Що робити, якщо роботодавець затримує зарплату під час війни: поради від юристів

В умовах повномасштабної війни почастішали випадки невчасної виплати зарплати або взагалі не виплати її. Інформатор розкаже, що може зробити працівник, щоб отримати її швидше та яке покарання може понести роботодавець за її затримку

Зарплата під час війни
Зарплата під час війни

Від початку повномасштабної війни бізнес дедалі частіше стикається з браком коштів. Відповідно і співробітники вчасно не отримують свою зарплату. При цьому законодавство передбачає, що видатки на зарплату є першочерговими, а за ними вже все інше. Інформатор на основі думок юристів та представників Держпраці розповість, як притягнути роботодавця до відповідальності та отримати свою зарплату.

Як зазначає юристка Адвокатського обʼєднання «Арцінгер» Ксенія Лотош, законодавством не передбачено можливість зупинення чи припинення виплати заробітної плати працівникам з будь-яких причин, в тому числі через брак коштів чи у зв’язку з воєнним станом. Відповідно у роботодавця все одно лишатиметься обов’язок нараховувати заробітну плату та виплатити її щойно з’явиться така можливість. З усім тим, роботодавець та його посадові особи можуть бути звільнені від відповідальності за затримку у виплаті заробітної плати, якщо вони зможуть довести, що це сталось саме у зв’язку з воєнним станом. Про це зокрема вказує на своїй офіційній сторінці Східне міжрегіональне управління Держпраці.

Що може зробити робітник

Затримка виплати заробітної плати навіть на один і більше днів є порушенням строків виплати. Також можна звернутися до профспілки, якщо робітник входить до її складу. Відповідно до чинного законодавства тим, хто працює за трудовим договором, оплата праці здійснюється двічі на місяць з періодом 16 календарних днів. Виплата має здійснюватися перед вихідними днями, святами, відрядженням та відпусткою.

Якщо роботодавець затримує виплату заробітної плати, працівнику слід звернутись з письмовою заявою до працедавця з метою обґрунтування підстав затримки у виплаті коштів. Після цього, щоб поскаржитись на невиплату заробітної плати, можна зателефонувати на номер «гарячої» телефонної лінії Міністерства соціальної політики з питань виплати заробітної плати: 8-800-287-12-30. Можна також отримати консультацію за телефоном Держпраці: 066-868-52-20 (оплата згідно з тарифами оператора).

Якщо зарплата затримується більше, ніж на 1 місяць, робітник може у своєму письмовому зверненні з вимогою виплатити зарплату до керівництва підприємства нагадати про кримінальну відповідальність. Також слід зазначити про компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати. У письмовій вимозі варто вказати, що ви маєте намір звернутись із позовом до суду в разі зволікання чи відмови.

При відмові виплатити заробітну плату працівникові слід звернутися до прокуратури із заявою про невиплату заробітної плати та притягнення винних осіб до відповідальності. Також можна звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованої заробітної плати та відшкодування завданої її невиплатою шкоди. У заяві слід указати прохання до суду допустити негайне виконання рішення суду про присудження й виплату працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. Відповідачем за такими позовами має бути підприємство, установа чи організація, а не керівник, який може бути притягнутий до відповідальності.

Якщо заробітна плата вам нарахована, проте не виплачена, то ви можете звернутися до суду з метою отримання судового наказу про виплату заборгованості – такий процес значно прискорить отримання коштів. У разі прийняття заяви про видачу судового наказу суд у триденний строк видає судовий наказ. Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику сторін в суд. Працівники за позовами про стягнення заробітної плати чи заявою про видачу судового наказу звільняються від сплати державного мита.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст. 43 Конституції України). Працівник має право на оплату своєї праці на підставі укладеного трудового договору (ст. 21 Закону України «Про оплату праці»). Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку; своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їхньої черговості (ст. 97 Кодексу законів про працю (КЗпП), ст. 15 і 24 Закону України «Про оплату праці»).

Цікаво, що до 30% зарплати за колективним договором та у разі можливої нестачі коштів на підприємстві робітник може отримати у вигляді товарів (якщо така оплата бажаніша), особливо це популярно у сільському господарстві, де можна отримати продукти. Є перелік товарів, які не можна враховувати в розмір заробітної плати – озброєння, ліки, цукор тощо.

Якщо роботодавець не виконує судове рішення або судовий наказ про виплату зарплати, ви можете оскаржити дії чи бездіяльність державного виконавця з невиконання вашого рішення (він має стягнути кошти на вашу користь). Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. При цьому ви можете вимагати відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої вам діями виконавця. Якщо суд визнає незаконними дії чи бездіяльність виконавця, а рішення суду надалі не буде виконуватися, то ви можете звернутися з заявою до Європейського суду з прав людини про порушення державою вашого права на справедливий суд. Для звернення до Європейського суду з прав людини необхідно заповнити українською чи російською мовою відповідний формуляр. Звернення є безкоштовним.

Яка відповідальність для роботодавця за затримку зарплати

У державному секторі існує дисциплінарна відповідальність за несвоєчасну виплату зарплат. Загалом невчасна виплата заробітної плати може бути підставою для застосування фінансових санкцій до роботодавця за ст. 265 КЗпП України, якщо виплата затримується на строк понад місяць (штраф у розмірі трьох мінімальних заробітних плат – зараз це 24 000 грн), а також адміністративного штрафу до посадових осіб роботодавця за ст. 41 КУпАП (від 510 до 1700 грн, а якщо порушення було вчинене щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю – від 1700 до 5100 грн).

У разі безпідставної невиплати заробітної плати працівникам більш як за місяць можливим також є застосування кримінальної відповідальності за ст. 175 Кримінального кодексу України. Це загрожує штрафом 8500-17000 грн або обмеженням волі до 3 років або позбавленням волі до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Також роботодавець за безпідставну невиплату зарплати своїм співробітникам може відправитися на виправні роботи до 2 років.

Якщо ж роботодавець почав виплачувати компенсації за затримку зарплати, то з нього знімають відповідальність. Втім, добровільно вони вкрай рідко її виплачують. Згідно із Законом «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» роботодавцями провадиться компенсація втрати частини заробітної плати своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця. Компенсація нараховується за формулою: заробітна плата за той місяць, за який її не виплатили, помножена на індекс інфляції. Наприклад, якщо зарплата 10 000 грн, а індекс інфляції у травні 2024 року був 100,6, а це означає що роботодавець має виплатити 10 060 грн (мінус податки). Для отримання компенсації може знадобитися звернення робітника до суду.

Як зазначає юристка Ксенія Лотош, якщо існують обставини, що спричиняють неможливість виплати заробітної плати у зв’язку з воєнним станом (в тому числі у разі перебування в зоні бойових дій чи поруч або знищення підприємства, що фізично унеможливлює виплату заробітної плати), роботодавець та посадові особи можуть бути звільнені від відповідальності, якщо доведуть відповідний взаємозв’язок між такими обставинами та несвоєчасною виплатою заробітної плати. Однак у такому випадку вони мають виплатити зарплати за першої можливості. А щоб не настала відповідальність, роботодавцю треба завчасно подумати про документальне підтвердження та доведення причинно-наслідкових зв’язків.

Експертка з питань праці Світлана Кожушко підкреслює, що якщо роботодавець не може виплатити заробітну плату у зв’язку з бойовими діями або знищенням підприємства, до його відновлення він може затримувати виплати. Це єдина примітка, яка міститься в чинному законодавстві.

Укрзалізниця не виплатила робітнику 400 тис. грн - що вирішив суд?

Мешканця Одеси з квітня 2022 року звільнили з державної Укрзалізниці, де він обіймав посаду старшого ревізора у департаменті внутрішнього аудиту та контролю. Компанія "призупинила" дію трудового договору з ним до кінця воєнного стану. А робітник вимагав визнати наказ незаконним, поновити дію трудового договору та стягнути заробітну плату за весь цей час, а саме 398 736 гривень за 308 робочих днів.

Чоловіка не ознайомлювали зі спірним наказом, копію він отримав лише 8 червня 2023 року та встановив, що документ не відповідає приписам ч. 2 ст. 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", оскільки в ньому відсутні відомості щодо РНОКПП або серії і номеру паспорта та інформація про погодження наказу з військовою адміністрацією. Суд задовольнив позов чоловіка. Наказ АТ «Українська залізниця» в частині призупинення дії трудового договору з ним визнали незаконним та скасували. На його користь з компанії стягнуть середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 398 736 гривень.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Останні новини

Справу керівника WOG Пивоварського передали до суду - у чому його звинувачують

Ігроманам більше не видаватимуть кредитів - подробиці від КРАІЛ

Повний перелік податків, які хоче підняти Кабмін, та наслідки цього рішення

Чи випишуть автоматично штрафи всім, хто не оновив дані, відповіли в Міноборони

ЄС надасть Укрзалізниці більше 40 мільйонів євро на євроінтеграцію

Перетворювач напруги з Епіцентру не сподобався покупцю - що вирішив суд

В Україні стрімко дорожчає автогаз: скільки доведеться платити

Як продовжити пенсію по інвалідності під час війни, пояснили юристи

Бізнес назвав найбільш реальну модель економічного бронювання: яку саме і які аргументи

Світла стане більше: до енергосистеми України підключили атомний блок

Більше новин
Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube