Чимало чоловіків призовного віку, які уникають мобілізації через нелегальний виїзд з України, роблять це через перетин кордону в сусідній Молдові
В молдовському медіа NM 21лютого розповіли історії українців-ухилянтів. Про те, як вони наважуються на втечу, у який спосіб добираються до Молдови, скільки їм це коштує, хто на цьому заробляє і що з ними може бути далі.
Максим (ім’я змінено) війна застала в Одесі, де він пробув до квітня 2023 року. Йому 26 років, він моряк. Максим виїжджав через посередників: «за пристойні гроші» і, за його словами, абсолютно легально. У маршрутці Одеса — Кишинів з ним їхало ще троє таких самих «комісованих»: їх випустили з України без проблем.
Останні місяці перед цим він майже не виходив із дому, щоб не потрапити на очі співробітникам Територіального центру комплектування. Розповідає, що наприкінці 2023-го в співробітників ТЦК з’явилася «нова мода»:
«Спершу вони ходили головними вулицями та проспектами, а потім уже й дворами. Можеш просто йти собі, як раптом тебе обступає група тецекашників, — у 90% випадків цю людину відвозять, а рідні потім надсилають необхідне», - розповів він.
До речі, у вересні 2022 року влада дозволила морякам виїжджати за кордон, якщо є контракт на роботу на судні. Та Максим відмовився піти у військкомат і отримати як моряк дозвіл на виїзд.
Наразі він не планує подавати на притулок або тимчасовий захист. Максима влаштовує, що на підставі українського паспорта може легально перебувати в Молдові 90 днів упродовж пів року. Більше йому поки що не треба, бо решту часу він у рейсах.
Нині Максим живе в Кишиневі, йде в рейси за контрактом і знову повертається до Молдови — тут неподалік Одеса, тож його можуть відвідувати рідні.
Окрім купівлі різноманітних довідок, чоловіки намагаються залишити Україну різними шляхами, зокрема екстремальними: наприклад, уплав через Дністер. Та набагато більше тих, хто вдається до послуг посередників, щоб перейти український кордон, зокрема на молдовсько-українській ділянці.
За словами голови Прикордонної поліції Молдови Руслана Галушки, найпроблемніші зони — північ та південь Молдови. Але й ті чоловіки, які переходять через не контрольовану Кишиневом придністровську ділянку кордону, теж потрапляють у поле зору молдовських прикордонників, тільки вже на виїзді з країни в бік Румунії: вони не мають штампа в паспорті про в’їзд до Молдови.
Як повідомляє голова Прикордонної поліції в розмові з NM, від початку війни кордон Молдови нелегально перетнуло близько 15 000 українців.
«Середнє число на день варіює від п’яти до 25 нелегальних переходів. Інтенсивність спроб наростала з початку війни, але ми помітили деякі тенденції: наприклад, кількість нелегальних переходів збільшується, коли в Україні тривають кровопролитні бої. На сьогодні ситуація стабілізувалася: незаконні переходи трапляються рідше, але говорити про тенденцію зменшення таких випадків ми не можемо», — розповідає Галушка.
Підтвердженням цього є повідомлення Прикордонної поліції про затримання 8 лютого п’ятьох громадян України віком від 32 до 38 років, які незаконно перетнули кордон. Вони розповіли, що втекли від призову до армії, кордон допомогли перейти посередники (коштує це від $3000 до $7000) і попросили притулку в Молдові — це допомагає уникнути видачі в Україну.
На тих, хто хоче нелегально перейти кордон, заробляють і громадяни Молдови, і громадяни України. У 2022 році за фактом організації незаконної міграції (ст. 362-1 КК РМ) порушили 319 кримінальних справ, з січня до жовтня 2023-го — 399. У цих справах фігурують 236 громадян Молдови (зокрема 24 прикордонники) та 42 громадяни України (ті, кого змогли вирахувати). У деяких справах про організацію нелегальної міграції українців молдовські суди вже ухвалили вироки. У більшості випадків громадяни України, які нелегально перейшли кордон, значаться в цих справах як потерпіла сторона.
Незалежно від того, як українські чоловіки перейшли кордон із Молдовою — за допомогою посередників чи самостійно, зловили їх на кордоні чи ні, наступний крок — легалізація свого перебування в країні. Зазвичай вони просять притулку. Відповідно до ст. 9 Закону «Про притулок у Республіці Молдова», прохачі притулку «не несуть покарання за незаконний в’їзд або незаконне перебування на території Республіки Молдова».
Також у молдовської влади немає права видавати їх іншій країні, за винятком випадків, коли вони становлять загрозу безпеці Молдови. Після початку великої війни в Україні молдовська система надання притулку пережила колапс. До 24 лютого 2022-го в Молдові подавали близько 100 заяв на рік про надання притулку. У 2022 році з такими заявами звернулося 11 218 громадян України, з яких 811 дітей, 1424 жінки, а решта 8983 — чоловіки.
Того ж 2022 року Генінспекторат міграції ухвалив 6682 рішення про припинення процедури притулку щодо громадян України: або на їхнє прохання, або констатувавши від’їзд із країни прохачів. Джерело NM у цій сфері пояснило, що більшість чоловіків з України відкликають свої заяви про надання притулку та їдуть далі. Їхня мета — виїзд до країн Євросоюзу, де, за даними на жовтень 2023 року, чоловіки віком 18–64 років становили 17,87% від усіх громадян України, які отримали тимчасовий захист у Європі.
Проте деякі українські чоловіки залишаються в Молдові та подають документи на тимчасовий захист. Цей статус запровадили спеціально для українців, оскільки процедура його отримання легша й швидша, тимчасовий захист дає річне право на проживання, роботу та соціальну й медичну допомогу.
На 5 лютого 2024 року тимчасовий захист у Молдові отримали 33 523 людини, з яких 8063, або 24,05%, — чоловіки призовного віку, громадяни України.
Голова управління Генінспекторату міграції Юліан Попов наголошує в розмові з NM, що відомство зобов’язане розглядати всі заяви про притулок та тимчасовий захист, і питання надання статусу не є недружнім кроком щодо країни походження біженця.
«Країна, з якої людина тікала, може вважати її поганою, зрадником, — вона не хоче воювати. Але ми не дивимося з погляду тієї країни. Ми розглядаємо з позиції, чи є загроза її життю або здоров’ю в тій країні», — пояснює Попов.
І додає, що заяви про надання притулку відомство реєструє щодня та здебільшого від молодих українських чоловіків, «які не хочуть воювати».
Чи може ядро шанувальників Навального радикалізуватися та змінити свої погляди на події в Росії? У нашому відео ми звернулися до політичного експерта Ігоря Добжанського, щоб дізнатися відповідь на це запитання. Приєднуйтеся до перегляду, щоб розглянути цю актуальну тему разом з нами.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.