Українські підприємці не довіряють податковій - дослідження Ради бізнес-омбудсмена
За останні сім років Рада бізнес-омбудсмена отримала 1 430 скарг на результати податкових перевірок
В Україні проаналізували роботу податкової за останні сім років. Виявляється, що переважна більшість підприємців не довіряють податковій, а донарахування в результаті перевірок приносить до бюджету близько 1% від загальних податкових надходжень. Про це йдеться у дослідженні Ради бізнес-омбудсмена, опублікованому 16 квітня.
Податкові питання – найпопулярніша категорія скарг, що надходять до Ради бізнес-омбудсмена (РБО). Щороку це близько 60% від загальної кількості звернень, йдеться у звіті Ради, який опинився у розпорядженні видання Forbes Ukraine.
"Останній рік скарг стало більше саме щодо податкових перевірок, тому вирішили дослідити це питання", – каже бізнес-омбудсмен Роман Ващук.
До цього лідером серед скарг було блокування податкових накладних, із чим бізнес масово стикнувся наприкінці 2022 року. Розслідування про податкові перевірки команда РБО готувала майже пів року. Результат – бізнес та професійна спільнота сприймають їх як «фіскально-каральний інструмент держави».
Традиційно податкові перевірки сприймаються як один із методів наповнення бюджету шляхом виведення з «тіні» недоброчесного бізнесу, що ухиляється від оподаткування. Дані, зібрані РБО, свідчать, що ситуація протилежна. Щорічно понад 99% податкових надходжень забезпечуються шляхом добровільної сплати податків, лише 1% – від донарахувань податкової.
За останні сім років податкова донарахувала підприємцям штрафів на 346,2 мільярда гривень, після судових розглядів до бюджету потрапило лише близько 7%, або 24,7 млрд грн. Питання не лише в діях податкової, а й у надмірній фіскалізації процесу з боку держави. «Міна» закладається ще на рівні законодавства чи його трактування державними органами.
Яскравий приклад – застосування штрафів за формальні порушення, які не призводять до втрат бюджету. РБО наводить приклад, коли розбіжності в одній літері адреси складу підакцизних товарів податківці трактували як відсутність реєстрації такого складу взагалі. Результат – підприємство отримало штраф 1 мільйон гривень. Це впливає і на рівень довіри бізнесу до податкової. Так, лише 18,9% опитаних довіряють центральному апарату Державної податкової служби (ДПС) і 13,3% – регіональним податковим органам.
Для покращення ситуації в РБО пропонують запровадити консультації, під час яких податківці можуть повідомити про наявність фактичних помилок чи необхідність коригування даних. А на рівні державної політики – головною метою перевірок має стати забезпечення комплаєнсу, а не накладення штрафу.
Донарахування та штрафи вже майже стали синоніми податкових перевірок. 35,6% опитаних РБО стверджують, що за останні сім років стикалися із ситуаціями, коли податковий інспектор, не виявивши порушень під час перевірки, просив самостійно на них вказати, щоб здійснити донарахування.
Правило щодо штрафів та донарахувань підтверджує й офіційна статистика. У середньому протягом 2017–2021 років у 74% випадків перевірки (за виключенням камеральних) завершувалися складанням актів про порушення, а у 2022–2023 роках цей показник зріс до 85%, йдеться у звіті РБО з посиланням на дані ДПС.
За останні сім років РБО отримала 1 430 скарг на результати податкових перевірок. У понад 80% (1152) РБО визнала відсутність порушень із боку бізнесу. Податкова погодилась скасувати донарахування лише у трохи більш як 35% (408 справ). Статистика в судах також на користь бізнесу, якому вдається оскаржувати 85% рішень податкової.
Поліпшення ситуації в РБО бачать у врахуванні судової практики, а також наголошують на необхідності встановити чіткі KPI для роботи податкової, які не будуть орієнтуватися виключно на наповнення бюджету. Інша пропозиція – розробка разом із Мінфіном «Декларації принципів справедливого та розсудливого правозастосування». Рушійною силою податківців здійснювати донарахування часто є страх прийняти рішення на користь бізнесу, оскільки побутує думка, що це може бути розцінено як збиток для держави або містити корупційну складову, йдеться в дослідженні РБО.
Бізнес сприймає податкові перевірки як додаткове адміністративне та фінансове навантаження. Більше третини підприємців закладають витрати на супровід перевірок у бюджет своїх компаній. З них понад половина закладають ці витрати в ціну продукту. Донарахування – не єдина проблема, з якою стикаються підприємці після проведення перевірки. Ще один із наслідків – відмова у відшкодуванні ПДВ. У результаті судових розглядів суми бюджетного відшкодування можуть «зависнути» в бюджеті на роки.
Однак у той час, як держава зможе компенсувати собі зміну вартості грошей у часі шляхом пені, дзеркальну норму для платників зупинено на період дії форс-мажорних обставин. Також у РБО пропонують збільшити розмір суми відшкодування ПДВ. Зараз підприємець може отримати не більше 100 тисяч гривень. Таку суму було встановлено ще у 2010 році та жодного разу її не переглядали, попри значну інфляцію.
Мій ФОП у додатку «Моя податкова»
Близько 70 тисяч користувачів вже завантажили мобільний застосунок «Моя податкова» та отримують податкові послуги у смартфоні. З 10 квітня у застосунку доступні нові сервіси для ФОП:
- Мій ФОП у розділі «Мої дані» застосунку: інформація про реєстрацію ФОП та обрання спрощеної системи оподаткування;
- подання податкових декларацій платника єдиного податку: для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування 1-3 груп, у розділі «Послуги»;
- сплата податків: доступна у «Стані розрахунків з бюджетом» розділу «Послуги».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
