SaveEcoBot показує, що з повітрям у Дніпрі все ок, а ваш ніс свідчить про інше - еколог пояснила причину
Сайти з аналізом даних стану повітря у Дніпрі показують різні цифри, але здебільшого гарний стан повітря. Еколог Тетяна Лампіка розповіла, чому ці дані не є об'єктивними, а також розповіла, чому мешканці Дніпра зараз більше скаржаться на викиди коксохімічного заводу та про можливе аномальне підвищення забруднення повітря в районі ДНУ
Сайти з аналізом даних стану повітря у Дніпрі показують різні цифри, але в цілому кажуть про гарний стан повітря. Найбільш забрудненою, за даними датчиків, є територія поблизу ДНУ ім. О. Гончара. Втім, у Дніпрі промислові підприємства продовжують отруювати екосистему в окремих місцях, а там датчиків немає. Еколог Тетяна Лампіка розповідає, чому зараз важко дізнатися про реальний стан повітря та як робота промисловості у місті під час війни вбиває здоров'я мешканців.
Станом на 9 серпня SaveEcoBot показував, що у Дніпрі середній індекс забруднення повітря дрібними часточками склав 13 AQI PM2.5 (концентрація менше за 2,5 мікрони) часточок у повітрі - це добрий рівень з незначним забрудненням повітря. Сайт AccuWeather показує 46 AQI PM2.5 (гарний стан повітря), раніше у цей день показував 54 AQI PM2.5 (погане повітря, рекомендується зменшити час перебування на вулиці). The Weather Chanel показує, що у Дніпрі наразі 36 PM2.5 (було 57 у п'ятницю - "помірний" рівень забруднення повітря).
Як стверджує еколог з Дніпра Тетяна Лампіка, реальної картини дізнатися практично неможливо. Проте, це гарне джерело, щоб дізнатися про наявність небезпеки для здоров'я людини через стан повітря у конкретному місці. Не завжди у датчиках є сенсори, які реагують на токсичні речовини, сморід від яких відчуває звичайна людина. Це дуже дорого.
"Пости спостереження за якістю повітря можуть бути не точними. Вони є не повіреними. Ці всі пости - це громадський моніторинг, але вони сигналізують, якщо в якому місці щось не так з якістю повітря. Наскільки вони правдиві - це можна сказати тільки за рахунок повірки, яку роблять державні органи. А це дуже дорого.
Як показала практика, мікросхеми, які ставляться у ці датчики, десь після року починають виходити з ладу та можуть показувати якісь неточності. Ці пости потребують обслуговування. Спиратися на їхні дані дуже важко з юридичної точки зору", - наголошує керівниця Громадського формування "Екологічний патруль" Тетяна Лампіка.
За словами Тетяни, якщо щось "смердить", то вже є перевищення гранично допустимої концентрації шкідливої речовини у повітрі. Ніс людини - це теж своєрідний детектор. Проте, яких саме речовин більше допустимого у повітрі - потрібно визначати за допомогою техніки. Тетяна Лампіка підкреслює, що коли вони в "ЕкоПатрулі" спільно з Eco City встановлювали датчики аналізу якості повітря, то додавали туди сенсори, які можуть розпізнати формальдегіди та інші шкідливі речовини (бо потрібна була перевірка саме по них).
Еколог нагадує, що у 2018 та 2021 роках комунальне підприємство облради "Центр екологічного моніторингу" придбало пересувні станції аналізу якості повітря з обладнанням за 57,4 млн грн. Якби у чиновників була воля, то за допомогою цих лабораторій можна було б проводити дослідження стану повітря та зробити висновки. І тут можна було б отримати максимально об'єктивні показники.
З усіх тих датчиків, які наразі функціонують у Дніпрі, та передають інформацію в інтернет, найгірша ситуація на вул. Вишгородській (попередня назва - Ярославська), яка неподалік від території гуртожитків та корпусів ДНУ ім. О. Гончара. Ввечері 9 серпня там показник, за даними SaveEcoBot, досягає 57 AQI PM2.5, ввечері 11 серпня - 47 AQI PM2.5. Такий рівень забруднення може викликати незначний дискомфорт при диханні у чутливих людей. Найближчі великі промислові підприємства - Південмаш та агрегатний завод, проте забруднювати повітря можуть і не вони. Також у цьому мікрорайоні ведеться будівництво житлових будинків, що може створювати додатково незначне забруднення.
На думку Тетяна Лампіки, забруднювати повітря можуть і якісь нові підприємства, розташовані неподалік, у т.ч. підпільні. Але про це можуть краще знати саме мешканці мікрорайону. Як стверджує еколог, також може збільшуватися забруднення, коли промислові підприємства переходять на іншу сировину або починають збільшувати випуск чи виробляти якусь нову продукцію. Ще трапляються випадки, коли на великих промислових підприємствах хтось додумується пробувати спалити відходи замість того, як слід з ними робити. Водночас за даними поста Eco-City, встановленого саме на території ДНУ, а не на сусідній вулиці, показник забруднення повітря становить 2,2 мкг/куб. м, а 9 серпня було 3,7 мкг/куб. м (добра якість повітря - до 12 мкг/куб. м).
"Ті пости, якими опікувалися державні органи, за моєю інформацією, відключили. Обладнання було зібране. Особливо за нього переймалися у Нікополі та Павлограді й на крайніх точках області, де часті обстріли. Обладнання дуже дороге, та могло бути або розкраденим або знищеним, якби його залишили. Також є проблеми з інтернетом. Сама робота цих постів унеможливилася в умовах воєнних дій.
Наразі є тільки Гідрометцентр та Держспоживслужба (крім постів, встановлених громадськими організаціями - Авт.), у яких, наскільки я розумію, ще є пости, які працюють. На сьогодні вони спроможні брати проби та робити аналіз повітря. Але питання - як часто, по яких показниках, наскільки детально? На теперішній час у чому їхня перевага: спостереження робиться людьми. На постах Гідрометцентру стоїть обладнання, але там людина приходить, забирає проби, у лабораторії проводять аналіз, робляться висновки. Постійно зазначаються фонові концентрації, але тут більше механічна робота окремої людини. Цей спосіб зберігається під час воєнних дій, - розповідає еколог.
Люди на вулиці Віктора Троценка (Волзькій) у Дніпрі, яка знаходиться неподалік від коксохімічного заводу, скаржаться на огидний запах, легкий дим у повітрі. При диханні виникає запаморочення та нудота. Підвіконня та авто на вулиці накриває чорна крихта, яка не здувається. Аналогічні скарги були й рік тому. За словами еколога, у заводу змінився набір хімічних елементів, які вони викидають, відрізняється порівняно з тим, що було раніше. Той кокс (вугілля), які вони використовували для своєї роботи до війни, був інший. Від цього концентрація хімічних елементів у викидах змінилася.
"Всі дозволи, дослідження, розрахунки, які були зроблені до війни, розраховувалися на інші факти та хімічні елементи (які викидувалися). Через воєнні дії у заводу немає можливості купити той кокс, який дає "більш екологічний ефект", завод вимушений працювати на тому коксі, який наразі постачають. Від цього страждають люди, які живуть навколо. Відбувається не просто порушення чинних норм законодавства в рамках виданих дозволів. Проблема катастрофічна. У самого заводу є вибір: або зупинити роботу та звільнити працівників або продовжити працювати у нових умовах. При цьому місцева влада завжди зацікавлена, щоб підприємства працювали, платили податки та створювали робочі місця. Тут на вагах або податки або здоров'я населення. У якому напрямку піде владу, у такому і буде вирішуватися це питання", - каже Тетяна Лампіка.
Мешканці вулиць, які розташовані в районі коксохімічного заводу, ризикують розвинути у себе захворювання, пов'язані з дихальною системою. Можуть загострюватися алергічні реакції, а найгірше, що лякає всіх, це ракові захворювання дихальних шляхів. В осінньо-зимовий період буде загострення респіраторних захворювань (застуди, грипу, ангіни тощо), і якщо є шкідливі викиди в атмосферу, то ці хвороби максимально активізується: вилікуватися стає дуже важко. Люди хворіють набагато довше та мають більше ускладнень.
"Моя особиста думка, що те, що показується на сторінках Міндовкілля або Державної екологічної служби, найчастіше виглядає як рекламна акція. Є мораторій за постановою Кабінету Міністрів, перевіряти підприємства не можна. Є механізми, за якими можна призначити перевірку, але вони реально не працюють. Коли були викиди на АрселорМіттал, тільки завдяки великій наполегливості Олени Криворучкіної (народної депутатки від Кривого Рогу - Авт.), Держекоінспекція змогла зайти на територію підприємства, і те з 2-3 спроби. Тільки там, де є бажання підприємства щось показати, допустити перевіряючих, там і буде здійснена перевірка. Можливо, Міністерство домовляється з підприємством, щоб їх пустили, а потім підприємство отримає дозвіл на забруднення. А так у нас просто муляж міністерства, щоб показати, що щось відбувається", - вважає еколог.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
