ПриватБанк, Моно, Ощадбанк: на які банки українці найчастіше скаржаться через шахрайство

У разі зникнення коштів українці можуть поскаржитися не лише в техпідтримку банку чи поліцію. Для цього є ще розділ відгуків на сайті Мінфіну про роботу фінансових установ. Інформатор підрахував, що з кінця лютого до початку квітня 2024 року користувачі 45 разів скаржилися на незаконне зняття грошей з їхніх рахунків у 4 найбільших банках. 

Скарги на зникнення чи намагання вкрасти гроші з рахунків розподілилися майже порівну:

• до ПриватБанку писали 13 разів;
• до Монобанку – 10 разів;
• до Ощадбанку – 11 разів;
• до ПУМБ – 11 разів.

«Людину знайшов на сайті найму фрілансерів freelancehunt. Він написав відразу в телеграм. Там домовились за роботи, попросив надіслати гроші на карту. Після отримання написав, що може не відповідати бо в укритті, а потім видалив чат з телеграму. Допоможіть знайти особу», - написав клієнт банку Пумб 13 квітня 2024 року. 

В банку подякували за сигнал щодо шахрайства та порадили зателефонувати у підтримку банку.

«Шахрайський сервіс намагався декілька разів зняти кошти з картки. Так як на картці 0, то це не вдалось зробити. Але через деякий час я помітив, що гроші врешті решт знялись. Як виявилося, що після декількох днів невдалих спроб, банк відкрив кредит на суму, яку постійно намагались зняти шахраї та дозволив цю операцію, при тому, що на картці було 0», - написав клієнт Монобанку 22 березня 2024 року. 

Клієнт банку під ніком allusio вважав, що «банк, підігруючи шахраям, зняв кошти та зробив по картці овердрафт» (це перевищення кредиту. – Ред.)

«Шахраї з грошима, банк має боржника. Мене загнали у борги. Про яку безпеку грошей може йти мова після такого? Тепер будь-хто, зламавши сервіс чи знайшовши картку, може з вас зняти кошти, бо банку все одно на безпеку ваших коштів», - доповнив свій коментар про прикрий випадок клієнт Монобанку.

У підтримці онлайн-банку пояснили, що «транзакція була ініційована на списання безпосередньо від платіжної системи, в такому випадку банк зобов'язаний провести операцію». Та пообіцяли, що нададуть офіційну відповідь.

Чи можливе шахрайство з кредитним лімітом

Шахраї вигадують нові схеми, як виманити в українців гроші. Це не "тирити «мелочь» по карманам", а використовувати винахідливі конструкції, коли людина сама допомагає злодіям. Проте не завжди жертва розуміє, як саме вона втратила гроші. Схема може виглядати десь так: співробітник банку, який має доступ до даних клієнтів, нібито передає цю інформацію поганій людині. Погана людина активує картку, а потім бере кредитні кошти – спочатку невелику суму, яку повертає через деякий час. Й робить це кілька разів, через що банк підвищує кредитний ліміт. Згодом, погана людина знімає усі кошти.

Злочинці дійсно можуть дістатися до будь-якого рахунку, коли матимуть доступ до фінансового номера телефону жертви. Звідси з’явилась схема: «Перейдіть за посиланням для отримання фінансової допомоги з ЄС». Коли людина на фішинговому сайті вводить номер картки та повідомляє цифри з SMS, тоді злочинці отримують доступ до рахунку. Він не постійний, а разовий.

Для того, щоб зняти навіть перші кошти, необхідно, знов же таки, отримати доступ до рахунку. Отримати доступ без людини неможливо фізично. Тому людина десь спочатку «провела за руку» злочинців до своїх грошей.

Однак для того, щоб знімати кошти та повертати їх як свої, необхідно мати повний та постійний доступ до кабінету у банку. А він просто так не отримується, тобто шахраям потрібно кожного разу отримувати код, щоб заходити в кабінет, красти та повертати ці кошти, й брати їх знову. Це можливо, якщо злодій зареєстрований як власник рахунку.

«Ви оформили доступ, наприклад, у тому ж Приват або в іншому банку. І у вас доступ є по відбитку пальців. Але тільки приходить оновлення, чи раз в місяць банк просить оновити ключі безпеки, і вам знову необхідний доступ до фінансового телефону. Без фінансового номера телефону вкрасти майже неможливо», - вважає президент Асоціації «Дніпровський банківський союз» Володимир Косюга.

Якщо хтось оформив кредит, а після того брав та повертав, і знову брав з нього кошти, то експерт радить придивитися до найближчого оточення. До онуків, дітей, родичів, які мали доступ до телефону жертви.

Як захистити свої кошти від шахраїв

Національний банк та кіберполіція започаткували інформаційну кампанію, мета якої – навчити українців правилах безпеки онлайн-платежів. Для збереження заощаджень радять дослухатися до простих рекомендацій:

• Тримайте в секреті три цифри на звороті картки (CVV/CVC код), коди (одноразові паролі) банків та мобільних операторів, пін-код до картки.
• Підключіть смс-інформування стосовно операцій з платіжною карткою.
• Установіть індивідуальні ліміти на операції з вашою платіжною карткою.
• Використовуйте віртуальну картку для розрахунків в Інтернет.
• Не переходьте за посиланнями від незнайомців.
• Отримали посилання від друга – не поспішайте на нього клікати.

«Перш ніж ввести в будь-яку форму дані своєї платіжної картки або паролі до онлайн-банкінгу, перевірте адресу необхідного ресурсу, адже будь-які відмінності можуть свідчити про те, що ви опинилися на фішинговому сайті, - радять в Нацбанку та кіберполіції. - Якщо необхідно перейти на сайт компанії, адресу якого ви отримали в посиланні, введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс».

Посилання сумнівних сайтів можна через сервіс Асоціації "ЄМА" CheckMyLink. Якщо ви стали жертвою шахраїв, напишіть заяву до Кіберполіції за цим посиланням або повідомте про ваш випадок за номером телефону – 0 800 505 170.

Інформатор писав, що шахраї прикинулись техпідтримкою monobank і викрали у волонтера гроші.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.