Україна стала частиною Європейської оборонно-промислової стратегії: чим це вигідно для країни

Інтеграція та підтримка української оборонної промисловості стала однією з цілей Європейської оборонно-промислової стратегії (EDIS), яку презентували в Брюсселі 5 березня. Детально про умові угоді повідомили 6 березня в Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості України.

В Міністерстві пояснили, що мета стратегії – зміцнити Європейську оборонно-технологічну промислову базу, щоб оборонна промисловість ЄС була здатна задовольняти потреби держав-членів вчасно і в достатній кількості. На її реалізацію вже передбачено 1,5 мільярда євро з бюджету ЄС протягом 2025-2027 років з можливістю розширення фінансування.

«Слід зазначити, що під час розробки документу проводились консультації з профільними відомствами України щодо нашого досвіду оборони й захисту від збройної агресії росії, а також нашого бачення розвитку європейського та українського ОПК. Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості надало свої пропозиції, що були частково враховані Єврокомісією», - йдеться в повідомленні Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України.

Між оборонними індустріями України та Європи передбачена співпраця, яка посилить обидві сторони й дасть можливість обом отримати взаємну вигоду.

• Пропонується, щоб українська промисловість могла брати участь у програмі Союзу з підтримки ОПК. Україна зможе брати участь у спільних закупівлях, а українським оборонним компаніям надаватиметься підтримка в нарощуванні потужностей та співпраці з Європейською індустрією.
• Також ідеться про стимулювання співпраці між українською та європейською промисловістю та обмін інформацією щодо стандартів та досвіду.
• Для зміцнення співпраці ЄС проведе Форум оборонної промисловості ЄС-Україна у 2024 році.
• Щоб забезпечити взаємодію між стартапами та інноваторами Союзу та промисловістю й збройними силами України, ЄС відкриє Офіс інновацій у Києві.

Європейську оборонно-промислову стратегію супроводжує Програма європейської оборонної індустрії (EDIP). Це документ, який прописує механізм реалізації Стратегії, та в перспективі є законодавчою ініціативою. Надалі він має бути узгоджений Європарламентом та Радою Європи.

“У зв'язку з майбутнім вступом України до ЄС, програма зобов’язана підсилити співпрацю з Україною на промисловому рівні. Як частина майбутніх зобов'язань ЄС щодо безпеки України, ЄС повинен сприяти більшій співпраці з українською ОПБ, щоб підвищити її здатність задовольняти нагальні потреби, а також працювати над узгодженням стандартів та покращенням взаємосумісності”, - говориться в документі.

EDIP передбачає:

• Відкрите членство в Європейських програмах підтримки ОПК для України.
• Окрему бюджетну лінію для підтримки оборонної промисловості та оборонних компаній України.
• Для фінансування цієї статті бюджету може бути використана, окрім іншого, частка прибутків від заморожених російських суверенних активів. На це має бути відповідне рішення Ради ЄС за пропозицією Високого представника.

«Цей крок підтримає потужності українського ОПК, залучить його до оборонно-промислової бази ЄС та наблизить країну на шляху членства в Європейському Союзі», - переконані в Міністерстві.

Віталій Кличко, мер Києва, заявив, що відповідальність за міст Патона лежить на державі через те, що міст виведено під велике будівництво. Проте, не зважаючи на це, ми спостерігаємо аварійний стан мосту протягом кількох років, який не покращується сам собою. Звертаємось до інфраструктурного експерта Дмитра Беспалова, щоб дізнатися його думку про перспективи цього мосту, а також хто конкретно має брати на себе відповідальність за його стан та можливі ризики аварійного збору.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.