Усе складно: які висновки можна зробити із зустрічі бізнеса і влади щодо підвищення податків і що в результаті отримають прості українці
Рада з питань підтримки підприємництва та представники влади обговорили законопроєкт №11416 про підвищення податків, підприємці пропонували детінізацію економіки замість підвищення податків, проте влада наполягає на своєму
31 липня відбулася дискусія між Радою підприємців та представниками влади щодо законопроєкту №11416 про підвищення податків. Підприємці пропонували детінізацію економіки замість підвищення податків. Уряд це почув, але бачить лише один вихід для швидкого наповнення бюджету – збільшення податків. Домовилися продовжити дискусію. Чим все може закінчитися, прогноз Інформатора.
Як результати зустрічі з бізнесом прокоментували у владі?
Від влади на зустрічі з бізнесом були присутні: прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, голова Офісу президента Андрій Єрмак, перша віцепремʼєрка Юлія Свириденко, міністр фінансів Сергій Марченко, міністр оборони Рустем Умєров, голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев.
Шмигаль за підсумками зустрічі в своєму телеграм-каналі написав, що «провели хорошу дискусію з представниками Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану».
«Ключове питання — ресурси на оборону. До кінця року наше військо потребує додаткові 500 млрд грн. 3/4 цієї суми буде отримано через збільшення внутрішніх запозичень, а також перевиконання доходів держбюджету, зокрема за рахунок детінізації економіки. 1/4 з цієї суми — це перегляд податків. Розуміємо, що для бізнесу це може бути викликом, але це критична потреба в умовах, коли Уряд кожну гривню податків підприємців направляв і буде направляти виключно на зброю, зарплати військових та їх забезпечення. Всі інші видатки допомагають фінансувати міжнародні партнери», - повідомив прем’єр-міністр.
Він додав, що «у цих умовах маємо діяти швидко».
«Домовились, що це початок діалогу. Будемо спільно працювати на базі комітету ВРУ, аби знайти найбільш ефективні рішення в максимально короткі строки. Бізнес має слово і має вплив на всі ці рішення», - запевнив Шмигаль.
На пропозиції бізнесу щодо детінізації економіки, проведення реформи митниці, скорочення видатків на держапарат і видатки місцевих бюджетів, уряд дав відповідь на своєму офіційному сайті.
«Відповідні кроки є частиною стратегії Уряду, зокрема ПДФО військових вже перенаправлено з місцевих бюджетів на фінансування оборони, за останній час було скорочено 24 тисячі вакансій держслужби, а також запроваджено інструменти щодо обмеження недоцільних капітальних видатків місцевих бюджетів», - відзвітували урядовці.
Висловився за результатами зустрічі і Данило Гетманцев. В своєму дописі він спочатку заявив, що альтернативи збільшенню податків немає.
«Конструктивно і з розумінням всіх обставин складного, але безальтернативного рішення. Всі розуміємо, що рішення болісне, але необхідне», - написав він.
А далі зауважив, що найбільше питань викликає військовий збір та податок з обороту. І тут вже повідомив, що альтернативне рішення все ж таки шукають.
«Разом з Мінфіном обговорили можливі альтернативи у вигляді ПДВ та скасування деяких пільг. Доручили Мінфіну опрацювати», - пише Гетманцев.
Як результати зустрічі з владою прокоментували в Раді підприємців?
На зустрічі були присутні члени Ради підприємців – співзасновник monobank Олег Гороховський, голова Федерації роботодавців (ФДМУ) Дмитро Олійник, голова наглядової ради Ajax Олександр Конотопський, співвласник компанії Biopharma Констянтин Єфіменко, співзасновник «Нова пошта» Вячелав Клімов, засновник Netpeak Group Артем Бородатюк.
«Ми намагалися глибше зрозуміти, чи використав кабмін усі можливості для оптимізації бюджетних видатків і збільшення доходів», - написав Гороховський в своєму телеграм-каналі після зустрічі.
І повідомив про основні тези і пропозиції, які висунули до влади підприємці:
- Наша основна гіпотеза та побоювання, що збільшення податків призведе до тінізації економіки та знищення малого та середнього бізнесу і, зрештою, матиме дуже короткостроковий ефект після якого податків буде збиратися навіть менше, ніж зараз.
- Ми вважаємо, що поки велика кількість великих і дуже великих бізнесів використовують дроблення на ФОП, зарплати в конвертах, дірки в митниці, обхід акцизів — не варто говорити про підвищення податків, а треба сфокусуватися на їхньому адмініструванні та справедливості щодо їх сплати усіма.
- Ми говорили про економічну мобілізацію, яка може принести мільярди гривень до бюджету.
- Ми запитували, чому сьогодні імпортерам у країні живеться краще, ніж експортерам при глибоко негативному сальдо зовнішньої торгівлі.
- Поставили низку інших питань від лібералізації ринку віртуальних активів до продажу майна, конфіскованого у рашки.
«Загалом ми отримали багато відповідей і домовилися продовжити консультації наступного тижня у профільному комітеті Ради. Усе складно…», - резюмував Гороховський.
Нагадаємо, що раніше Гороховський і ще один член "Ради 7-ми" - засновник Ajax Systems Олександр Конотопський - різко розкритикували пропозицію уряду про підвищення податків. Зокрема, Гороховський назвав зрадниками тих, хто пропонує підвищити податки в країні, що воює. На його думку, багато чого можна зробити і що краще адмініструвати вже наявні податки.
"А так виглядає це як податки з тих, хто ще дихає", - вважає співзасновник monobank.
На запитання, як знаходили кошти в попередніх війнах, Гороховський написав, що "розстрілювали тих, хто краде і мародерствує під час війни".
"Податки піднімати не можна. Це архітектурна річ. Ні громадяни, ні бізнес до цього не готові... Податки в Україні потрібно знижувати. І вчити всіх їх платити. Тоді рівень (доходи - ІФ-У) держави зростатиме", - зі свого боку заявив Конотопський.
Засновник Ajax Systems також назвав "українським дивом" і фіскальним ноу-хау пропозицію щодо запровадження військового збору в 1% доходів компаній, який фактично є податком з обігу, разом з існуванням податку на прибуток.
"Ви піднімаєте ціну за ведення бізнесу в воюючій юрисдикції. Тут точно немає помилки?" - здивувався бізнесмен, додавши, що будь-яких консультацій щодо законопроєкту з бізнесом не було.
Що за результатами зустрічі кажуть деякі нардепи?
Народний депутат Ярослав Железняк написав, що йому пропозиції бізнесу дуже подобаються.
«Ну мені такі пропозиції дуже подобаються. Серед альтернатив, які лунали від членів Ради підприємців, були детінізація економіки. Зокрема: боротьба з заробітною платою у «конвертах»; боротьба зі схемою оптимізації податків, через множення компанією великої кількості ФОПів; проведення ревізії серед бізнесу з приводу того, хто менше платить податків, ніж середній показник по галузі, та стимулювання їх платити більше; детінізація митниці (боротьба з контрабандою)», - написав він.
Також, уточнив Железняк, серед пропозицій, які лунали від Ради підприємців, була відмова від програми «українського кешбеку»,яку на початку року запропонував запустити президент Володимир Зеленський.
«За різними моделями «кешбек» може коштувати бюджету від 1 до 3 млрд грн цього року. А також скорочення бюджетних програм, які не можуть освоїти кошти. Правда, як і писав - ми зараз на етапі 4, зазвичай потім етап 5 (це коли влада кидає і попри обіцянки тягне г*** о…), але подивимось», - зауважив Железняк.
Нардеп Максим Бужанський звернув увагу на інший аспект, коментуючи допис свого колеги Ярослава Железняка.
«Виходить, Гетманцев усі п’ять років втілював найпотаємніші мрії білого бізнесу? Виходить, що так. Я тільки не можу зрозуміти, а чому Рада підприємців не вимагала цього раніше, до війни, чи хоча б до внесення законопроєкту про підвищення податків?», - задається він питанням.
Народна депутатка Ніна Южаніна написала, що головна маніпуляція, яка останнім часом постійно використовується представниками влади – підняття податків – єдиний шлях, хто проти – той проти забезпечення збройних сил.
«Якщо бізнес хоче працювати в Україні під українським прапором, то саме зараз час усвідомити, що питання безпеки має бути вирішено за рахунок збільшення податків», - формулює вона позицію влади.
Але, зауважує Южаніна, «влада ніяк не може зрозуміти, що підняття податків за відсутності боротьби з тіньовим сектором, урізання та жорсткого контролю над витратами, реальної боротьби з корупцією – шлях для прийняття бізнесом рішення щодо можливості працювати в Україні».
Які висновки можна зробити?
Головний висновок, про який пишуть більшість ЗМІ, - дискусія між владою і бізнесом про підвищення податків завершилася нічим. Чому так? Давайте згадаємо, що відбулося напередодні цієї зустрічі.
По-перше, 24 липня Президент Володимир Зеленський підписав закон про «клуб білого бізнесу» . Йдеться про внесення змін до Податкового кодексу щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Про це Інформатор писав тут .
Експерти назвали цей Закон дискримінаційним, тобто, він порушує принцип рівності платників податків. Крім того, порушує декларативні принципи податкової системи і розширює корупційні ризики. Про це Інформатор писав тут і тут. А чи не члени так званого «клубу білого бізнесу» представляють Раду підприємців?
По-друге, саме в день зустрічі влади і бізнесу, 31 липня, Офіс генерального прокурора запустив дашборд з даними Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) щодо справ проти бізнесу. Відкриття платформи анонсували у лютому цього року після того, як президент Володимир Зеленський оголосив про створення Ради з підтримки підприємництва. Сталося це після того, як Рух підприємців "Маніфест 42" виступив з вимогою до уряду почати вирішувати проблему тиску на бізнес на тлі затримання бізнесмена Ігора Мазепи за підозрою в махінаціях з землею біля Київської ГЕС.
Тобто, на наш погляд, обидва ці факти безумовно були спрямовані на пом’якшення агресивного настрою великого бізнесу щодо намірів влади збільшити податки. І дали змогу представникам бізнесу бути на зустрічі більш поступливими, ніж очікувало суспільство.
Головний висновок, який можна зробити після цієї зустрічі – податки таки підвищать. Звичайно, останнє слово за Верховною Радою. Але навряд цей законопроєкт буде заблокований остаточно. Правки, ймовірно, будуть. Проте, як зазвичай відбувається в Україні останнім часом, постраждають перш за все українці, які задіяні в малому та середньому бізнесі. Зокрема, ФОПи. Тому що владі потрібно швидке рішення для наповнення бюджету. А боротися з детінізацією економіки – це довгий шлях. До речі, переконані, що це розуміють і члени Ради з питань підприємництва, які були присутні на зустрічі і пропонували детінізацію, реформи і ревізії бізнесу.
Таким чином виходить, що альтернативи збільшенню податків наразі дійсно немає. Усе складно...
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
