Подивіться у свій закордонний паспорт: історія пам'яток, зображених на його сторінках

Під штампами від перетину кордонів в паспортах українців є зображення археологічних та історичних пам’яток. Експерти пояснили, що ці сім пам'яток вибрали зовсім не випадково. Зокрема, це частина культурного ландшафту сучасної України. 

Як передає видання Хмарочос, більшість пам'яток увійшла в базові туристичні маршрути країною. Проте історики та археологи продовжують відкривати нові факти та створювати нові гіпотези. Експерти розповіли маловідомі факти  про пам'ятки, які можна побачити, якщо погортати свій закордонний паспорт.

Золоті ворота

Нерідко кияни прогулюються сквером біля Золотих воріт. Як розповіли історики, раніше це був не центр столиці, а південний рубіж міста. Стіни пролягали вздовж рову, за яким височів вал із дерев'яною стіною на вершині, обладнаною бойовим майданчиком і фортифікаційним муром. Згодом в'їзна брама перетворилася на руїни двох напівзруйнованих стін. Залишки Золотих Воріт часто зображали на імперських або радянських листівках. Проте архітектор Дмитро Горбатюк переконаний, що ця пам'ятка могла мати інакший вигляд.

На думку археолога, зовнішній край воріт глибше заходив у вали, ікона Богородиці, яка була над воротами, відсутня в актуальній реконструкції, і церква Благовіщення Богородиці могла розташовуватися ближче до міста. Таким чином, дерев'яна стіна могла мати інакший вигляд. Ймовірно, щілини для стрільби були вертикальними, а також меншими за розміром. Своє бачення експерт показав у відео: 

Неаполь скіфський

У III столітті до н.е. Велика Скіфія втратила свою силу. Проте скіфське населення сконцентрувалося в Нижньому Придніпров'ї, Нижньому Дунаї та на Кримському півострові, де виникла держава, відома як Кримська Скіфія. Місто-фортеця Неаполь, було зведено на скелях у сучасному Сімферополі в III столітті до н.е. Відомо, що це була столиця скіфського царства. Залишки міста систематично досліджувалися кримськими археологами до анексії Криму, і в 2011 році там відкрили музей-заповідник.       

Неаполь містив не тільки городище, а ще й мавзолей із похованням Скіфських царів і Палац Скілура. Мавзолей у грецькому стилі був побудований сином і наступником Скілура Палаком. Відомо, що там було поховано царя, його дружину та родичів.

Кам’янець-Подільська фортеця

У 2019 році в Кам'янці-Подільському одна зі стін фортеці обвалилася. У результаті це відкрило археологам можливість дослідити нашарування західного боку споруди. Археолог Павло Нечитайло розповів, що руйнування розкрило старі шари будівлі. Це, зокрема, фортифікації трипільської культури та етап залізного віку. Це також спростувало міф про римське походження фортеці та давньоруські укріплення. Ці археологічні розкопки розширюють хронологію та розкривають стратегічність місця, роблячи пам'ятку ще цікавішою та важливішою для розуміння нашої історії. 

Луцький замок

Багато хто знає про замок Любарта у Луцьку. Адже це визначний туристичний об'єкт. Проте небагато хто знає, що окрім Верхнього існував також Нижній (Окольний) замок. Він був укріпленою системою, де розташовувались культові, торговельні й житло для волинської шляхти, представників влади та духовенства.

Улітку минулого року було відкрито новий музейний простір "Окольний замок" після реставрації (нею займалися протягом 2020-2021 років). Археологу Віктору Баюку вдалося знайти раніше невідомі підземні приміщення вежі Чорторийських з оборонним муром XV століття. Тому тепер туристи можуть досліджувати ці об'єкти ще й по новому маршруту.

"Я бачив різні реакції на підземні галереї – від повного захоплення до деякого переляку. Але я ще ж жодного разу не зауважив відсутності реакції, а це означає, що новий маршрут зачіпає відвідувачів", – розповів дослідник. 

Білгород-Дністровський     

Історія цієї фортифікаційної споруди налічує від VI століття до н. е., але сучасна фортеця була збудована у XV столітті, ще за часів Молдавського князівства. Розташовується об'єкт на березі Дністровського лиману. Особливістю будівлі було те, що всередині можна було ховатися та створювати додаткові можливості для захисту. Зробити фортифікаційну споруду з ракушняка та вапняка (камені в місцевості).   

Панорама Львова

На панорамі Львова зобразили п'ять об'єктів. З них три лишилися майже незмінними. Вони пов'язані з Успінням Богородиці: Латинський катедральний костел, православний Успенський собор з вежею Корнякта та Вірменська церква. Крім того, якщо піднятися на гору Високий Замок, то можна було побачити реальний замок, який існував на кінець XVI-початок XVII століття. Фортеця була розібрана у XVIII столітті через втрату оборонної функції. Те саме каміння використали, щоб збудувати нові будинки на Личаківській вулиці.         

Оборонні мури міста теж давно були розібрані. Період розквіту Львова тривав з XIV по XVIII століття. Тоді місто було найбільшим в нашій країні. 

Києво-Могилянська академія

Архітектурною окрасою Києво-Могилянської академії, зокрема, є Староакадемічний корпус. Він був названий на честь Івана Мазепи. Припускають, що корпус навіть фінансувався державною казною гетьмана в умови війни в XVIII столітті. На сторінках сучасного закордонного паспорта українці можуть побачити зображення корпусу та гравюру від Івана Щирського, яка вшановує Прокопія Калачинського, ректора академії.         

Ця гравюра Щирського була створена ще до будівництва корпуса. Цікаво також те, що в 1960-х роках всі будівлі академії могли знищити. Проте цього не сталося завдяки протесту Олеся Гончара та підтримці вчених. Радянські діячі хотіли знести академію та збудувати там хрущовки. Проте українській інтелегенції вдалося культурну спадщину відстояти.