У ЄС заборонили анонімні платежі криптовалютою: які правила тепер діятимуть

Європейський парламент схвалив новий закон щодо цифрової валюти, який забороняє анонімні транзакції з кастодіальних гаманців. Йдеться про закон про "боротьбу з відмиванням грошей". Заборона поширюється, зокрема, на анонімні криптовалютні платежі та анонімні готівкові платежі. 

Як передає Мінфін, нова заборона в Європейському союзі поширюється на готівкові платежі в розмірі понад 10 000 євро. Такоє заборона діє щодо анонімних готівкових платежів на суму понад 3 000 євро, та щодо анонімних криптовалютних платежів через кастодіальні гаманці без будь-якого порога. Таким чином, криптовалютні платежі, що здійснюються через неідентифіковані криптогаманці, є фактично незаконні на території Європейського Союзу. 

При цьом заборона не стосується постачальників апаратного та програмного забезпечення або постачальників некастодіальних гаманців. Тобто, тих, хто не має доступу або контролю над цифровими активами. Очікується, що нові правила почнуть працювати протягом трьох років після набрання чинності. 

Крім того, криптовалютна спільнота відреагувала неоднозначно. Деякі експерти вважають, що ці закони необхідні, адже йдеться про боротьбу з відмиванням коштів. Водночас інші побоюються, що ці заборони можуть порушити приватність і обмежити економічну діяльність.

У яких країнах ЄС криптовалюта - найпопулярніший актив       

Експерти Visual Capitalist поділилися результатами дослідження. За даними аналітиків, чим благополучніша країна ЄС - тим менше громадян цікавляться криптовалютою. Рейтинг країн із найвищою часткою громадян, які вкладають кошти у криптовалюту, очолила Словенія (18%). На другій сходинці - Хорватія (16%), а на третьому місці Люксембург, який має репутацію "глобального фінансового центру" (14%). Далі йдуть Болгарія та Кіпр — по 13%. До топ-10 також входять Словаччина, Австрія, Португалія, Чехія та Естонія.   

Найменш популярними цифрові активи є  у Франції — 5%. Усього 6% становить частка подібних інвесторів в Італії, Німеччині, Бельгії. Експерти підкреслили, що в багатьох країнах Європейського Союзу показник не перевищує 8%. Це стосується, зокрема, Данії, Іспанії, Латвії, Польщі, Румунії та Угорщини. 

Політолог Володимир Фесенко розкриває, чому новий законопроєкт не слід називати «скандальним» та чому важливо уникати таврування. Розмова про значущість мобілізації та можливі наслідки в разі невтілення цього закону. Приєднуйтеся до перегляду для глибшого розуміння.