НБУ заговорив про прив'язку гривні до євро: чого очікувати найближчим часом

Нові валютні заяви Нацбанку були опубліковані наприкінці березня, а розглядалися на Раді оверсайту (нагляду) грошового та валютного ринків ще 28 лютого. Тоді відбувся перший огляд валютних індикаторів, у тому числі за офіційним, довідковим курсом та ціною банківських металів. Про плани регулятора щодо євро  пише 9 квітня Мінфін.

Що НБУ заявив щодо євро

В заяві щодо євро громадськість більше зацікавив акцент на зростанні частки євро в загальному обсязі клієнтських угод — за купівлею євровалюти цей показник, за заявою регулятора, наблизився до 50%. Через це у НБУ і заговорили про зміну основної валютної прив'язки гривні від долара саме до євро.

«Продовження цієї тенденції, з огляду на євроінтеграційні прагнення України, може вже в недалекому майбутньому актуалізувати питання щодо доцільності переходу від долара до євро, як основної валюти курсової прив'язки. На нинішньому етапі, як зазначили зовнішні члени Ради оверсайту, учасники ринку вже потребують розрахунку індикатора довідкового значення курсу гривні щодо євро станом на 12 годин», — йдеться у підсумковому документі Національного банку.

Наразі НБУ щодня розраховує лише довідковий курс гривня/долар, і робиться це рівно опівдні за підсумками двогодинної торгівлі міжбанку (торгівля стартує о 10 годині). До вечора, вже разом із рештою угод (о 15:30), регулятор встановлює офіційний курс української валюти щодо американської.

Одночасно з доларом Нацбанк також розраховує офіційний курс ще до 32 грошових одиниць (загалом 33). Від данської крони та мексиканського песо до новозеландського долара та турецької ліри, за російським та білоруським рублями, до речі, також продовжує вести розрахунок. Звичайно ж, у цьому списку 33-х присутнє євро, але основна курсова прив'язка зберігається щодо долара.

Тепер же НБУ хоче щодня о 12 годині розраховувати довідковий курс гривня/євро (одночасно з гривня/долар), і подумати про перехід до основної курсової прив'язки нашої грошової одиниці до євровалюти. Коли саме це станеться, з якої конкретно дати — невідомо, але важливо, що вже відкрито заявлений такий намір. А з огляду на план нашої країни вступити до ЄС, можна оцінювати реалістичність цілей.

«Відповідних оцінок і прогнозів поки що немає. На засіданні Ради оверсайту індикаторів грошового та валютного ринків України 28 лютого 2024 року йшлося про те, що можливе подальше збільшення частки євро у розрахунках на валютному ринку може у майбутньому „актуалізувати питання доцільності переходу з долара до євро, як основної валюти курсової прив'язки“. Однак, про початок цієї роботи говорити поки що зарано», — відповіли «Мінфіну» у Нацбанку.

Де Нацбанк узяв 50% євроугод

Щоб зрозуміти, на чому ґрунтуються оцінки та прогнози регулятора, «Мінфін» надіслав офіційний запит до НБУ. З відповідей Нацбанку зрозуміло, що показник купівлі євро впритул наблизився до 50% у покупках клієнтами безготівкової євровалюти на умовах spot («на місці»). Такий формат має на увазі миттєву угоду з одночасним визначенням курсу (постачання може відбуватися наступного дня), і йдеться про бізнес.

Якщо до війни частка євро у валютних безготівкових покупках рухалася в рамках 36−40%, то у 2023 році досягла 46%, а в січні-березні 2024-го тримається на рівні 45% через збільшення імпортних закупівель України в Євросоюзі. Одночасно Нацбанк показує поетапне скорочення угод за доларом із 57−61% до 53−54%.

Також очевидним є збільшення в Україні пропозиції безготівкового євро за 5 років із невеликим — із 22% до 30%. Наш бізнес активніше експортує свою продукцію до ЄС та укладає з місцевими компаніями контракти у євровалюті.

Цікаво, що на міжбанк при цьому її потрапляє дедалі менше. НБУ звів  всі види євроугод між банками — tod (розрахунок/постачання сьогодні), tom (оплата сьогодні/постачання завтра) та вищезгаданий spot, виключив лише свої інтервенції, і вийшов на скорочення частки євро з 13−14% до 7 % у 2023 році, і взагалі до 4% у першому кварталі 2024-го.

Казначеї дедалі менше перепродують клієнтську євровалюту на міжбанківському ринку, а намагаються збути її материнським чи партнерським структурам. При цьому євро часто не обмінюють на гривню, а діють через долар. Деякі компанії за декілька днів-тижнів обмінюють отриманий долар на гривню, а деякі — притримують цей долар в очікуванні вигіднішого курсу.

Підприємство може потребувати гривню, наприклад, для закупівель сировини або виплати зарплат персоналу, але все одно притримуватиме інвалюту про запас, а для поточної діяльності братиме у банку короткострокові кредити. Це типова поведінка юросіб у періоди затяжної девальвації гривні. Тому Нацбанк зараз намагається дотримуватись політики руху курсу гривні в різні боки, щоб мотивувати експортерів швидше конвертувати свій валютний виторг.

«Переважна більшість операцій за EUR/UAH здійснюється із залученням пари EUR/USD. Тому деяка частина отриманої валюти за операціями в USD/UAH надалі спрямовується на купівлю євро і навпаки. Прямі операції в EUR/UAH між українськими банками також є, однак, вони незначні за обсягом. На міжбанківському валютному ринку основним джерелом ліквідності в євро залишаються іноземні банки», — пояснив ситуацію начальник управління інвестиційної діяльності Укрексімбанку Олег Сердюк.

Прямих угод бізнесу з купівлі/продажу євро за гривню зовсім небагато. Найчастіше ці операції здійснюються через долар і включається крос-курс — курс міжбанку гривня/долар множать на міжнародний курс долар/євро, і отримують ціну у гривні. Активна міжбанківська торгівля євро за гривню на майданчиках Bloomberg або Refinitiv у щоденному режимі не ведеться, є лише поодинокі угоди, що проводяться у вузькому колі банків.

Придбання євро українцями зросли з 22−23% до 24% після нападу країни-терориста, коли багато наших співвітчизників втекли від великої війни до Європи. А продаж європейської валюти зростає, коли наші люди відвідують свої сім'ї в Україні або повертаються на Батьківщину. Проте, домінуючим у готівковому валютообміні залишається долар, частка якого тримається на рівні 75%.

Що на практиці зроблять щодо євро

У Нацбанку не приховують, що зростаюча увага до євро викликана не лише збільшенням його частки у розрахунках, а й планомірним рухом України до Євросоюзу.

«Долар США є найпоширенішою валютою для міжнародних платежів. За цим критерієм євро ще не зможе скласти конкуренцію. Як наслідок, для переходу в євро, як основну курсоутворювальну валюту, необхідні інші, не тільки економічні, а й соціально-політичні чинники. Зараз просування України шляхом до європейської інтеграції дає підстави, принаймні, ставити питання про доцільність переходу до євро, як основної курсоутворюючої валюти", — кажуть у Національному банку.

Фінансисти розуміють поточне завдання НБУ, але при цьому нагадують, що на доларових інструментах можна більше заробляти, ніж на євро.

«Безумовно, збільшення товарообігу з країнами ЄС — гарний аргумент для нарощування та резервів саме в євро, але існує такий ринковий момент, що резервні цінні папери в доларах дають вищу дохідність і, відповідно, з цього погляду, резерви в доларах виглядають вигіднішими для центрального банку», — сказав «Мінфіну» директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.

Мало хто вірить, що Україна змінить основну курсову прив'язку гривні з долара на євро найближчим часом, до кінця 2024 року або навіть у 2025-му. Це вважається більш далекою перспективою.

«За повної інтеграції України до Євросоюзу (особливо це стосується товарних імпортно-експортних відносин) цілком логічно „прив'язати“ гривню до євро. Однак, це аж ніяк не означає, що все відбудеться в якійсь найближчій перспективі. Це, радше, вектор, наміри, для втілення яких знадобиться низка рішень», — запевнили «Мінфін» у пресслужбі Глобус Банку.

Заяву Нацбанку про те, що він готовий подумати у майбутньому про прив'язку гривні до євро на фінансовому ринку назвали суто політичною, ніхто не чекає від нашого регулятора конкретних кроків у цьому напрямку чи опрацювання дорожньої мапи. 

Ще більш далекою і навіть нереальною експерти вважають відмову України від гривні та перехід на євро. Хоч би колись.

«Перехід України на євро точно не на часі. Україна має зберігати можливість своєї монетарної політики задля забезпечення нормального функціонування економіки. У принципі, у нашій країні значна частина ВВП перерозподіляється через витрати бюджету, і, відповідно, власна грошова одиниця допомагає легше створювати механізми швидкого грошового обігу», — вважає Дмитро Чурін із Eavex Capital.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.