Право Свідків Єгови на відмову від проходження військової служби за релігійними переконаннями гарантовано пунктом 1 статті 9 Конвенції
Чоловік отримав від ТЦК 17 тисяч гривень штрафу за не оновлення даних, хоча зробив це через Резерв+ і звертався з заявою про прийняття його на облік. Зокрема, після отримання повістки, він з'явився до ТЦК та пояснив, що має бажання стати на військовий облік та отримати відстрочку від призову, оскільки є присвяченим охрещеним служителем Релігійного об'єднання Свідків Єгови в Україні. Держава має забезпечити особам проходження альтернативної (невійськової) служби, яка є повністю відокремленою від військового обов'язку. Про цю позицію Європейського суду з прав людини нагадав Роздільнянський районний суд Одеської області.
Як вказує Судово-юридична газета, хоча Законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» альтернативна (невійськова) служба під час воєнного стану не визначена, втім, суд в цій справі нагадав практику ЄСПЛ. Зокрема, позицію ЄСПЛ по справі «Мушфіг Мамедов та інші проти Азербайджану» від 17 жовтня 2019 року (заява 14604/18), згідно з якою необхідність захисту територіальної цілісності держави не може розглядатись як підстави для обмеження прав Свідків Єгови та захисту підлягає не лише саме право Свідків Єгови «не брати в руки зброю», а їх зумовлене глибоким релігійним переконанням право нести військову службу у будь-якій формі, у зв'язку з чим держава має забезпечити особам проходження альтернативної (невійськової) служби, яка є повністю відокремленою від військового обов'язку.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що Свідки Єгови належать до відомої християнської конфесії, що з моменту свого виникнення активно діють у багатьох країнах світу, в тому числі в усіх європейських країнах-членах Ради Європи, є релігійною групою, що дотримується принципів пацифізму, та їхнє віровчення не дозволяє її членам проходити військову службу, носити військову форму або брати в руки зброю. З іншого боку, Свідки Єгови погоджуються здійснювати альтернативну цивільну службу за умови, що вона не пов'язана з військовими організаціями («Свідки Єгови м. Москви та інші проти Росії», від 10.06.2010, заява №302/02).
Своєю чергою, розглядаючи справу Свідка Єгови, засудженого у кримінальному порядку за відмову від проходження військової служби через релігійні переконання, ЄСПЛ у рішенні у справі «Баятян проти Вірменії» від 07.07.2011 (заява № 23459/03) зауважив, що несприйняття військової служби – коли мотивом такого несприйняття є серйозний і нездоланний конфлікт між обов'язком служити в армії та переконаннями конкретної особи або її глибокими і невдаваними релігійними чи іншими поглядами - є переконанням або поглядом настільки незаперечним, серйозним, послідовним та значущим, що на нього поширюються гарантії ст. 9 Конвенції. Отже, ЄСПЛ установлено, що право Свідків Єгови, до яких належить чоловік, на відмову від проходження військової служби за релігійними переконаннями гарантовано пунктом 1 статті 9 Конвенції.
Незабезпечення таким особам можливості реалізувати їх право на альтернативну (невійськову) службу є втручанням у їх свободу сповідувати свою релігію. Аналогічна позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №363/4793/23 від 14 березня 2024 року.
Про необхідність визначити механізм проходження альтернативної служби під час дії воєнного стану йдеться у представленій Уповноваженим Верховної ради України з прав людини щорічній доповіді про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2023 році. Так, у доповіді омбудсмена Дмитра Лубінця йдеться про те, що 2023 року керівники чинних згідно із законодавством України релігійних організацій (Церква адвентистів сьомого дня в Україні, Релігійний центр свідків Єгови в Україні, Церква євангельських християн-баптистів та інші) не раз зверталися до Уповноваженого з клопотаннями про захист права на свободу віросповідання громадян України під час мобілізації. Зокрема, питання стосується порушення права членів релігійних громад представниками ТЦК, які відмовляються враховувати переконання мирян і священнослужителів релігійних організацій, віровчення яких не допускає застосування зброї, їхні аргументи на користь альтернативної служби та порушують питання щодо притягнення віруючих до відповідальності за ухиляння від призову під час мобілізації. Такі дії посадовці ТЦК пояснюють відсутністю механізму реалізації права на альтернативну службу, гарантованого Конституцією України, в умовах воєнного стану. Уповноважений порушив питання перед комітетом ВР з питань національної безпеки щодо потреби внесення відповідних змін до законодавства. Також Лубінець надав Міністерству оборони України рекомендацію розробити та подати на розгляд Кабміну проєкт про внесення змін до Закону «Про альтернативну (невійськову) службу», яким визначити механізм проходження альтернативної служби під час дії воєнного стану.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.