В Україні хочуть блокувати банківські рахунки ухилянтів - чи реально це зробити

Законопроєкт про мобілізацію запроваджує низку фінансових обмежень для тих, хто ухиляється від призову. Серед іншого, такі особи можуть втратити доступ до своїх банківських рахунків. Фахівці розібрали, як цю норму можна впровадити у життя.

Як йдеться у матеріалі Мінфіну, закон "Про правовий режим воєнного стану" пропонується доповнити новою статтею 20 "Тимчасові міри, які можуть бути запроваджені до громадян під час проведення мобілізації". В ній йдеться про те, що до військовозобов'язаних та резервістів, які не з'явилися по повістці до призовного пункту або військової частини, застосують наступні обмеження:

• заборона виїзду за кордон,
• заборона на проведення операцій з рухомим та нерухомим майном,
• обмеження на право керування власним транспортним засобом та отримання посвідчення водія,
• обмеження права на користування та розпорядження коштами та іншими цінностями,
• відмова в укладенні кредитного договору, договору позики,
• призупинення отримання пільг та послуг від держави.
  
  

Обмеження знімуть, як тільки людина з'явиться до призовного пункту. Враховуючи серйозні проблеми з укомплектуванням армії, поява такого документа була цілком передбачуваною. 

Які проблеми можуть виникнути з рахунками

Законопроєкт обумовлює "обмеження права на користування та розпорядження коштами та іншими цінностями", що передбачає також обмеження доступу до банківських рахунків. При такому формулюванні обов'язково стане питання про дії банків у разі, якщо порушник має кошти на своєму рахунку і хоче провести з ними будь-які операції: від сплати комунальних послуг до розміщення на депозит або купівлю тієї ж валюти, а також, наприклад, по розрахунках платіжною карткою у магазинах.

Потрібно враховувати, що це поки лише про проєкт закону. І, швидше за все, до остаточної його версії ще внесуть масу правок. У тому числі не виключається, що і в цю статтю.

Річ у тім, що практично виконати вимоги цієї норми зараз складно. Щоб мати можливість додавати список ухилянтів до Єдиного реєстру боржників, потрібно мати, як мінімум, єдину базу даних, яка включатиме не лише ПІБ та місце проживання порушника, а й, як мінімум, його ідентифікаційний номер (ІПН). Простіше кажучи, потрібен повний перелік даних, на підставі яких банки мають ідентифікувати тих, хто ухиляється. Також необхідна і прив'язка до "Дії", якщо треба буде встановлювати заборону на відкриття ухилянтами нових рахунків та проведення операцій по них.

Ніде поки що навіть теоретично не прописано і порядок одночасного оповіщення всіх банків, у яких потенційно можуть бути відкриті рахунки таких клієнтів. А також їх розблокування, якщо потім порушник виконав усі вимоги закону і має бути виключений зі списку ухилянтів. За оцінками МВФ, в Україні у 2021 році проживало 40,998 мільйона осіб, через війну лише у 2022 році населення скоротилося до 34,840 мільйонів. До кінця 2023 року Фонд прогнозує, що в Україні проживатиме близько 31,954 мільйона осіб. Якщо врахувати, що чоловіче населення становило до війни близько 46% і припустити (приблизно), що з них лише кожен двадцятий може з різних причин потрапити до "чорного списку", це становитиме 31,954*46%*5% = 734,9 тисячі людей.

Кожен із них, швидше за все, має не один, а декілька рахунків у банках, по кілька карток, не кажучи вже, що вони проводять свої платіжні операції, наприклад, ту ж оплату комуналки, мобільного зв'язку. Або мають депозити та вклади. Тобто, якщо навіть припустити, що ці порушники мають мінімум по 1−2 рахунки в банках — це вже майже мінімум до 1,5 мільйона рахунків, які підлягають потенційному блокуванню. А потім потенційно — і розблокуванню, коли порушники виконають свій громадянський обов'язок.

Тому подібне нововведення навряд чи вітатиметься НБУ, банками та роздрібними мережами (а це податки з потенційних покупок цих клієнтів при розрахунках картками, робочі місця торгових точок). Доопрацювання нормативної бази як НБУ, так і самих банків також займе певний час.

Постане питання і про необхідність дотримання чіткого графіка внесення до цього "чорного списку" громадян з боку ТЦК, а потім і виключення з цього реєстру, процедури його затвердження та санкцій до банків за порушення термінів блокування рахунків або проведення окремих операцій клієнтів, які потрапили до цього переліку. Можливі й зловживання, коли через різні причини загроза подібного потрапляння до "чорних списків" порушників стане додатковим стимулом для недобросовісних військкомів вимагати неправомірну вигоду від внесення/невнесення, а потім і відкликання цих громадян із цих списків.

У результаті подібна законодавча ініціатива, швидше за все, в кінцевому варіанті закону буде або чітко регламентована і обмежена конкретним переліком банківських операцій та дій з рахунками, або взагалі не буде включена в кінцевий документ. Оскільки користь від такого блокування в порівнянні з ефектом може виявитися в рази меншою. Щобільше, частина громадян у подібній ситуації може почати забирати гроші з банківських рахунків на побоюваннях потрапити до подібних "чорних списків", що явно не піде на користь економіці України, що воює. Заходи впливу на тих, що ухиляються від призову, в тому числі й суто економічні, у держави та ТЦК мають бути обов'язково, але виконання та юридичне розв'язання цієї проблеми явно потребує виваженого та обдуманого комплексного підходу.

Орієнтовні дати голосування у Верховній раді за законопроєкт щодо мобілізації

Законопроєкт про зміну правил мобілізації, військового обліку та служби буде проголосований Верховною радою у першому читанні орієнтовно 10-14 січня. В цілому законопроєкт планують ухвалити до кінця січня або на початку лютого. Про це повідомляє видання Forbes з посиланням на джерела у "Слузі народу" та "Голосі". За найбільш ймовірним сценарієм, законопроєкт перед цим повернуть уряду на доопрацювання. У поточній редакції він навряд чи збере достатню кількість голосів.

У парламентському комітеті з питань нацбезпеки та оборони повідомили, що нові правила мобілізації та демобілізації напрацьовувалися протягом року, але фінальний документ став для членів комітету несподіванкою. За словами двох нардепів, більшість дискусійних норм (обмеження прав ухилянтів, електронні повістки, можлива мобілізація людей з інвалідністю третьої групи) з'явилися після доопрацювання законопроєкту Міноборони.

Депутати також зазначають, що законопроєкт несе економічні ризики, зокрема через обмеження для ухилянтів у певних державних та фінансових послугах. Голова економічного комітету Дмитро Наталуха зазначає, що значна частина населення після ухвалення законопроєкту може обірвати будь-які зв'язки з державою, серед наслідків – припинення роботи з державними банками, зняття готівки, перехід на сіре працевлаштування, зниження податкових надходжень, збільшення еміграції працездатних жінок, зниження внутрішньої логістики. У парламенті зазначили, що законопроєкт у такому вигляді не має "хорошого фіналу".

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• В Ощадбанку переконані, що факторинг важливий для насичення ринку вітчизняними товарами: коли запрацює ця послуга
• Олівія Манн і не тільки. Etsy розміщував згенеровані штучним інтелектом порнографічні зображення знаменитостей
• В Раді готують зміни щодо перерахунку пенсій військовим: деталі
• Внесені зміни в програму «єОселя», які стосуються військових і тих, хто хоче придбати таунхауси