Чи врятує Україну від блекаутів підвищення тарифів на електроенергію

В Україні з весни 2024 року почастішали обстріли росіянами об’єктів енергетичної інфраструктури. При цьому купувати нове обладнання дороги, а відбудовувати зруйновані електростанції – вкрай дорого. Коли в Україні не вистачає потужності, енергію доводиться закуповувати з сусідніх країн за високими тарифами. Компаніям, які забезпечують українців електроенергією, дедалі складніше з цим впоратися. Можливий варіант, який озвучували чиновники та експерти, це підвищити вартість електроенергії. Втім, підвищення можуть бути скоріше для того, щоб Уряд зміг покрити борги перед виробниками альтернативної енергетики, адже у них енергія закуповується у рази дорожче. Таку думку висловив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Для бізнесу електрика подорожчає з початку літа

1 червня бізнес в Україні отримає нові граничні тарифи на електроенергію. Відповідно рішення ухвалено на засіданні Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергектики та комунальних послуг (НКРЕКП). На ринку на добу наперед (РДН) і внутрішньодобовому ринку (ВДР) НКРЕКП встановив максимальні граничні ціни з 00:00 до 07:00, з 11:00 до 17:00 на рівні 5600 грн/МВт•год (раніше було 3000 грн/МВт•год та 5600 грн/ МВт•год відповідно). Для часового проміжку з 07:00 до 11:00 та з 23:00 до 24:00 — 6900 грн/МВт•год (раніше було з 07:00 до 08:00 – до 5600 грн/МВт•год, з 08:00 до 11:00 – до 6900 грн/ МВт•год, з 23:00 до 24:00 – 3000 грн/ МВт•год).

Водночас у вечірні години з 17:00 до 23:00 — 9000 грн/МВт•год. Раніше ціна становила 7500 грн/МВт•год. Мінімальна гранична ціна — 10 грн/МВт•год.

На балансуючому ринку встановлені максимальні граничні ціни з 00:00 до 07:00 на рівні 6600 грн/МВт•год. У період з 07:00 до 17:00 та з 23:00 до 24:00 — 8250 грн/МВт•год. Для часового проміжку з 17:00 до 23:00 — 10 000 грн/МВт•год. Мінімальна гранична ціна — 0,01 грн/МВт•год.

У червні 2023 року тарифи для населення вже підвищили

З 1 червня 2023 року Кабмін затвердив підвищення року тарифу на електроенергію для населення до 2,64 грн/кВт•год. Раніше (від 01.11.2022 до 31.05.2023) для індивідуальних побутових споживачів тариф становив 1,44 грн (за кВт•год) при споживанні до 250 кВт•год та 1,68 грн – якщо понад 250 кВт•год (цей тариф діяв з 2017 року). Тобто тариф зріс в 1,5-1,8 рази.

Це мало дати уряду додаткові 28-30 млрд грн від населення для підготовки до опалювального сезону 2023/2024. При цьому навіть такий тариф не рентабельний. Відповідно планувалося підвищення тарифів на електроенергію для населення і в 2024 році. До кінця травня 2024 року Уряд тримає тариф на попередньому рівні, як і обіцяв прем’єр Денис Шмигаль. При цьому, у травні 2024 року Кабмін виділив 7 млрд 168 млн грн на придбання обладнання для відновлення високовольтної мережі та для покращення синхронізації енергосистеми України та ЄС – це на грантові гроші від Світового банку (які не потрібно повертати).

Нового підвищення цін на електроенергію для населення не оминути

Чи підвищать тариф для населення з 1 червня 2024 року – ще не вирішили. За словами аудитора Михайла Крапивка, це потрібно зробити, щоб була змога відремонтувати об’єкти енергетики. На його думку, тариф можуть не підвищувати заради «політичних балів», але тоді населення годинами сидітиме без світла. Інвестбакір Сергій Фурса висловив думку, що здорожчання електроенергії привчить населення до ощадного ставлення до її споживання. За його словами, роз’яснювальна робота з населенням нічого не дає, а змінити поведінку можна лише ударами по гаманцю. До того, як підкреслив Михайло Крапивко, від електроенергії набагато простіше відключити боржника, ніж від інших комунальних послуг, тому за неї зазвичай платять найдисциплінованіше.

Хоча за даними радника міністра енергетики Юрія Бойка, з початку повномасштабної війни борги населення за електроенергію зросли на 40%. Це близько 15 млрд грн. Це говорить про те, що не всі можуть оплатити навіть і нинішній «дешевий» тариф. При цьому боржників найбільше у Києві та області, на Дніпропетровщині та Харківщині.

Більшість електроенергії в Україні генерується атомними електростанціями, частину дає альтернативна енергетика (сонячні – СЕС та вітрові електростанції – ВЕС), однак у пікові години нестача покривалася за рахунок ТЕС та ГЕС. Оскільки внаслідок російських ударів більшість потужностей теплової та гідроенергетики виведені з ладу, а частина потужностей атомної може знаходитися на ремонті, нестачу закривають за рахунок вимкнень електроенергії промисловим та побутовим споживачам, а також купівлі електроегенрії з-за кордону (якої неможливо імпортувати необхідну кількість), що дорожче, ніж користування вітчизняною.

Закликав негайно підвищувати тарифи і народний депутат Сергій Нагорняк. Він пояснив, що державні «Енергоатом» та «Укргідроенерго» покривають різницю між ринковою вартістю електроенергії та пільговим тарифом для населення. Фактично це коштує «Енергоатому» близько 100 млрд грн на рік, а «Укргідроенерго» - 25 млрд грн. Нагорняк вважає, що вже у цьому році тариф для побутових споживачів можуть підвищити до з 2,64 до 6 грн/кВт-год. За його словами, таке рішення дало б змогу двом державним компаніям припинити дотувати населення і за рік назбирати грошей для добудови 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС та початку будівництва «Укргідроенерго» Канівської ГАЕС.

«Потрібно людям сказати правду. Якщо ми не приймемо якихось кардинальних рішень, то ми взимку матимемо з 24 годин на добу матимемо 12 або 18 годин тільки світло, тому що у нас буде надскладна ситуація і величезний дефіцит», - сказав народний депутат від «Слуги народу» Сергій Нагорняк.

З 22 березня 2024 року росіяни почали знову масово атакувати українські електростанції. Міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що внаслідок останніх ворожих масованих обстрілів українська енергосистема втратила 8 ГВт потужності. За його словами, взимку буде важко утримати енергосистему без обмежень споживачів. Також він допускає складнощі з постачанням електроенергії влітку. З кінця березня руйнування зазнали Бурштинська, Ладижинська, Зміївська, Трипільська ТЕС, а також дві гідроелектростанції. Росіяни завдали збитків українській енергетиці на понад мільярд доларів. У травні заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук не виключила, що тариф має «незначно» зрости. Без цього буде складніше підготуватися до опалювального сезону.

Повертаючись до цифр, народна депутатка Інна Совсун зазначила, що державні «Енергоатом» та «Укргідроенерго» витратили на низькі тарифи для населення 152 млрд грн протягом 2023 року. При цьому, за підрахунками Світового банку, до 2026 року Україні всього потрібно 110 млрд грн на відновлення об’єктів електроенергетики. І це ще до початку останньої серії російських обстрілів енергетики з кінця березня 2024 року. При цьому кошти на відновлення енергооб’єктів, скоріше за все, доведеться брати у кредит за кордоном. При цьому «Енергоатом» має боргів на 18 млрд грн.

Експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп вважає, що ситуації з аварійними та плановими вимкненнями електроенергії для споживачів можуть тривати до вересня. Після цього якийсь час буде нормальний період. Вийдуть з ремонту потужності «Енергоатому», відремонтують частину іншої генерації, а також тепла погода знизить споживання. Проте цей «нормальний період» без дефіциту та обмежень може тривати 1,5-2 місяці. У листопаді ситуація знову почне погіршуватися. Проте ніяких блекаутів не буде, якщо росіяни не повторять свої дії кінця 2022 року, коли енергетика була ще у кращому стані. 

Проте варто зауважити, що чи будуть українці сидіти без світла залежить від того, наскільки швидко вдасться отримати кошти на ремонт енергетичних об’єктів. Також навряд чи всю енергогенерацію відновлять одночасно. А, по-друге, наскільки швидко вдасться знайти необхідне закордонне обладнання або наскільки швидко його виготовлять. Не слід забувати і про те, що українську енергосистему неможливо захистити без наявності достатньої кількості ракет ППО та авіації. По відремонтованим електространціям знову можуть прилетіти ракети, як це було нещодавно.

У січні 2024 року експерт Юрій Корольчук наголошував, що у цьому році тарифи на електроенергію для населення з 2,64 грн/кВт•год мають зрости до 3,5-4 грн/кВт•год. Він підкреслював, що «міжнародні партнери тиснуть щодо підвищення тарифів до ринкового рівня». Однак це було б неправильним, адже у населення накопичувалося б ще більше боргів за комунальні послуги. Експерт Геннадій Рябцев вважає тариф 4,8 грн/кВт•год для населення справедливим, щоб компенсувати витрати на ремонт та відновлення обладнання. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко припускає, що влітку тариф зросте до 3,5 грн/кВт•год. Нацкомісія з регулювання в енергетиці та комунальних послугах (НКРЕКП) ще рік тому пропонувала Кабміну поетапно підвищи тариф для населення на електроенергію до 5,5 грн/ кВт•год.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко говорив, що ринковий тариф для населення в Україні, за оцінкою аналітичного центру DiXi Grouр, має складати 5,5–6,5 грн/кВт•год. При цьому, як зазначають журналісти Forbes, через те, що тарифи не ринкові, різницю в тарифах покривають державні «Енергоатом»(атомні станції) та «Укргідроенерго» (гідроелектростанції). На кінець 2023 року прогнозувалося, що без підвищення тарифів борги енергетичних компаній склали б 80 млрд грн, з них 46 млрд грн – борги через «Енергоатом» та «Укргідроенерго».

Станом на квітень 2024 року в Україні найнижчі тарифи на електроенергію для населення у Європі – 6,37 євро за 100 кВт•год. У сусідній Польщі – 19,19 євро, в Угорщині – 9,52 євро, у Словаччині – 19,72 євро, у Румунії – 16,09 євро, у Франції – 30,57 євро, у Німеччині – 38,13 євро. Звісно, з сусідніми країнами важко порівнювати, бо там значно вищі зарплати, а люди не отримують настільки мізерні пенсії (у районі 2,5 тис. грн).

Рік тому народний депутат Андрій Герус казав, що необхідно 40 млрд грн (або 1 млрд дол.) для відновлення енергосистеми. А загалом за минулорічними розрахунками Київської школи економіки заміна обладнання коштувала б 8,1 млрд дол. Частково енергосистему перед опалювальними сезоном відновили, пройшли його, а після цього отримали нові руйнування від росіян. Заступник міністра енергетики Микола Колісник заявляв, що завдяки тогорічному перегляду тарифу на електроенергію для побутових споживачів українська енергосистема отримала (відновила – Ред.) 3 ГВт потужностей.

Такі аргументи можна почути на користь підвищення вартості тарифу на електроенергію для населення. При цьому чомусь вони не говорять про те, яка має бути роль самого бізнесу у відновленні електростанцій. Бо значна частина ТЕС належить групі ДТЕК Ріната Ахметова та невідомо, чи планує держава ділитися коштами з підвищення тарифів для відновлення цих об'єктів. Та якщо правильно розуміти повідомлення компанії, ремонти на пошкоджених об'єктах там проводили своїми коштами або завдяки залученим кредитам.

Втім, голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко вбачає інші мотиви у тому, чому держслужбовці хочуть підвищувати тарифи. Він вважає, що вже з червня тарифи на електрику зростуть з 2,64 до 3,5-4 грн за кВт•год. Водночас він пов’язує подорожчання не з обстрілами росіян та імпортом дорогої електрики за кордоном, а з «зеленим тарифом».

«Це мало пов’язано з імпортом електроенегрії. Обсяг імпорту, який на сьогодні ми залучаємо, в межах 1-1,5% від загальної кількості електроенергії, яку ми споживаємо. Тому говорити про те, що підвищуються тарифи через збільшення імпрорту – це неправда.

Складно говорити про відновлення нашої енергетичної інфраструктури з цього тарифу. Що кошти з підняття тарифу необхідні для того щоб відновити інфраструктуру. Для того, щоб відновити об’єкти «Центренерго», виділяються кошти з державного бюджету – 1,5 млрд грн на відновлення Трипільської ТЕС та Зміївської ТЕС», - каже Олег Попенко. В той же час він наголосив, що кошти від підвищення тарифу можуть бути використані і для захисту газових сховищ України, які зазнають атак росіян та важливі для майбутнього опалювального сезону.

Щорічно борги перед виробниками «зеленої» енергетики вражають

Але, за словами Попенка, в Уряду величезні борги перед інвесторами «зеленої» енергетики (соняшна, вітрова). Зараз борги десь близько 25 млрд грн (були 32 млрд грн на кінець минулого року). В основному це борг за 2022 рік. І саме з ними можна буде частково розрахуватися завдяки підвищенню тарифів. Експерт вважає, що влада робить недостатньо для розв’язання цієї проблеми та повісила борги перед бізнесом на держбюджет. Він зазначає, що імпорт електроенергії з Польщі, Словаччини, Угорщини, Молдови дешевший, ніж її вартість на внутрішньому ринку (РДН) України. А вітчизняна «зелена» енергія вдвічі дорожча, за імпортовану не «зелену», тому імпорт був би пріоритетнішим для закриття нестачі енергії на ринку.

«Уряд міг би змусити всіх інвесторів «зеленої» енергетики самостійно виходити на ринок електроенергії та продавати її на ринку РДН чи ВДР. А держава взяла на себе зобов’язання виплачувати все це інвесторам з державного бюджету вдвічі дорожче, ніж коштує електроенергія. Ми можемо скористатися періодом війни та на це питання впливати», - вважає Олег Попенко.

За даними Економічної правди, станом на вересень 2023 року борг держави перед виробниками «зеленої» енергетики складав 35 млрд грн. При цьому тоді за 2022 рік держава розрахувалась на 55,3% від необхідного. За 2021 рік – на 99%. За перші 9 місяців 2023 року – на 52,3% (на момент публікації ЕП). А причина цьому часто у низькій дисципліні учасників ринку енергетики.

Так, у серпні 2023 року голова правління державного «Укренерго» Володимир Кудрицький зазначив, що борги перед очолюваною ним компанією становлять близько 59 млрд грн, а сама компанія винна іншим учасникам ринку – 50 млрд грн. У тому числі держкомпанії винні були 28 млрд грн на балансуючому ринку, 21 млрд грн за предачу електрики та майже 10 млрд грн за диспетчеризацію. А «Укренерго» в свою чергу не може розрахуватися за «зелену» енергетику, бо йому не сплачують борги.

Частина виробників відновлювальної енергетики на фоні цього навіть відмовляються від «зеленого» тарифу та хочуть продавати електрику за звичайними ринковими цінами, адже борги держави та часткові розрахунки тягнуться з 2019 року. На відміну від цього за умов продажу енергії на ринок з великою вірогідністю можна отримати 100% розрахунків.

Найкращі тарифи для зеленої енергетики, на які у держави катастрофічно не вистачає коштів

Від самого початку у 2010 році «зелений» тариф в Україні (пролобійований тодішнім віце-прем'єром з оточення Януковича Андрієм Клюєвим, який вклався у цей бізнес), найвищий в Європі, для інвесторів був вкрай вигідним, хоч і поступово зменшувався. Наприклад, у 2015 році в Україні держава купувала сонячну енергію у виробників за 16,96 євроцентів на кВт•год (у той час у Німеччині платили 9,10 євроцентів на кВт•год, у 2020 році Україна купувала по 11,26 євроцентів за кВт-год, а Німеччина у своїх – за 5,39 євроцентів за кВт•год. Вітрову енергію Україна у 2015 році купувала за 10,18 євроцентів/кВт•год, Німеччина – за 8,90 євроцентів/кВт•год, у 2017 році Україна за 10,18 євроцентів /кВт-год, Німеччина – за 4,60 євроцентів, у 2020 році Україна за 10,18 євроцентів, Німеччина – за 6,18 євроцентів.

Енергію сонячних та вітрових електростанцій викуповує держава через підприємство «Гарантований покупець», якому платить «Укренерго», а продається потім ця енергія населенню за звичайними цінами, різниця покривається державою. Станом на 2020 року держава мала сплатити виробникам 50 млрд грн – майже в 4 рази більше, ніж у 2018 році. Усе це відбувалося на фоні здешевшаня складових для будівництва соняшних та вітрових електростанцій. Станом на 2020 рік «зелена» енергетика отримувала 26% доходів на ринку, при цьому її частка становила всього 8%, а через неї доводилося менше виробляти дешевої атомної енергетики.

Тобто Україна, де електроенергія для населення коштувала значно менше, платила виробникам «зеленої» енергетики з державного бюджету навіть більше, ніж у європейських країнах з найдорожчою енергетикою. Це спричинило бум у будівництві електростанцій з відновлювальної енергетики (ВЕД) в Україні та їх безконтрольне поширення. У 2017 році в Україні потужність ВЕД зросла на 30%, у 2018 – на 66%, у 2019 – на 200%. З 2015 по 2021 рік потужність СЕС збільшилася у майже 15 разів – до 6381 МВт. А вироблену ними електроенергію держава мала купувати за високими тарифами. Втім, внаслідок війни з 2022 року частина сонячних та вітрових електростанцій опинилися в окупації, частина була зруйнована, тому виробництво ними електроенергії помітно зменшилося. 

У 2024 році «зелений» тариф в Україні для СЕС складає 0,146 євро за кВт•год проданої (експортованої в мережу) електроенергії. До цього він був 0,164 євро/кВт•год з 2020 року. Тариф за законом діятиме до 2030 року. Для вітрової енергії середній тариф був 0,088 євро/кВт•год. Причому варто зазначити, що у випадку вітрових електростанцій в окремі періоди ринкова вартість такої енергії може бути навіть вище, ніж обіцяє держава за зеленим тарифом.

Отже, бачимо, що підвищення тарифів на електроенергію переслідує декілька цілей. Основне - це виплутатися з кабальних боргів, в яких опинилися державні "Енергоатом" та "Укренерго", а також відновити державні електростанції та інфраструктуру для передачі електроенергії. Втім, чи вирішить це проблеми держави та чи забезпечить населення безперебійним постачанням електрики у їхні будинки - сказати важко. Ясно, що вимкнення світла будуть продовжуватися, однак можуть стати менш частими, доки триватиме процес відновлення енергетики, а ризик блекаутів буде мінімальним. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• НКРЕКП дозволила підвищити ціни на світло: для промисловості електрика подорожчає у півтора рази
• Дія чинного тарифу на електроенергію для населення України закінчується 31 травня: що буде далі
• Змусити людей заощаджувати електроенергію можна тільки підвищенням тарифу, вважає банкір Сергій Фурса