Як має працювати військова економіка в Україні та чому не можна скопіювати російську модель, - думка політолога Віталія Кулика

Політолог Віталій Кулик поділився з Інформатором думкою щодо переналаштування економіки України під військові потреби. Водночас директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства зазначає, що копіювання якихось особливостей мобілізаційної економіки Росії не дасть належного результату в Україні. Експерт надає свої поради, що має робити Україна, насамперед це максимально широка співпраця з приватними виробниками зброї та військових технологій та сприяння їм в усьому. Натомість збільшення видатків РФ на оборонні замовлення значною мірою врятувало економіку країни-агресорки від негативних наслідків санкцій.

Як зазначає Віталій Кулик, якщо казати про мобілізаційну економіку (як зараз у Росії - Ред.), вона можлива лише за побудови авторитарної вертикалі влади, коли є намагання сконцентрувати всі важелі впливу від розробки державних та управлінських рішень до контролю за їх реалізацією з неможливістю їх оскаржити тощо - все це в одних руках. Така мобілізаційна економіка під час війни це не кейнсіанство. В Україні те, як керують економікою Росії та мобілізують її під потреби російського Міноборони, чомусь називають "військовим кейнсіанством" (на честь економіста Джона Кейнса, який пропонував збільшувати державні видатки в економіку для її зростання та подолання криз - Ред.). Вкладання шалених державних ресурсів в оборонні замовлення Росії змогло підтримувати на плаву російську економіку та навіть дозволило показати зростання. 

Це радянська модель мобілізації економіки. Її зараз відтворюють в Росії. Андрій Бєлоусов (економіст, новий міністр оборони РФ - Ред.) якраз про це писав неодноразово статті. Він є ідеологом "мобілізаційної економіки 2.0" радянського типу. 

Кейнсіанство - це модель, яка передбачає умови та збереження конкуренції, і державне-приватне партнерство, і справедливе ставлення до приватних гравців у формуванні державних оборонних замовлень, і розвиток інновацій, і створення сприятливої для інновацій середи, стимулювання приватних гравців у розробці військової техніки та технологій для війська. Натомість в Україні зараз цього немає. 

"Ми йдемо шляхом копіювання гірших зразків та повторення за Росією. А з іншого боку, ми зробити як у Росії не можемо. Оскільки у нас інституційний дизайн не передбачає закінченного авторитаризму. У нас завжди буде напівавторитарний гібрид. У нас завжди управлінський імпульс не буде доходити до споживача, до кінцевого результату. У нас завжди будуть деформації", - вважає політолог.

Віталій Кулик наголошує, що відповідно будуть напівміри. А вони можуть завершуватися кров'ю, крахом, відсутністю результату. І багато чого тримається або на волонтерстві, або на зовнішній допомозі, або на "чудесах". "Чудеса іноді теж трапляються, наприклад, якщо якимось чином якась розробка опиняється у війську, на яку дивним чином отримано сертифікат", - зазначає експерт. 

Як має переналаштуватися економіка України для потреб війни

На переконання Віталія Кулика, має бути чітке військове замовлення від держави. Мають бути чіткі правила гри. Має бути автоматизована алгоритмізована система, яка б не передбачала ручного управління, яка б дозволяла приватним компаніям брати участь в оборонному замовленні.

Також має можливість бронювання робочої сили для розробників військових технологій без постійного "протистояння" з Міністерством оборони та Міністерством економіки. А рішення приватних акторів мають сприйматися до відома як важливе повідомлення, а не як прохання якихось підданих знизу. Тоді може вийти переналаштувати систему, зробити її більш відкритою та зрозумілою.

"Наприклад, людина за 2 роки відкрила компанію та збудувала завод в Індії з виробництва бронемашин для потреб індійських збройних сил. Натомість за ці 2 роки він тільки отримав в Україні сертифікати та погодження від Міноборони на розробку технічного обґрунтування. Порівняння за 2 роки - завод з конвеєром в Індії та лише папери в Україні (отримані за цей час бюрократичні погодження - Ред.)", - підкреслює політолог Віталій Кулик. 

Данило Гетманцев підтримує зміну оподаткування - за зразком Росії

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев висловився на користь запровадження в Україні прогресивної шкали податку на доходи фізичних осіб. Нардеп вважає, що це необхідно для більш справедливого оподаткування. Водночас Гетманцев вважає, що впровадження прогресивного оподаткування є "в інтересах держави та суспільства". Нещодавно таку ж саме податкову політику у себе почала запроваджувати Росія.

Гетманцев висловив думку, що прогресивне оподаткування - це більш справедливий підхід. Адже гривня податку з низького доходу і гривня з високого доходу "мають різну економічну цінність для платника". Водночас впровадження прогресивного податку на доходи фізичних осіб вимагатиме загального декларування або значного розширення поточного декларування.  

За даними Forbes, Міністерство фінансів працює над законопроєктом про підвищення військового збору та податку на додану вартість (ПДВ). Також планується, що військовий збір сплачуватимуть ФОПи. Так, військовий збір в уряді планують підвищити з 1,5% до 5%. Аналогічну ставку податку в 5% можуть запровадити й для ФОПів. Про рівень підвищення ПДВ ще йдуть дискусії - ймовірне підвищення складатиме 2–3%, стверджують журналісти.  

За словами Гетманцева, до кінця року державі необхідно знайти не менше 300 млрд гривень, у тому числі, щоб продовжувати фінансувати армію. Допоможе в цьому підвищення податків, зазначив нардеп.  

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Для роботи IT-галузі потрібно забронювати 50 тисяч фахівців, наразі таких 4 тисячи - думка експерта
• Інформатор запитав у Міноборони про витрати з бюджету на роботу Резерв+ - офіційна відповідь
• Як зробити українську енергетику невразливою для російських ударів і достатньо потужною для країни
• Конкурентна зарплата та відстрочка від мобілізації: українців зовуть будувати фортифікації на Донеччині
• Індустрія українських дронів: як влаштована і що про неї розповідають іноземні журналісти