У якому випадку підприємству можуть відмовити в бронюванні працівників - роз'яснення від Мінекономіки
Які підприємства критично важливі, а які не зможуть забронювати своїх працівників
В Україні низка підприємств має право забронювати своїх працівників від мобілізації. Проте в деяких випадках компаніям можуть відмовляти. Заступник міністра економіки Ігор Фоменко пояснив, чому так відбувається.
У прямому етері Єдиного телемарафону він зазначив, що спочатку підприємство або організація звертається до органів влади. Йдеться про заяву, щоб підприємство визнали критично важливим. Для отримання такого статусу існує сім критеріїв. При цьому кожне міністерство чи центральний орган виконавчої влади формує свій перелік критеріїв. Після перевірки відповідними службами - видається наказ про визнання підприємства критично важливим.
Після того, як підприємство отримало потрібний статус, подається список військовозобов'язаних для бронювання тому центральному органу виконавчої влади або ОВА. Далі список відправляється до Міністерства оборони, або інших органів, де військовозобов'язаний перебуває на обліку.
На наступному етапі дані перевіряються через реєстр "Оберіг". Тільки після цього інформація направляється до Міністерства економіки.
"Мінекономіки перевіряє наявність підстав. Якщо якихось документів не вистачає, ми просимо їх надати. Після цього міністерство видає наказ, який направляє в Міноборони, ТЦК та той орган місцевої влади, який звертався до Міноборони", - пояснив Ігор Фоменко.
При цьому деяким підприємствам можуть відмовити у бронюванні співробітників. Це може статися у тому разі, якщо Міністерство економіки переконане, що не всі документи ще подані. Також відмовити можуть у випадку, якщо документи були фальсифіковані.
"У нас є правові підстави не видавати наказ і повернути пакет документів або на доопрацювання, або анулювання попередніх рішень", - підкреслив заступник міністра економіки.
Бронювання від мобілізації для поліцейських та рятувальників
5 червня 2024 року уряд ухвалив постанову, яка передбачає бронювання від мобілізації, зокрема, працівників ДСНС в обсягах не більше 50%. Про це повідомив депутат Олексій Гончаренко. Також обмежили бронювання для співробітників Національної поліції, органів прокуратури, Бюро економічної безпеки, Державної кримінально-виконавчої служби, Служби судової охорони, судів, установ судової системи та органів досудового розслідування. Уже 4 червня депутат Федір Веніславський заявив, що наразі розмов про зняття бронювання з поліцейських та рятувальників у парламенті немає.
Пізніше міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко заявив, що відповідно до постанови Кабміну, кількість військовозобов’язаних працівників ДСНС та Нацполіції, які підлягають бронюванню, може становити понад 50% за окремим рішенням міністра оборони, ухваленим на підставі обґрунтованого звернення МВС.
"Відповідно, ухвалено узгоджене рішення про бронювання 90% особового складу ДСНС та Нацполіції", – повідомив міністр.
Решта 10% рятувальників мають вибір, за його словами: це мобілізуватися до лав Збройних Сил України, Національної гвардії або Державної прикордонної служби. При цьому поліцейські можуть долучитися до бригади "Лють" або додатково створених трьох бойових бригад Нацполіції.
"Щодо рятувальників: наша позиція полягає в тому, щоб працівники підрозділів оперативного реагування (пожежники, сапери, рятувальники, хіміки, інженери тощо) були повним складом заброньовані. Тож це рішення не вплине на оперативність та ефективність роботи ДСНС", - підкреслив Ігор Клименко.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Заяву на відстрочку від мобілізації можна подати через ЦНАП - адвокат поясняє, що буде далі
- Як відбувається бронювання військовозобов’язаних працівників на критично важливих підприємствах - коментар юриста
- У процедуру бронювання від мобілізації потрібно внести шість термінових змін: результати дослідження
