Дія.City: можливість бронювання чи додаткові податки - юрист розповів про підводні камені
ІТ-компанії можуть забронювати співробітників через Дія.City, але резидентство в Дія.City не гарантує бронювання, але може призвести до збільшення податкового навантаження
Деякі IT-компанії почали розглядати резидентство в «Дія.City» виключно через можливість забронювати своїх співробітників. Засновник юридичної компанії TRETTEN LAWYERS Максим Носарев розповів, чи варто вступати в цей спеціальний податковий режим для айтівців виключно з такою ціллю, чи гарантує резидентство в «Дія.City» бронювання і які можуть виникнути нюанси.
Після прийняття Закону №3633-IX від 11 квітня 2024 року про посилення мобілізації українські ІТ-компанії почали набувати резидентство в «Дія.City», щоб отримати через нього бронювання для співробітників. Такий механізм передбачений цим спеціальним податковим режимом для айтівців. За неповних п’ять місяців резидентами «Дія.City» стали 396 компаній, згідно з даними відкритого реєстру. В середньому це 99 компаній за «математичний» місяць. ІТ-компанії можуть забронювати співробітників через «Дія.City». Але резидентство в «Дія.City» не гарантує бронювання.
Як працює бронювання
Щоб забронювати співробітників, згідно з Постановою Кабміну №76 від 27 січня 2023 року, компанії необхідно отримати статус «критично значущої». Його надає обласна військова адміністрація або профільне міністерство. Та як правило, ці відомства не визнають «критичними» ІТ-компанії.
«Дія.City» пропонує більш реальні перспективи. Для отримання «критичності» компанія повинна відповідати мінімум трьом критеріям з семи. Один так і звучить – «Резидент «Дія.City». Тобто, набуття резидентства в «Дія.City» автоматично зараховує компанії перший критерій.
Другий критерій – мінімальна зарплата штатного співробітника за повний квартал має бути не менша, ніж аналогічна по певній індустрії та в певній місцевості. В «Дія.City» зарплата має бути мінімум €1200 на місяць.
Третій критерій – відсутність заборгованості по ЄСВ. Можна подаватись на «критичність» до Мінцифри. І резиденти «Дія.City» «критичність» переважно отримують, а після цього можна подаватися на бронювання.
Та є нюанси, про які не всі знають:
- Бронювати можна лише найманих працівників – ФОПів і гіг-контрактників забронювати не можна.
- Бронювати можна лише працівників з актуальними військово-обліковими документами. Всі мають пройти процедуру оновлення даних згідно з новим законом про мобілізацію.
- Компанія має право забронювати лише 50% від кількості штатних працівників-військовозобовʼязаних. Якщо в компанії офіційно працює 100 людей, ви маєте право забронювати не більше 50 з них. А для решти 50 компанія зобовʼязана вести військовий облік і забезпечити явку в ТЦК.
- Гарантій немає. У бронюванні можуть відмовити чи навіть не розглянути заявку – вона може просто осісти у когось в кабінеті. Тому що терміни прописані, а відповідальність чиновників за їхнє порушення – ні.
Як зазначає Максим Носарев, для бронювання треба пройти такі етапи:
- Сформувати перелік офіційно працевлаштованих людей, яких хочемо забронювати.
- Зʼясувати, чи згодні вони претендувати на бронювання.
- Перевірити військово-облікові документи у тих, хто погодився, або подбати про їхнє набуття.
- Сформувати остаточний перелік тих, хто готовий і має всі документи. Коли сформували – лишилось підрахувати їхню кількість.
- Виконати умову 50% на 50%: на кожного військовозобовʼязаного, якого бронюємо, мусимо мати в штаті ще одного військовозобовʼязаного, якому у бронюванні відмовляємо.
“Тому ІТ-компанії шукають співробітників, які навчаються в аспірантурі, мають трьох дітей, опікунство чи інвалідність – тобто відстрочку від призову. В підсумку зі 100 співробітників можемо подати на бронювання три-чотири людини”, - каже Максим Носарев.
«Дія.City» як спеціальний режим для айтівців має чимало переваг. Щоб зрозуміти, чи варто компанії ставати на цей шлях, треба уявити її життя в умовах резидентства.
“Людей, яких ви хочете забронювати, та їх «пари» потрібно буде офіційно оформити в штат, якщо до цього вони були ФОПами або працювали через гіг-контракти. Тим часом Україна інтегрується в ЄС – незабаром це унеможливить існування в межах законодавчого поля компаній, укомплектованих ФОПами. Компанії, які це розуміють, обирають резидентство в «Дія.City» як оптимальний режим для переструктурування свого бізнесу. Можливість забронювати працівників не є для них основним мотивом до вступу, хоча й буде плюсом”, - каже Максим Носарев.
Кому не потрібно ставати резидентом Дія.City
Якщо бронювання – єдиний мотив, можливі проблеми. Максим Носарев наводить приклад невдалого досвіду. Команда з п’яти людей хоче скооперуватися з друзями, створити юрособу, перевести на неї контракти, вступити в «Дія.City» та отримати бронювання для дев’яти людей. Формально це можливо, але на практиці може обернутися провалом.
“Наприклад, така «компанія» хоче забронювати по дві людини з команд – їм потрібно знайти ще стільки ж людей до пари, перевести всіх з ФОП у штат. Якщо вони отримують резидентство в «Дія.City», мають забезпечити 90% ІТ-доходу, вести належно бухгалтерський облік та юридичний супровід, бо це вже не ФОП з п’яти співробітниками, а зареєстрована юрособа. Навіть якщо вони отримають бронювання, що ж далі. А раптом в однієї з команд зникнуть контракти та, відповідно, ІТ-дохід. Створена структура перестане відповідати вимогам до резидента в «Дія.City» – доведеться виходити або виженуть, бо юрособа не пройшла аудит”, - каже Максим Носарев.
Але їм донарахують податки з моменту, з якого вони перестали відповідати критеріям. Якщо на фонд оплати праці резидент витрачав 6,5% (5% ПДФО + 1,5% військовий збір), тепер він платитиме по повній ставці – 41,5%, нараховані заднім числом. А спеціалісти, які отримали бронювання, його втрачають.
“У підсумку – резидентство в «Дія.City» не гарантує бронювання, натомість може вилитись в неочікуване податкове навантаження. Тому спочатку вирішіть, чи готові ви до «Дія.City», - каже Максим Носарев.
Якщо компанія усвідомлює правила цього режиму і погоджується на них – вступати варто. Для таких компаній «Дія.City» може стати стратегічно правильною системою координат, а бронювання – однією з переваг.
Що таке Дія Сіті
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні, Дія Сіті — це спеціальний правовий та податковий простір для IT-компаній в Україні, особливостями якого є:
- податок на прибуток 9% або 18% залежно від обраного режиму та податків на оплату праці (податок на доходи фізичних осіб - 5%, ЄСВ – 22% від мінімальної зарплати,1,5% військовий збір);
- альтернативна модель найму (згідно з Кодексом законів про працю України чи співпраці з ФОП, може підписати GIG-контракт, доступний лише резидентам Дія Сіті);
- правовий режим Дія Сіті встановлюється на необмежений строк, але не менш як на 25 років з дня внесення до реєстру Дія Сіті запису про першого резидента Дія Сіті.
Для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до органу контролю за своєю податковою адресою відповідну заяву. Форма заяви, порядок її подання та розгляду органом контролю встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Так, наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 року № 99 «Про затвердження форми Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування та Порядку подання та розгляду такої Заяви», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.03.2022 за № 364/37700, який набрав чинності 31.03.2022 року, встановлено форму такої заяви, порядок її подання та розгляду.
Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подається засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом № 1667: https://city.diia.gov.ua) з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Більше про особливості дії та оподаткування учасників запровадженого Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» режиму для ІТ-індустрії Дія Сіті – в Інформаційному листі № 4/2022 «Стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні: що відомо про Дія Сіті».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- В 2025 році потреба у зовнішньому фінансуванні України збільшиться на 12-15 мільярдів доларів – прогноз Мінфіну
- В Україні готують велику пенсійну реформу: у Мінсоцполітики розкрили плани Уряду
- Як надсилати копії документів через Дію у ЦНАП - інструкція
- В Україні створили держпортал міжнародних автобусних маршрутів - перелік сервісів для пасажирів
