Далекобійні камікадзе, розвідники та бомбери - дрони України, які зараз впливають на ситуацію на фронті: детально про кожний
Перевага українських виробників – швидкий зворотний зв’язок між оператором та виробником та можливість ремонту техніки
Впродовж цих майже двох років активних бойових дій кількість типів БПЛА зросла в десятки разів. Зараз більше 200 українських компаній виготовляють різні типи безпілотників. БПЛА адаптують до роботи в умовах застосування засобів РЕБ, вдосконалюють оптику та зв’язок. Про це пише відання Мілітарний.
Розвідники
БПЛА “Лелека-100”
Про переваги цього розвідника розповідає військовослужбовець ЗСУ та військовий консультант Фонду “Повернись живим” Ріко. Він працював з цим розвідувальним бортом протягом кількох місяців. Ріко зазначає, що “Лелека” може літати при такому вітрі, коли інші “крила” не піднімають. Хоча такої характеристики, як “стійкість до вітру” не існує.
“Можливо сказати «допустимий вітер». Максимальний вітер в метрах на секунду, це льотна характеристика. В «Лелеці», якщо я не помиляюсь, вказано 12 м/c, але по факту можна й 18 м/c. Я літав при сталому вітрі 19 м/c, були пориви 20-21 м/c. Вона реально працює й виконує завдання в дуже сильний вітер. Бували дні, коли в повітрі – тільки “Лелеки”. Все інше не запускали, бо могло пошкодитись“, – каже Ріко.
За словами військовослужбовця будь-яка польова майстерня, навіть зроблена нашвидкоруч, з мінімальним набором інструментів, впорається з ремонтом цього БПЛА. Компоненти легко замінити, а необхідні для ремонту матеріали є в загальному доступі й коштують недорого.
Зв’язок з наземною станцією ще одна важлива характеристика. У будь-якому безпілотнику можна перервати зв’язок борта зі станцією керування, але важливо як він поводиться у цьому випадку. “Лелека”, якщо втрачає зв’язок, виконує останню команду, а потім, коли якийсь час команд немає, повертається “додому”. Як тільки зв’язок відновлюється, бортом можна керувати. Все це передбачено налаштуваннями.
Також БПЛА може самостійно здійснити посадку, якщо закінчився заряд батареї. Безпілотник не падає, планує. Якщо на момент вимкнення двигуна він перебуває на висоті одного кілометра, може пропланувати на відстань у десять кілометрів, і протягом цього часу зберігається керування.
“Лелека” – стандартний розвідувальник-коригувальник. З висоти кілометра його вже не чути, а специфікація камери дозволяє заглянути буквально у всі закутки.
Є в БПЛА “Лелека” і що доопрацювати. Наприклад, програмне забезпечення.
Виробник, компанія DeViro, має свою школу пілотів, де готує екіпажі. Ці безпілотники прийняті на озброєння у 2021 році. Їх закуповує держава та благодійні фонди. Нещодавно компанія презентувала новий безпілотник “Leleka LR”.
БПЛА “Валькірія”
“Валькірія” – найдешевший безпілотник в своєму класі. Водночас він вимагає від оператора більше уважності під час польоту та в обслуговуванні, ніж дорожчі “крила”.
Такі безпілотники підрозділи отримують різними способами – їх купують благодійні фонди, на них збирають кошти на краудфандингових платформах. Це дозволяє отримати більшу кількість дронів.
“Умовно, на сто тисяч доларів купити або 13 “Валькірій”, або дві “Лелеки”. Зрозуміло, що під певні задачі нам потрібна саме “Лелека”, а для інших категорій задач ми можемо використовувати більш бюджетний засіб. За рахунок більшої їх кількості, підрозділ довший час матиме ці засоби“, – каже розвідник 45-ї артилерійської бригади Василь Дубовий.
Перша лінія противника насичена великою кількістю засобів ППО – “Стріла-10”, “ТОР”, “Оса”. Тому часто українські “крила” потрапляють під удар. Тож розвідникам вигідно мати велику кількість недорогих засобів.
У цьому безпілотнику здебільшого використовуються компоненти невійськового призначення. Їх вдале поєднання та програмне забезпечення дозволяє досягти потрібного функціоналу. Василь Дубовий також підкреслює, що “Валькірія” має хороший доопрацьований радіозв’язок з резервними каналами управління.
“Валькірія” при втраті зв’язку повертається до наземної станції або продовжує виконувати місію – це залежить від налаштувань.
Серед того, що можна було б покращити у цьому безпілотнику – камера. “Валькірія” передає відео в режимі реального часу, але це фіксована камера без наближення. Тому важко захопити ціль та дослідити деталі, треба вивчати відзнятий матеріал, а це забирає більше часу. Наразі компанія виробник вже має прототип з камерою, яка нівелює основний недолік, поки він на етапі тестування і в серійне виробництво не запущений.
БПЛА Shark
Український розвідувальний БПЛА “Shark” виконує деякі задачі, які дають під “ScanEagle” – значно дорожчий безпілотник від компанії Boeing.
“Shark” – безпілотник корпусного рівня. Він може виконувати задачі оперативного угруповання військ.
“Тобто він може виконувати задачі кількох бригад. За рахунок доволі тривалого часу перебування в повітрі, останній рекорд на Shark здається 277 хвилин (станом на 25 жовтня, – ред.) і великого радіуса дії – 80 км, він може виконувати задачі цілого корпусу, цілого оперативного угруповання військ“, – каже керівник інструкторського напрямку з БПЛА Фонду “Повернись живим” Гліб.
Перевагою цих БПЛА є те, що вони прості в керуванні, а багато процесів в них автоматизовані. Shark злітає за допомогою катапульти, а приземляється на парашут, що також мінімізує ризики пошкодження.
Програмне забезпечення постійно вдосконалюється, компанія-виробник Ukrspecsystems постійно на зв’язку з військовими, іноді в режимі реального часу під час польоту.
Камера на БПЛА “Shark” має певні обмеження кутів і не може повністю обернутися навколо своєї осі. Але натомість вона має стабілізацію, а також автоматичне захоплення цілі і супроводження.
“Shark” також може повернутися “додому”, коли втрачає зв’язок з пілотом, а якщо зробити певні налаштування – може перед цим виконати останню команду. Безпілотник плавно сідає, якщо розрядилася батарея. Цим процесом можна управляти.
Українські БПЛА такого класу за своїми характеристиками можуть меньше часу перебувати у повітрі порівняно з західними зразками. Водночас вони дешевші, а отже ними можна наситити фронт, щоб компенсувати цей показник.
Українські важкі “бомбери”
Ще один тип дронів, які використовують українські військові на фронті – це великі коптери, які можуть доставляти боєзаряд вагою близько 10 кг на відстань 10+ кілометрів.
Один з найвідоміших безпілотників цього типу R-18, його використовували у бойових діях і до початку цієї фази війни.
Разом з тим зараз з’явилися нові зразки дронів подібного типу.
“Вампір”
Безпілотник має хорошу точність, радіозв’язок. і тепловізійну камеру. Оператор роти ударних безпілотних авіаційних комплексів “Ахіллес” Андрій “Боксер” розповідає, що “Вампір” має два режими польоту. Перший – легший і комфортніший в управлінні: безпілотник рухається по супутниках, по карті. В цьому режимі він може стабілізуватися й досить точно влучати в ціль, скидаючи боєприпас. Але в умовах, коли працює ворожий РЕБ, “Вампір” також може виконувати завдання “в ручному режимі”.
Переваги такого бомбера це в першу чергу точність.
“Артилерія так прицільно бомбити не може, “Вампір” точніший. Розліт – 5-7 метрів. А снаряд вагою в три кілограми, якщо падає в п`яти метрах, то це дуже неприємно. Якщо такий снаряд впаде за кілька метрів від бліндажа – у мене є відео, як росіяни просто випадають з цього бліндажа і падають метрах у двох“, – каже “Боксер”
Він може нести різні типи боєприпасів, вантажопідйомність – до 15 кілограмів, але від навантаження залежить і дальність його польоту.
“Кажан”
Кирило Верес, командир батальйону К2 54 ОМБр, тестував третій за рахунком випущений борт “Кажан”.
“Він піднімає досить велику вагу на велику дальність. До 11 кг на 8-10 км. Коли ми літаємо на важку техніку, кілометрів 12, ми можемо з собою взяти 3-4 боєприпаси вагою 1-1,5 кг“, – каже Кирило Верес.
За словами командира, його підрозділ працює на напрямку, де ворожий РЕБ один з найсильніших по всьому фронту. І при цьому безпілотник летить до 12 кілометрів.
На точність “Кажана” впливає багато факторів, наприклад погодні умови, але це компенсується навченістю екіпажа. Підрозділи набувають досвіду з застосування дрона та його адаптації до реальних умов на полі бою. Такий безпілотник дає можливість механізованому підрозділу мати свої керовані й дешеві снаряди на дистанцію до 10 км. Тепловізійні властивості камери Кирило Верес оцінює як “досить приємні” й зазначає, що це оптимальний баланс ціни та якості. “Кажаном” знищують усе, до чого можуть дістати.
“Всю броньовану техніку, танки, БМП, МТЛБ, машини підвозу, автомобільну техніку, артилерію. Тільки наш підрозділ знищив Д-30, Д-20, одна МСТА-Б, МТ-12. Нарощення й встановлення мінних полів також цей дрон робить“, – підкреслює Кирило Верес.
Удари по території ворога
З лютого 2022 року тільки за інформацією з відкритих джерел зафіксовано понад 450 ударів глибоко в російському тилу. Ворог вміло приховує інформацію, але важко не помітити “слона в кімнаті”, який уражає російські аеродроми, нафтобази або хмарочоси “Moscow City”. Рекорд по дальності польоту оцінюють у 950+ км.
Інформації про ударні дрони, які уражають цілі на території ворога не багато. Це пов’язано в першу чергу з безпекою та з тим, щоб ворог не зміг розробити та застосовувати засоби протидії. Вся інформація оприлюднена далі з відкритих джерел.
“Лютий”
У листопаді 2023-го фото моделі безпілотника опублікувала заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості Анна Гвоздяр. Під фото був допис із закликом приєднуватись до команди Мінстратегпрому, а на світлині – кіт Сирський й “непримітно” – модель БпЛА. На ній є характерна емблема, назва “Лютий” та напис “Аз воздам”.
У січні 2023 року речниця ще ДК “Укроборонпром” Наталія Сад повідомила, що ударний пройшов низку випробувань. З публічних заяв відомо, що він може долати відстань у 1000 км та нести корисне навантаження вагою 75 кг.
В червні 2023 року з’явилася інформація про застосування цього БПЛА. В цей період було багато повідомлень про ураження цілей на території РФ, ймовірно частина з них на рахунку “Лютого”. Тактико-технічні характеристики цього безпілотника залишаються невідомими. На моделі немає оптико-прицільної станції чи пілонів для розміщення малогабаритних боєприпасів, але оприлюднене фото це тільки модель.
Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін, звітуючи про стан українського ОПК в грудні 2023, повідомив, що Україна вже спроможна виробляти на рік більше 1000 безпілотників дальністю 1000+ км. Ймовірно, йдеться саме про “Лютий”.
UJ-26 “Бобер”
Це також дрон-камікадзе великої дальності, виробництва компанії “УкрДжет”.
Вартість “Бобра” складає 108 тисяч доларів США, або 4 млн гривень. Та закуповують ці безпілотники не тільки фонди та волонтери.
За словами директора благодійного фонду “Повернись живим” Тараса Чмута для сил оборони такі засоби купують різні державні структури у рамках своїх бюджетів.
Також Тарас Чмут підкреслив, що виріб еволюціонував від задуму яким міг бути такий безпілотник до того, який він зараз.
“Ми дійшли з одного виробу до “дідуся “Бобра”, а потім еволюціонували до “Бобра”. Тобто у нас створюється, або створилася своя школа, це дуже грубо. Тобто своє виробництво. Це не штучний продукт, в сенсі його не роблять там п’ять і місяць, або там 10 в місяць. Це серійне виробництво, його можна розгортати“, – розповів Тарас Чмут.
БПЛА сконструйований за аеродинамічною схемою “качка”. Це дозволяє йому змінювати висоту польоту, щоб проходити зони дії ППО або змінювати ціль без втрати підйомної сили. Дальність польоту близько 800 км.
Відомо, що ці дрони завдавали ударів по Москві та Підмосков’ю. Також “Бобри” виконував завдання на окупованій території України, зокрема в Криму.
У фонді “Повернись живим” також повідомили, що цими дронами було уражено завод із виробництва електроніки для ракет типу Х-31, Х-35 та Х-59, які запускають із літаків тактичної авіації.
Крім того, “Бобер” влучив у сховище, де зберігалися ракетні частини до балістичних ракетних комплексів “Іскандер”.
UJ-22 Airborne
Це багатоцільовий безпілотний авіаційний комплекс також виробництва “УкрДжет”. Вперше його показали у червні 2021 року на міжнародній виставці озброєнь “Зброя та безпека — 2021”.
З оприлюдненої ще тоді інформації відомо, що безпілотник може нести некеровані авіаційні бомби для ураження живої сили противника та бронетехніки. Йшлося про доопрацьовані для скидання з БПЛА 82-мм міни, а проти бронетехніки – головна частина реактивної гранати адаптована для скидання з дрона.
Окрім боєприпасів, дрон UJ-22 Airborne може брати також фотоапарат та оптико-електронну станцію. Заявлена дальність польоту – до 800 км, тривалість – до 14 годин. Максимальна швидкість – 160 км/год.
28 лютого 2023 з’явилося повідомлення про знайдений поблизу селища Губастово (неподалік міста Коломна) у Московській області безпілотник. В ньому впізнали український UJ-22 Airborne. Це за 460 км від кордону з Україною, у 100 км від Москви.
“Морок”
Інформація про цей БПЛА з’явилася восени 2023 року, тоді Служба безпеки України повідомила про збір на 33 ударні безпілотники “Морок”, щоб влаштували в Росії “справжній “Морок”.
Журналісти видання The Economist у статті про українські ударних БПЛА повідомили, що удар по аеродрому під Новгородом у серпні цього року був здійснений за допомогою ударних дронів. Ймовірно і “Морок” брав у цьому участь. Тоді росіяни втратили один Ту-22М3.
“Морок” може долати відстань до 800 км і здатен нести навантаження у 30 кг. Вартість одного – 1,75 млн грн.
Судячи з оприлюднених фото це одномоторний БПЛА зі штовхаючим гвинтом у хвостовій частині, який побудований за нормальною аеродинамічною схемою.
Хвостове оперення двобалкове, обернене V-подібне. Силова установка використовує двигун внутрішнього згоряння.
Ще одне зображення “Морока” з’явилося в листопаді цього року. Його також оприлюднили волонтери. На безпілотнику візуально відсутні оптичні прилади, що може говорити про використання вже традиційної схеми управління польотом за допомогою інерційної системи з корекцією по сигналах GPS без залучення оператора. Але остаточної інформації про характеристики цих БПЛА наразі нема.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте у нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал Viber можна тут.
