Від українських санкцій проти Лукойлу та інших постачальників із РФ найбільше постраждає Словаччина, але Угорщина, Австрія та Італія теж спробують натиснути на Київ, попереджають експерти
Вже цілком зрозуміло, що саме цього року буде остаточно вирішено питання транзиту газу і нафти через територію України в ЄС. Проте, це не означає, що російське пальне повністю зникне з території Європи. Остання ситуація з припиненням транзиту нафти від Лукойла до Угорщини і Словаччини показала, що проблему роздмухують не від страху економічних втрат. А щоб заробити політичні дивіденди, прагматично використовуючи війну Росії з Україною. Такий висновок зробив Інформатор, аналізуючи «нафто-газовий конфлікт».
17 липня Угорщина оголосила про проблеми з поставками російської нафти. 18 липня стало відомо, що російська нафта перестала надходити і до Словаччини. До цього Україна розширила санкції проти «Лукойла» і заборонила компанії здійснювати транзит через українську територію.
Водночас це обмеження не стосуються поставок від інших російських експортерів. Прокачування Urals «Дружбою» до Чехії здійснюються без обмежень, а поставки до Угорщини в липні знизили лише незначно, оскільки обсяг ресурсів «Лукойлу» на цих напрямках мінімальний.
«Відповідно до даних Transpetrol, постачання російської нафти в Словаччину не було припинено. Проблема, за повідомленням Slovnaft, з конкретним постачальником — Лукойлом», — заявило міністерство економіки Словаччини.
При цьому, відомство повідомило, що Slovnaft має домовленості з іншим постачальником нафти і обговорює ситуацію з українськими партнерами.
Росія щомісяця постачає близько 500 тис. тонн нафти на словацький НПЗ Slovnaft групи MOL. Понад 50% від цього обсягу припадає на ресурси «Лукойлу».
Інший НПЗ MOL — угорський завод Duna — може імпортувати альтернативні Urlas сорти нафти через середземноморський порт Омішаль у Хорватії, тоді як Slovnaft отримує сировину тільки за системою «Дружба».
«Лукойл» може постаратися замінити свою нафту на «Дружбі» обсягами компаній, які не підпали під обмеження з боку України, однак це може зайняти певний час, вважають трейдери, на слова яких посилається Reuters.
Таким чином, ні Угорщина, ні Словаччина навряд чи зіткнуться з дефіцитом палива, бо існують альтернативні маршрути, в тому числі через Хорватію. Але без того високі ціни на бензоколонках можуть зрости ще більше. Це може поставити під загрозу надходження до бюджету Угорщини від спеціального податку на російську нафту для компанії Mol, який був розширений раніше цього місяця, щоб закрити фіскальні дірки.
"Це створить проблему для уряду, оскільки спеціальний податок на Mol є серйозним доходом", - сказав аналітик з питань енергетики Erste Group в Будапешті Тамаш Плетцер.
Чехія з 2025 року збирається взагалі відмовитися від російської нафти.
Фіцо погрожує зупинити постачання дизпалива в Україну через блокування транзиту російської нафти у Словаччину, пише Bloomberg.
«Постачання дизельного пального в Україну зі Словаччини припиниться, якщо Київ продовжить блокувати транзит російської нафти нафтопроводом «Дружба», - сказав премʼєр-міністр Cловаччини. Роберт Фіцо у телефонній розмові з українським премʼєром Денисом Шмигалем.
Фіцо зазначив, що Словаччина забезпечує близько 10% всього імпорту дизельного пального в Україну. Ситуація з припиненням поставок нафти в країну – це «ще один приклад безглуздих санкцій, які не завдають шкоди РФ, але насамперед зачіпають деякі держави – члени ЄС, що є неприйнятним», сказав словацький премʼєр.
Будапешт і Братислава планували підняти це питання на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС в Брюсселі, заявив голова МЗС Угорщини Петер Сійярто.
«Рішення України заблокувати транзит російської нафти Лукойлу в Угорщину та Словаччину "є явним порушенням Угоди про асоціацію з ЄС. Очевидно, що рішення України докорінно загрожує безпеці енергопостачання Угорщини та Словаччини. Це неприйнятний крок з боку України, країни, яка хоче бути членом Європейського Союзу, і одним своїм рішенням вона ставить під фундаментальний ризик постачання нафти двом країнам-членам ЄС", – цитує голову МЗС Угорщини видання Magyar Nemzet.
Тому, пояснив міністр, постраждала держава може розпочати процедуру консультацій, під час яких Європейська комісія має представляти інтереси країни-члена ЄС. Але якщо з Україною не вдасться домовитися, то існує можливість початку арбітражного суду та проведення розгляду протягом 40 днів. Якщо рішення не знайдуть, то Євросоюз має право відмовитися від виконання своїх зобов'язань за Угодою про асоціацію, додав Сійярто.
Водночас він зазначив, що Україна в червні імпортувала найбільшу частку електроенергії з Угорщини – 42%, а Словаччина також взяла участь у допомозі в дусі європейської солідарності.
Він також наголосив, що стратегія ЄС щодо України за останні два з половиною роки серйозно "провалилася".
"Україна завдала шкоди не економіці Росії, а економіці ЄС", – сказав Сійярто.
В Україні звинувачення в блокуванні транзиту відкидають. Посилення санкцій проти російського «Лукойла» в червні не вплинули на обсяги транзиту нафти через Україну, заявив голова «Нафтогазу» Олексій Чернишов
«Ми не думаємо, що в Європі є ризик дефіциту [нафти], – каже він. – Це більше політичне питання», - сказав він.
Наприкінці 2024 року закінчується п'ятирічний, укладений ще 2019 року договір про транзит російського газу до ЄС через територію України. Київ уже заявив, що про продовження угоди не може бути й мови. Російські чиновники підтверджують: переговорів щодо цього питання немає ні з Україною, ні з ЄС. Однак це ще не означає, що український транзит російського газу приречений остаточно піти у минуле.
Україна та Європейський Союз звернулися до Азербайджану з проханням постачати природний газ до Європи через Україну після закінчення чинного контракту з Росією наприкінці 2024 року.
Про це заявив президент Азербайджану Ільхам Алієв, передає Bloomberg. За його словами, наразі тривають переговори з цього питання з Україною та ЄС, а також з Росією, і видається, що всі сторони зацікавлені в продовженні постачання газу українським маршрутом.
"Ми допоможемо, якщо зможемо... Я думаю, що можна продовжити цю угоду", – сказав Алієв.
Він зауважив, що деякі європейські країни, такі як Австрія та Словаччина, стикатимуться із "серйозними проблемами", якщо транзит газу через Україну припиниться, оскільки їм доведеться платити на "сотні й сотні мільйонів" більше, щоб купувати газ з інших країн.
Водночас Алієв зазначив, що Азербайджан намагається бути "обережним", оскільки в минулому його неправдиво звинувачували в реекспорті російського газу. Водночас він наголосив, що видобуток газу в його країні збільшиться за рахунок нових і існуючих проєктів у Каспійському морі.
Азербайджан у 2022 році підписав меморандум про взаєморозуміння з Єврокомісією, який передбачає збільшення експорту газу до Європи вдвічі – до 20 мільярдів кубометрів до 2027 року. Наразі країна "рухається" до цієї мети, заявив Алієв. Цього року експорт до Європи зросте майже до 13 мільярдів кубометрів з 11,8 мільярдів кубометрів у 2023 році та 8 мільярдів кубометрів у 2021 році.
За словами Алієва, експорт газу в межах цього меморандуму будуть здійснюватися через так званий "Південний газовий коридор", що з’єднує Азербайджан з Європою через Грузію і Туреччину.
Своєю чергою німецьке видання Handelsblatt писало, що Єврокомісія також розглядає варіант збереження транзиту російського газу через Україну, але через європейського посередника.
Уряд Німеччини і Єврокомісія вже ведуть відповідні переговори з країнами-членами ЄС, які можуть постраждати внаслідок припинення транзиту російського газу через Україну, повідомили виданню у Міністерстві економіки ФРН. Йдеться передусім, про Австрію, Угорщину, Словаччину та Чехію.
За даними видання, у зв'язку з цим Євросоюз розглядає можливість укладання нового контракту між "Газпромом" та європейською компанією, яка купуватиме газ на російсько-українському кордоні та оплачуватиме його транзит через Україну. Однак для цього потрібна згода української влади.
Припинення транзиту газу може вплинути на підтримку України з боку ЄС. Так вважають експерти Берлинського центру Карнеги. Справа в тому, що основні покупці російського газу – Словаччина, Угорщина, Австрія та Італія. У всіх цих країнах зараз при владі уряди, які керуються прагматикою та не схильні до зовнішньополітичного активізму. Російський газ все одно обходиться дешевше, ніж скраплений природний газ (ЗПГ), особливо в періоди стрибків цін. Тому ціла низка країн не поспішає від нього відмовлятися, хоча всі вони підписалися під програмою Євросоюзу RePowerEU, яка має на увазі таку відмову до 2027 року.
"Країн, які продовжують купувати російський трубопровідний газ, у ЄС далеко не більшість, але система ухвалення загальноєвропейських рішень така, що активного вето навіть однієї з них достатньо, щоб зупинити процес. І навіть пасивна незгода може суттєво уповільнити справу. Більшість заходів, що стосуються підтримки України, — це саме такі рішення, які потребують одностайності, тому Києву доводиться уважно ставитися до позиції цих країн, у тому числі й щодо російського газу", - зауважують експерти.
Найбільша проблема виникне зі Словаччиною, вважають вони. Тому що у Словаччини альтернатив трубопроводу зі Сходу практично немає. Плюс до війни Словаччина заробляла 750 млн. євро на рік на транзиті російського газу (це близько 0,75% ВВП країни). У 2023 році виручка склала 227 млн. євро. У разі зупинення транзиту ці гроші будуть втрачені.
"Тому не дивно, що прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо після зустрічі зі своїм українським колегою Денисом Шмигалем припустив, що транзит російського газу може бути продовжений, навіть незважаючи на відмову Києва від контракту з російською стороною", - кажуть експерти Центру.
Крім того, вони вважають, що збереження транзиту після 2024 року несе певні вигоди для України. Її система транспортування та розподілу газу будувалась у радянські роки з урахуванням великого наскрізного потоку палива. У пострадянські роки цей потік продовжував фізичне постачання території України газом, навіть коли Україна припинила купувати газ у «Газпрому», а переключилася на закупівлі у європейських трейдерів.
"Без зовнішнього потоку доведеться організовувати фізичне транспортування палива: перебудовувати систему трубопроводів, збільшувати витрати на перекачування.
Ситуація ще більше ускладниться у період відновлення української економіки та зростання попиту на газ. Без російського транзиту Україні доведеться закуповувати фізичні обсяги газу в Австрії, платити за транспортування палива через Словаччину та організовувати його доставку від західного кордону до центру країни, де зосереджено основне споживання", - пояснюють експерти.
Ну і ще одна сумна новина - тариф на газ в Україні наступного року може зрости на 2 грн за 1 куб. м. Здорожчання може відбутися саме в тому разі, якщо територією України транзит газу буде припинено. Про це заявив перший заступник голови комітету Верховної ради з питань енергетики та комунальних послуг Олексій Кучеренко.
"Наш український газ транзитується за 20 копійок, бо основне навантаження відбувається за рахунок зовнішнього транзиту. Якщо зовнішнього транзиту не буде, вся робота ГТС, а це мільярди гривень, буде закладатиметься в тариф для кінцевих споживачів – як побутових, так і не побутових", — пояснює нардеп.
Проте, з хороших новин - запаси газу в українських підземних сховищах газу (ПСГ) 22 липня 2024 р. перевищили 10 млрд куб м, повідомляє Група Нафтогаз. З початку цьогорічного сезону до підземних сховищ було закачано понад 2,5 млрд куб м природного газу. В «Нафтогазі» очікують, що до 1 листопада в сховищах буде накопичено 13,2 млрд куб м природного газу, яких цілком вистачить для проходження опалювального сезону.
«Темпи накопичення газу дають нам змогу оптимістично прогнозувати виконання плану, а саме 13,2 млрд куб м до 1 листопада. Дякую всім фахівцям, які попри війну ефективно виконують свою роботу», – прокоментував очільник «Нафтогазу» Олексій Чернишов.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.