Кока-кола подорожчає в 2,5 рази - комітет Гетманцева ухвалив акциз на солодкі напої

17 липня комітет фінансової та податкової політики ВР схвалив законопроєкт N9032-1 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження акцизного податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин в першому читанні за основу. Про це повідомив очільник цього комітету Данило Гетманцев. 

“Цікава дискусія на Комітеті про закон щодо акцизів на солодку воду…. Мінфін підтримує: аргументація це 7,5 млрд грн. Мінекономіки (письмово) зазначає: тому що це буде здорожчання умовної Кока-коли на 2,5 раз. У мене багато запитань щодо банального адміністрування та контролю. Особливо щодо малих виробників та кафе, які умовно роблять власний лимонад”, - написав член комітету Ярослав Железняк, який законопроєкт не підтримав.

Як зазначає Данило Гетманцев, законопроєктом N9032-1 пропонується:

• віднести до підакцизних товарів води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин;
• встановити специфічну ставку податку у розмірі 0,1 євро за 1 літр напою. Платниками податку визначаються виробники та імпортери напоїв.

Законопроєкт №9032-1 про акциз на солодкі напої ще у березні 2023 року зареєструвала низка депутатів від "Слуги народу", зокрема голова партії Олена Шуляк та керівники комітетів з питань здоров'я нації та податкового комітету Михайло Радуцький та Данило Гетманцев.

Завдяки новому податку автори законопроєкту сподіваються додатково зібрати до державного бюджету від 5,1 млрд до 7,8 млрд грн на рік, а також зменшити вживання солодких напоїв на 21%, стимулюючи українців переходити на здоровішу альтернативу (воду).

Бюджетна діра в 500 млрд виникла через політику Гетманцева та популістів з ВР

У бюджеті України – діра на 400-500 мільярдів гривень. Таку суму назвала голова Комітету з питань бюджету, народна депутатка від "Слуги народу" Роксолана Підласа. Її однопартієць, нардеп Максим Бужанський пояснив появу бюджетної діри значними видатками на війну на тлі відсутності у першому півріччі допомоги від США. Проте експерт з економічних питань, аудитор Михайло Крапивко назвав Інформатору  інші причини.

За словами Михайла Кропивка є три причини, чому в бюджет України зменшилися надходження. Першою він назвав популізм у прийнятті рішень депутатами Верховної Ради.

 «Комітет з питань бюджету ВР не міг передбачити, що в період між формуванням бюджету і його прийняттям та ж Верховна Рада прийме купу популістських рішень, які збільшили навантаження на бюджет в подальшому», - сказав Крапивко.

По-друге, каже експерт, проти наповнення бюджету спрацьовує репресивна податкова політика, яку декларує голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

«Оцими розмовами Гетманцева про «гарно обскубити гуся», вони обмежили активність бізнесу, який не хоче ризикувати в умовах постійного очікування збільшення податків, перевірок, тощо. Це теж знизило доходність бюджету», - зауважив експерт.

По-третє, додав Кропивко, в бюджет дійсно закладали міжнародну допомогу.

«Але хто сьогодні може розрахувати видатки на ЗСУ, ССО? Скільки потрібно танків, снарядів? В умовах постійних бойових дій це неможливо», - сказав він.

Проте, Михайло Крапивко зауважив, що будь-який бюджет – це лише прогноз. 

«А прогнози не завжди збуваються. Це нормальний процес, коли бюджет коригується протягом року. Я не бачу нічого критичного. І цифра в 500 мільярдів не викликає серйозного занепокоєння. У будь які періоди бюджет України завжди переглядався і приймалися відповідні правки у Верховній Раді», - сказав експерт.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• У держбюджеті не вистачає 500 мільярдів гривень, у ВР це пояснили збільшенням кількості бригад ЗСУ
• Гетманцев вважає за необхідне підвищити в Україні ПДВ та військовий збір
• Як включити заяву до Реєстру волонтерів, знаходячись за кордоном: інструкція від Уряду
• АЗС активно пропонують своїм клієнтам знижки до 5 гривень за літр: з чим це пов’язано