Мати хоче забрати малих дітей до Німеччини, аби вони не проживали з батьком у Чернігові - що вирішив суд
У серпні 2022 року жінка взяла до себе дітей під приводом спілкування та без дозволу їх батька вивезла до Німеччини
Жінка хоче, аби малолітні діти проживали з нею у Німеччині. Наразі вони знаходяться з батьком у Чернігові, де 17 квітня 2024 року сталися ракетні удари, що небезпечно для їхнього життя. Тож вона вважає, що є гостра потреба у зміні місця проживання. Про це йдеться у рішенні Новозаводського районного суду Чернігова, опублікованому 17 липня 2024 року.
Після того як 17.04.2024 року збройні сили РФ завдали декілька ракетних ударів по Чернігову, жінка усвідомила реальну загрозу життю її дітей та необхідність змінити місця їх проживання. Вона хоче, аби вони проживали разом з нею у Німеччині. Водночас представник органу опіки та піклування просить залишити місце проживання дітей з їх батьком.
"Жінка підтвердила, що перебуваючи в Німеччині єдиним її офіційним джерелом доходу були соціальні виплати від держави, однак зобов'язувалась надалі працевлаштуватись", - вказується у матеріалах справи.
Чоловік зазначає, що з 19.07.2023 року діти фактично проживають з ним в Чернігові та ним забезпечується їх повноцінний розвиток з урахуванням безпекової ситуації в регіоні. Він вважає, що не нехтування заходами оповіщення щодо повітряних тривог дозволяє забезпечити йому безпечні умови проживання дітей в Чернігові. Окрім того, він звернув увагу на забезпечення ним в Україні кращих та стабільних умов для повноцінного розвитку та життя дітей в порівнянні з тим, які створила їхня мати в Німеччині. У відсутності сторін суд опитав малолітніх дітей щодо умов проживання та навчання як в Німеччині, так і в Україні. Аналіз отриманих відповідей дає підстави стверджувати, що умови для навчання та розвитку дітей в Україні є кращими. Діти висловлюють однакову прихильність до обох батьків та не хочуть засмучувати їх при виборі місця проживання. З їхніх слів, мати просила їх повідомити в суді про бажання проживати саме з нею в Німеччині.
Розгляд справи
Суд з'ясував, що з 10.08.2013 року чоловік та жінка перебували у шлюбі, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції за актовим записом № 1272. Згідно з копіями свідоцтв про народження діти народились 10.06.2016 року. Рішенням Деснянського районного суду Чернігова від 07.05.2019 року шлюб було розірвано.
На початку березня 2022 року виїхала до Німеччини разом зі своїм чоловіком і їх спільною дитиною, залишивши малолітніх дітей на їх батька, який до серпня 2022 року опікувався дітьми, займався їх вихованням, розвитком та утриманням. Рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 296 від 04.08.2022 року визначено місце проживання малолітніх дітей з батьком. Суд звертає увагу, що жінка була присутня на засіданні комісії Управління (Служби) у справах дітей та обізнана з прийнятим рішення з моменту його проголошення. Разом з тим, у серпні 2022 року вона взяла до себе дітей під приводом спілкування, та без дозволу їх батька та будь-яких правових підстав для самовільної зміни місця проживання дітей, вивезла їх до Німеччини. За вказаним фактом СВ Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні від 27.08.2022 року, за заявою чоловіка по факту незаконного викрадення малолітніх дітей, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України. Рішенням Деснянського районного суду Чернігова від 07.03.2023 року дітей забрали та повернули їх батькові за місцем його проживання. Висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 27.06.2024 року за № 405 визнано за доцільне проживання малолітніх дітей з батьком.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вона всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надала належних доказів в розумінні ст. ст. 76-80 ЦПК України на підтвердження заявлених позовних вимог.
"Відповідач при зміні безпекової ситуації у Чернігові, загрозі життю та здоров'ю дітей не позбавлений можливості вжити заходів щодо переміщення на іншу територію, на безпечну відстань від зони проведення бойових дій, у тому числі за межі України. Факт введення в Україні воєнного стану і наявність місця для проживання дітей за межами України разом з матір'ю не можуть виступати достатніми підставами для визначення місця проживання з одним з батьків, який проживає за межами України. Визначення на цьому етапі життя місця проживання дітей з батьком не повинно негативно впливати на їх стосунки з матір'ю, оскільки визначення місця проживання дітей з одним з батьків не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов'язків, що мають усвідомлювати обидва з батьків. Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позивачем, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надано належних доказів в розумінні ст. ст. 76-80 ЦПК України на підтвердження заявлених позовних вимог, що є підставою для відмови у задоволенні її позову", - наголосив суд.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
