Без підвищення податків: як держава може збільшити фінансування армії за рахунок ОВДП, пояснив аналітик
300 мільйярдів на фінансування армії можна зібрати на внутрішньому ринку за рахунок ОВДП, але для цього держава повинна задіяти певні заходи
Витрати України на війну, які уряд не може закривати за рахунок міжнародної фінансової допомоги, постійно зростають. Вже з кінця весни посадовці говорять про те, що до кінця року, доведеться додатково знайти від 400 млрд до 500 млрд гривень. Зокрема, збільшуючи податки. Як зібрати цей ресурс на внутрішньому ринку за допомогою ОВДП, пояснив аналітик «Мінфіну» Олексій Козирев.
Від чого залежить активність бізнесу та населення щодо купівлі ОВДП
Компанії станом на 14 серпня вже купили ОВДП на суму 170,15 млрд грн, що в умовах війни і так чимало. Для бізнесу, який використовує ці папери в тому числі для заробітку, вкладаючи тимчасово вільні кошти, важливі як дохідність за гривневими ОВДП (особливо короткими), так і їхня ліквідність.
А обсяги торгівлі облігаціями на вторинному ринку поки що досить скромні, порівнюючи з обсягами облігацій в обігу. Наприклад, станом на 14 серпня в обігу знаходилися облігації на загальну суму 1 663,53 млрд грн. При цьому обсяг щоденних торгів на вторинному ринку рідко перевищує навіть скромні 5 млрд гривень в еквіваленті, тобто не більше 0,3% від усіх облігацій в обігу.
Тому, якщо Мінфін активно наповнюватиме ринок новими обсягами облігацій і при цьому активно знижуватиме їхню дохідність, це посилить падіння ліквідності на ринку за ОВДП. Що означає можливі додаткові відсоткові ризики для клієнтів, яким їх періодично продавати на вторинному ринку без особливих втрат у дохідності.
У результаті Мінфін не повинен особливо притискати дохідність за цим інструментом. Інакше, він ризикує втратити цих покупців облігацій, не кажучи вже про необхідність розширення кола покупців ОВДП серед бізнесу.
Ще складніша ситуація з населенням: люди, як і раніше, якщо й користуються інвестиційними дохідними інструментами з фіксованою дохідністю, то переважно обирають депозити в банках. Хоча після зниження банками дохідності вкладів на тлі зростаючої інфляції і перспективи підвищення податків із відсоткових доходів гривневі депозити в банках стають уже не такими привабливими для громадян, як раніше.
На цьому тлі головною перевагою ОВДП для населення залишається відсутність оподаткування. Це найважливіший козир Мінфіну у боротьбі за залучення коштів громадян саме в облігації, порівнюючи із вкладами у банки.
Але якщо чиновники перестараються щодо зниження дохідності за гривневими ОВДП, а рівень офіційної інфляції перевищить спрогнозовані НБУ і МВФ «вище 8%» у 2024 році, громадяни традиційно почнуть йти в купівлю валюти, а не вкладатися в нові покупки облігацій.
При цьому кошти населення є головним джерелом неемісійного фінансування додаткових військових витрат. І від того, як і що Мінфін зможе запропонувати фізособам за ОВДП, багато в чому залежить вирішення цього питання.
Як зацікавити населення та бізнес вкладатися в ОВДП
Збільшення воєнних витрат вимагатиме активнішої роботи Мінфіну з додаткового розміщення облігацій до кінця 2024 року. За моїми розрахунками, для покриття всього обсягу додаткових витрат без залучення Нацбанку як покупця (тобто без емісії) Мінфіну потрібно, окрім роловера паперів, що погашаються, забезпечити ще й додаткове розміщення ОВДП на суму від 200 млрд до 300 млрд гривень.
Решту (для покриття всієї додаткової діри бюджету в 400−500 млрд гривень) держава закриватиме за рахунок підвищення податків, зборів, а можливо ще й додаткової адресної військової допомоги західних партнерів.
Часу до кінця року залишається дуже мало. Тому питання дохідності ОВДП, їх ліквідності, обсягів первинного та вторинного ринків облігацій має залишитися найважливішим для чиновників.
- Із цих «від 200 до 300 млрд гривень» близько 100 млрд гривень можуть дати самі банки за рахунок перевкладання зайвої ліквідності з депсертифікатів НБУ в ОВДП, але не більше. Адже необхідність закриття гепів та диверсифікації дохідних активів для правильного ведення банківського бізнесу ніхто не скасовував.
- Обсяги в межах від 30 до 60 млрд гривень може дати бізнес за умови вигідних ставок дохідності за ОВДП та максимально ліквідного вторинного ринку.
- Решту, в межах до 140−170 млрд гривень в еквіваленті, можна залучити у населення. Але, знову ж таки, за грамотної пропозиції різних ОВДП за термінами та дохідністю, з побажаннями громадян щодо термінів розміщення ними своїх коштів у військових реаліях.
Поки що фактично Мінфін намагається тримати свої ставки дохідності (з огляду на відсутність оподаткування) дещо вище за «чисті» депозитні ставки за гривневими вкладами в банках. Але при цьому кошти залучаються на триваліший період (від 1 до 3,6 років на первинному ринку), ніж у разі розміщення на депозиті. Фінансисти пропонують вкладникам строкові вклади здебільшого від 3 місяців до 1 року з можливістю вибору термінів виплати відсотків (щомісяця, наприкінці терміну, авансом).
Можливість вибору термінів депозиту та сплати за ним відсотків є перевагою цього банківського продукту (особливо за короткими депозитами у моменти зростання споживчих цін), порівнюючи з ОВДП, де сплата доходу відбувається зазвичай раз на півроку, і за цей час купівельна спроможність суми доходу може суттєво «схуднути» через зростання цін.
Тож, Мінфіну треба повертатися хоча б до практики розміщення облігацій з термінами на 6−9 місяців та сплатою відсотків раз на квартал. Це привабить тих потенційних покупців, кого не влаштовує поточний піврічний період виплати доходу за ОВДП.
Не менш важливе питання — дохідність держоблігацій
Враховуючи податки з відсоткового доходу «чистими», дохідність гривневих депозитів у банках:
- на 3 місяці — 10,46% річних,
- на 6 місяців — 10,34% річних,
- на 9 місяців — 10,38% річних,
- на 1 рік — 10,33% річних.
Тобто банки-первинні ділери купують ці папери з такою дохідністю у Мінфіну на аукціонах. А ось на вторинному ринку (громадяни та бізнес можуть купувати ці папери лише на вторинному ринку) дохідність, з урахуванням комісій банків та фінкомпаній, буде на 1,5−2,5% нижчою.
Таким чином, чиста дохідність для потенційних покупців ОВДП буде:
- терміном на 1 рік — близько 12%-13% річних,
- на 2 роки — близько 14% річних,
- на 3,6 роки — близько 15% річних.
Мінфін на первинному ринку ОВДП зараз дає дохідності (практично «чисті», оскільки немає оподаткування) від 14,71% до 16,76%. Це вище за «чисту» дохідність за гривневими вкладами на 1%-2% річних.
Якщо Мінфін хоче збільшити обсяги розміщення ОВДП за рахунок залучення коштів населення та бізнесу, то йому потрібно припинити знижувати дохідність на первинному ринку, тому що це автоматично суттєво зрізає дохідність для цих груп інвесторів на вторинному ринку, і в результаті скорочує їх потенційні обсяги вкладень у даний інструмент.
Крім того, Мінфіну давно вже час зробити продукт за ОВДП у гривні, «прив'язаний» до динаміки офіційного курсу гривні до долара або до євро. Це додасть валютних ризиків для держави, але натомість залучить ту частину українських інвесторів, яка зараз на побоюваннях подальшої девальвації гривні не вкладається у гривневі облігації.
Оперативне впровадження перерахованих заходів дозволить скоротити ризики недофінансування армії, спрямувати частину вільної гривневої ліквідності банків, населення та бізнесу на покриття військових потреб держави без ризику емісії гривні, знизить тиск на курс із боку тих людей, які зараз активно скуповують валюту, а також приберуть додаткові інфляційні ризики.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- 1,5 мільярда гривень на 159 їдалень - Мінфін похвалився фінансуванням реформи шкільного харчування
- Fitch знизило рейтинг України до "обмеженого дефолту"
- Підвищення податків в Україні: економісти не бічать в цьому сенсу, а нардепи не мають голосів
- Клієнтці ПриватБанку створили віртуальну картку та переказали на неї 9 999 доларів - реакція фінустанови на ситуацію
