Як руками бізнесу приберуть громадський контроль над Бюро економічної безпеки - розповів голова громадської ради БЕБ Котов

Перезапуск роботи Бюро економічної безпеки є однією з вимог, яку поставили перед Україною закордонні кредитори. Зокрема, це зафіксовано у домовленностях з Міжнародним валютним фондом, який продовжує фінансувати Україну. Проте представники громадськості, обрані до складу Ради громадського контролю при БЕБ, з запропонованими бізнесом та депутатами змінамі можуть втратити і без того незначний вплив на цю держструктуру. Про це розповідає Голова Ради громконтрою при БЕБ Тарас Котов.

Голова Ради громадського контролю при державному Бюро економічної безпеки України (БЕБ) Тарас Котов застерігає, що зараз йде битва за БЕБ, від якої буде залежати ефективність роботи цієї структури. А ще він звинувачує керівника цієї держструктури у “торгівлі” посадами (мабуть, це все ж таки фігура мови), маючи на увазі, що отримують посади не найкращі люди з можливих. 

Закон “Про Бюро економічної безпеки України був проголосований у Верховній Раді в цілому 28 січня 2021 року. Закон підписаний президентом 22 березня 2022 року. Ця структура прийшла на зміну податковій міліції. 14 вересня 2021 року було створено Раду громадського контролю (РГК) БЕБ. Вона є постійно діючим органом, який здійснює контроль над діяльністю БЕБ, допомагає налагодити ефективну співпрацю з громадськістю, а також враховувати громадську думку у роботі БЕБ. РГК формується з представників громадськості, має складатися з 15 осіб, яких обирають на відкритому конкурсі, а термін повноважень Ради громадського контролю складає 2 роки (на час воєнного стану продовжуються до його завершення).  

20 серпня 2021 року керівником БЕБ призначили Вадима Мельника. А вже 28 жовтня 2021 року у Бюро економічної безпеки почався перший масовий набір на посади. Він перетворився на справжню боротьбу між Вадимом Мельником і Радою громадського контролю БЕБ. 

“Я, як людина, за яку ви дали 23 тис голосів у раду Громадського контролю Бюро економічної Безпеки, хотів би пояснити як саме зараз ощипують гусака так, щоб він не кричав. Сьогодні йде термінова важлива невідкладна битва під БЕБами. Бо якщо прямо сьогодні все не врятувати, то буде таке ж пекло, як було вже 3 роки”. - пише Тарас Котов. 

Далі він розповідає, що кожного разу Вадим Мельник намагався якось перехитрити Раду громадського контролю БЕБ. Спочатку він створив Кадрову комісію з 7 не співробітників БЕБ (держслужбовців з угодою надання послуг цими особами (ЦПХ)) та 3 членів від РГК. Потім керівник вирішив змінити баланс у ції комісії: 6 людей за договором з БЕБ та 3 члена від РГК.

Рада громадського контролю не підтримувала конкурсні процедури Мельника. За словами Тараса Котова, на керівні посади мав проходити конкурс так само, як і на не керівни. Проте у БЕБ була створена “Комісія з просування по службі”, яка “розставляла” (цитата Котова) на посади щасливчиків. У той же час губилися документи “неугодних”, не працював поліграф. А з конкурсу на 80 осіб призначалося 240 співробітників шляхом юридичних хитрощів команди керівника БЕБ. 

23 лютого 2022 року Рада громадського контролю направила до керівника БЕБ листа. У ньому пояснювалися проблеми з регламентом роботи кадрової комісії. Члени РГК вимагали відкриті, прозорозі конкурси з адекватною системою прийняття рішень кадровою комісією. Склад комісії, де більшість фактичні співробітники БЕБ, на думку представників громадськості, мав бути змінений. 

При цьому комісія не може гарантувати відкритість і прозорість конкурсу. Ані трансляція ані відеофіксація окремої співбесіди кандидата на посаду не можлива без рішення більшості у комісії (щоб було видно, як людина потрапила на роботу до БЕБ). Під питанням і відкритість протоколів голосувань по кандидатурах. 

18 липня 2022 року РГК при БЕБ прийняла рішення тимчасово призупинити повноваження членів конкурсних комісій БЕБ, делегованих від РГК. За законом, кадрова комісія не може працювати без членів РГК, делегованих туди голосуванням. Фактично всі конкурси на посади у БЕБ було зупинено. Ідея була у тому, щоб у БЕБ не змогли призначити деяких осіб, щодо яких у громадськості були підозри про непрозоре проходження конкурсу.  Разом з тим Рада громадського контролю при БЕБ почала інформувати Офіс Президента, Кабмін, фінансовий та правоохоронний комітети Верховної Ради про проблеми у роботі БЕБ.

3 жовтня 2022 року відбулося засідання двох парламентських комітетів, де обговорювали проблеми довкола БЕБ. 13 грудня 2022 року Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) під керівництвом депутата Ярослава Железняка для перевірки та оцінки ефективності роботи БЕБ.

За словами Тараса Котова, члени РГК надали парламентській слідчій комісії чимало інформації про проблеми з конкурсами  та діяльністю Бюро. Голова РГК стверджує, що нібито були факти з призначенням “фізруків на посади аналітиків”, рапорти на звільнення з відкритою датою, призначення одразу на 3 посади за 1 конкурс. Пізніше члени РГК зверталися до Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля для проведення оцінки ефективності роботи БЕБ. 

24 березня 2023 року БЕБ потрапило до структурних маяків Міжнародного валютного фонду. Восени 2023 року члени РГК Тарас Котов та Олександр Лєменов якимось чином більше не долучені до парламентської ТСК. А 12 грудня 2023 року одним зі “структурних маяків” від МВФ є перезапуск БЕБ до кінця червня 2024 року. 
Наразі є два законопроєкти - від Уряду (№10439) та від парламенту і бізнесу (№10439-2) під авторством депутата Ярослава Железняка та інших. При цьому у запропонованому бізнесом і депутатами законопроєкті пропонується взагалі виключити представників Ради громадського контролю при БЕБ зі складу конкурсних комісій, а точніше сформувати ці комісії без них. 

“Я бачу в цьому простий інтерес – поганих попередників зняти, розповівши про їхні злочини, але їхніх святих наступників узяти не на таких умовах, щоб вони не мутилися, а на таких умовах, щоб їхні мутки були не такі помітні. Щоб вони протрималися довше”, - пише Тарас Котов. 

“Шановний бізнес, шановні депутати, шановні всі підряд, добре що ми, як РГК БЕБ, впорались зі своєю роботою настільки ефективно, що громадський нагляд за кадровими процесами над БЕБ втратив свою актуальність назавжди. Не те що в усіх інших органах де Рада Громадського контролю має в тому числі кадрову функцію. Тому ми, як РГК, йдемо з почуттям виконаного обов’язку, а ви як бізнес давайте за нами слідом не відставайте. Сподіваюсь, що люди, які домоглись значних результатів в реформуванні податкової, впораються далі краще”, - підсумовує голова РГК при БЕБ.

Що цікаво, народний депутат України Ярослав Железняк прокоментував це так: “Виправимо. Не думаю, що це проблема”. І зазначив, що це була “пропозиція партнерів”, не уточнюючи кого саме. Можливо, це ідея когось з бізнес-асоціацій. Але обіцянка та її фактичне виконання - це речі дещо різні. Тому потрібно буде спостерігати за розглядом документу. 

А от ввечері 21 лютого стало відомо, що податковий комітет Верховної Ради України (де членами є Данило Гетманцев та Ярослав Железняк) більшістю голосів підтримав саме запропонований Кабміном проєкт законку про реформування БЕБ. А поданий бізнесом проєкт рекомендували відхилити. На думку експертів, в урядовому проєкті теж недосконалі процедури формування конкурсної комісії БЕБ, відсутність вимог щодо невідкладної переатестації співробітників БЕБ, відсутність положень щодо аналітичного спрямування в роботі оновленого БЕБ. “Українська правда” пише, що у разі ухвалення урядового законопроєкту БЕБ залишиться “під контролем” заступника голови Офісу Президента Олега Татарова. 

Інформатор та Україна на часі: що подивитися на YouTube

Також слідкувати за матеріалами у відеоформаті ви можете на наших ютуб-каналах «Україна на часі», а також «Україна на часі Shorts». Там оперативно зʼявляються новини – від подій на фронті, політики та економіки до спорту, шоубізу та світської хроніки.Також ви можете дізнатися коментарі провідних експертів чи переглянути щоденні, щотижневі та навіть щомісячні підбірки головних новин.

Останнім часом в мережі активно обговорюється можливість передачі влади в парламент після завершення терміну повноважень президента Зеленського 20 травня. Український політолог Володимир Фесенко досліджує цю тему, розглядаючи її у контексті Конституції та політичних реалій країни. Він аналізує, чи є такий сценарій можливим і як він може вплинути на політичну ситуацію в Україні. Приєднуйтеся до перегляду, щоб отримати докладнішу інформацію.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.