Комітет Гетманцева підготував до розгляду законопроєкт про перезапуск Бюро економбезпеки: чому ним не задоволені

Підготовлений законопроєкт щодо Бюро економічної безпеки (БЕБ) готується до повторного розгляду в Раді. І його знову не всі підтримують. При цьому реформа, що стосується БЕБ, надзвичайно важлива, оскільки вона є однією із вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ), яку потрібно виконати до кінця червня 2024 року.

За даними голови Фінансового комітету Ради Данила Гетманцева, оновлена редакція законопроєкту №10439, що стосується перезапуску БЕБ, була підтримана комітетом 8 квітня. Зокрема, оновлена редакція законопроєкту буде включати такі положення:

• прем'єр-міністр відбере та представить на розгляд дві кандидатури на посаду директора БЕБ;
• оцінка ефективності БЕБ проводитиметься через рік і три роки після призначення нового директора;
• переатестація працівників БЕБ відбудеться протягом 12 місяців після призначення нового директора;
• новий директор створить дисциплінарну комісію.

Законопроєкт підтримали 17 депутатів, однак один депутат, Ярослав Железняк (партія "Голос"), виступив проти. Він вважає, що у законопроєкті є "багато помилок та дірок", які можуть призвести до подальших судових суперечок.

"Ну, коротше, я по БЕБ. Комітет знову прийняв НЕпогоджену редакцію. Вона буде зареєстрована під номером 10439 (замість урядового). За - 17. Проти - 1 (ну, тобто я). Ще ряд колег покинули комітет в знак протесту: Южаніна, Ніколаєнко та Васильченко. З купою помилок та дірок для потім оскарження в судах. При тому, всі на словах згодні з пропозиціями і зауваженням, але все одно голосували текст який спустили з ОП. Ну ок, будемо боротися далі. Шановний бізнес - ось вам прямий доказ, як обіцянки погодити текст черговий раз проігноровано. Але і прохання міжнародних партнерів теж", - обурився він.

Громадська організація "Центр протидії корупції" висловила незадоволення тим, що податковий комітет не врахував ключові зауваження до законопроєкту. Вони вказують на те, що фінальне рішення щодо призначення нового директора БЕБ залишається за владою, а не за конкурсною комісією. Крім того, серед інших претензій висловлено незадоволення щодо процедур переатестації персоналу та реформування прокуратури та міліції.

Що відомо про цей законопроєкт щодо БЕБ

Урядовий законопроєкт №10439, який депутати 23 лютого відправили на повторне перше читання. Тобто Верховна Рада України у першому читанні не ухвалила законопроєкт про перезавантаження Бюро економічної безпеки. Проти урядового документу виступали посли країн G7 та українські бізнес-асоціації.

Автор альтернативного законопроєкту нардеп Ярослав Железняк висловлював свої прогнози щодо фінансових ризиків, які можуть виникнути в Україні, якщо не буде проведено "перезавантаження" Бюро економічної безпеки. Він зазначив це у коментарі для кореспондентки Еспресо, Катерини Галко.

"Ми втратимо 5,4 млрд доларів від МВФ, десь 10 млрд доларів від Європейського Союзу, можливість пройти на наступний етап євроінтеграції, багато грошей, десь 23 млрд доларів на нелегальних ринках тютюну, 18 млрд грн - паливо. Також, я думаю, близько 50 млрд грн контрабанди. Тобто є певні фінансові ризики від не перезавантаження БЕБ", - розповів нардеп.

Нагадаємо, що ще у вересні минулого року радник Білого дому з нацбезпеки з питань міжнародної економіки Майк Пайл надіслав Україні лист про вимоги щодо реформ в Україні. Вони, зокрема, стосували НАБУ та БЕБ.

Зазначається, що БЕБ мають розпочати реорганізацію. Зокрема, провести відкритий, конкурентний та заснований на професійних досягненнях відбір нового керівництва та обов'язкову переатестацію персоналу бюро. Створити авторитетний дисциплінарний комітет та замінити співробітників, які не відповідають етичним та професійним стандартам.

Щодо Бюро економічної безпеки, воно було створене у травні 2021 року з метою зменшення тиску правоохоронних органів на бізнес і скорочення кількості обшуків. Реформа була анонсована з метою припинення застосування застарілих методів переслідування бізнесу владою, таких як безпідставні перевірки та тиск кримінальними справами. До впровадження реформи, за економічну безпеку відповідали декілька органів одразу, зокрема, Служба безпеки України, Національна поліція та Податкова міліція Державної фіскальної служби.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.