Перед анонсованим Гетманцевим підвищенням податків влада має пояснити, куди йдуть ці гроші: думка відомого підприємця

Засновник YouTube-проєкту “ПЕРЕГОВОРКА” та онлайн-видання MediaSat, експерт з телекомунікацій Олександр Глущенко наголошує на тому, що влада має звітувати перед бізнесом та населенням про витрачені кошти, доцільність, марнотратство та показати ефективну боротьбу з корупцією А ще посадовці мають вести відкритий конструктивний діалог з бізнесом та платниками податків й забезпечити максимальну ефективність роботу антикорупційних органів. Водночас народний депутат Данило Гетманцев анонсував значне підвищення податків для українців.

19 червня народний депутат України та голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев анонсував радикальне підвищення податків в Україні. У тому числі мова йде про військовий збір, який населення сплачує з 2014 року та який становить 1,5% від доходу. В теорії це має знизити нестачу коштів у бюджеті, але може спрацювати навпаки. До того ж багато українців не хочуть платити податки та йдуть у тінь - працюють нелегально або напівлегально.

Олександр Глущенко вважає, що якщо влада хоче збільшувати податки, то було б логічним, якби відповідальна особа пояснювала про результати антикорупційних дій, про виявлені факти розтрати бюджетних коштів, марнотратство і рівень повернень грошей до бюджету. За його словами, керівництво країни повинно розуміти, що якщо ми ставимо економіку на військові рейки, то це має бути зрозуміло і з прозорими правилами гри.

“Створюємо прості, прозорі та зрозумілі правила, адже головне питання - вижити, щоб залишилася країна. Але результат може бути неочікуваний. Дуже багато бюрократії. Мені здається, що чим простіше правила, тим вони зрозуміліші.

Наприклад, виявили нецільових розтрат 20%, а тепер їх буде всього 1,5%. Навели лад. Корупціонери сидять в тюрмах, гроші повернули у бюджет. Але не вистачає умовно на армію стільки-то, тому потрібно підвищити податки - щоб ці гроші не донори давали, а платники податків всередині країни Зважаючи на війну, це вимушений захід. Але насправді виглядає інакше. Владі дуже потрібні кошти, але на що та як їх витрачають - це громадянам та бізнесу знати не потрібно. Не на часі. Одночасно в інформаційному просторі лунають заклики окремих осіб піднімати податки”, - обурюється підприємець.

Експерт вважає, що має бути певний суспільний договір. Наприклад, владі потрібно стільки-то від громадян, а за це вони отримають стільки-то. “Якщо люди платять гроші, то повинна бути лібералізація економіки. Заплатив всі податки, рівно стільки скільки прописано в законах і до тебе немає бути жодних претензій, презумпція невинуватості - і чітко знаєш, що претензій від держави бути не може”. І для всіх однакові правила.

“Війни виграються економіками. Тому правила повинні бути настільки простими та зрозумілими, щоб бізнес розумів, що від нього хочуть і щоб його не душили. Наші чиновники забувають, що на відміну від Росії в України не так багато ресурсів. Вбиваючи бізнес, посадовці створюють ситуацію коли рано чи пізно у бюджеті буде велика дірка, а брати гроші всередині країни буде ні в кого. Скільки гусака не общипуй, він вже голий. Іноземні гусаки не готові так ризикувати і заходити в країну.

На жаль, немає фідбеку від держави. Ми ж не Росія, а робимо як у них наче під копірку. Причому деякі процеси відбуваються синхронно. Платники податків бачать, як дерибаняться їхні гроші. Так, можливо, краще забрати у корупціонерів гроші та спрямувати їх на армію? А то виходить ситуація, що податки плати, на армію донать, тарифи зростають, ціни теж, крутись як можеш і ще винним залишився. Натомість розквітає корупція. Окремі чиновники та розпорядники коштів поводяться, наче живуть останній день. Відео розслідувачів в Ютубі дивитись потрібно тільки із заспокійливим. Коли от вони - гроші. Шановна держава - забери наші гроші, платників податків, поверни назад до бюджету і направ на доцільні речі. А виходить в Україні деколи навпаки: чим чесніше хочеш жити - тим у менш вигідне становище себе заганяєш”, - каже експерт.

Олександр Глущенко нагадує, що під час повномасштабної війни лише через рік зняли митну ставку для дронів. Президент України Володимир Зеленський у червні 2023 року підписав закон, яким скасовується ввізне мито та ПДВ на компоненти для безпілотників, до цього за відповідний документ проголосували у Верховній Раді. Тобто понад рік війни цю перешкоду не могли усунути. Експерт додає, що росіяни напали на всю Україну, і чиновники це теж повинні відчувати та ухвалювати актуальні рішення швидко. Швидко. Це не через рік, а зібрати позачергову сесію і внести зміни до законодавства.

Електроенергія для бізнесу та населення у червні в Україні вже подорожчала. Пропонують підвищити акцизи на пальне. А якщо паливо подорожчає - то автоматично у магазинах подорожчають інші групи товарів. Підприємець пропонує не обкладати податками бензин, щоб логістика була дешевшою, а економіка швидше заробляла.

«Поясніть, будь ласка, куди пішли раніше зібрані гроші, наскільки ефективно їх витратили. Виглядає це як в бізнесі, коли збираються акціонери, а керівник підприємства не звітує перед акціонерами, а втупу каже: нам потрібні гроші! Йому відповідають: так прозвітуй за них. А він каже, що потрібні гроші, по-іншому ніяк, і це не підлягає обговоренню. Давайте. Бо треба! Звіту не буде. Аудиту не буде. Просто треба ще.

Влада при ухваленні рішення не розкладає алгоритм: ціль, дорожня карта, так це робиться, такий результат отримаємо, а далі з цим результатом складається послідовний план дій. А виявляється щось вигадали, впровадили, в процесі з’ясувалося, що це не працює. Та ще й законом заборонено таке робити. І найголовніше, що відповідальних серед чиновників не знайдеться. Таке враження, що чиновники не розуміють, що якщо вони розширюють базу для оподаткування, то розмір економіки зменшується. У людей зменшується купівельна спроможність.

Потрібно створювати робочу групу з експертів. Нехай там для держави розроблять дорожню карту. А потім можна її взяти за основу та створити новий закон, правила, постанову Кабміну. Це буде чесно. Немає такого, що давайте зберемо представників галузі, вислухаємо їхні проблеми. А потім ухвалимо спільне з ними рішення, щоб ця галузь вижила. Не йде мова про заробляння грошей, а саме про виживання. Складається враження, що органи виконавчої влади та найбільш яскраві представники Верховної Ради все це відкладають на далеке майбутнє. У деяких випадках у нас виходить, що якщо корову менше годувати та більше доїти, то даватиме більше молока. Так не працює. Треба розуміти, у надскладних умовах рішення повинні бути швидкі й приязні, дієві і результативні, а не щоб було”, - наголошує Олександр.

Також експерт з телекомунікацій Олександр Глущенко додає, що йдуть розмови про можливе переведення всіх постачальників зв’язку на ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю - Ред.). При цьому частина з них зараз працює як ФОПи (фізичні особи-підприємці - Ред.) з кількома людьми у штаті, але має від сотні до декількох тисяч абонентів. А для ФОПів, які надають послуги - хочуть запровадити податок у 18% з обороту, що їм не дозволить фізично залишатися на плаву. І тоді лише великі компанії поглинуть ринок. Ще й ФОПи не можуть бронювати робітників.

“Хочуть змінити систему оподаткування, щоб ФОПи не могли надавати послуги зв’язку. Бронюють співробітників від мобілізації лише ТОВ, а для ФОПа забронювати неможливо. Тобто створюються нерівні умови. У дрібних операторів відповідно менше прав, ніж у великої компанії. А якщо порахувати сплачені податки, то не факт, що ТОВ сплачує більше за ФОПа. Дивно, що в Україні замість того, щоб лібералізувати економіку, вивести її з тіні та створення сприятливих умов для ведення бізнесу та сплати податків - закручують гайки та заганяють економіку в тінь. Дивно і не результативно”, - вважає телекомунікаційник.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Бронювання працівників критично важливих підприємств згідно новій постанові уряду: що наразі відомо і коли запустять
• Як має працювати військова економіка в Україні та чому не можна скопіювати російську модель, - думка політолога Віталія Кулика
• Ближче до Росії: Гетманцев хоче запровадити прогресивне оподаткування