorro почали вимагати заброньованих працівників: як обирали компанію на добудову лікарні у Хмельницькому
• ТЦК можуть перевіряти документи у жінок: коли і на яких підставах
• Пролобійовано великими мережами АЗС: гендиректор SunOil Косянчук назвав справжню ціль підвищення акцизів на пальне
• Кабмін продовжив строк дії відстрочок від призову в зв’язку з бронюванням: що вирішили