Як українці ухиляються від сплати податків: огляд схем

Україну постійно лихоманять скандали, викликані ухиленням від сплати податків та розкраданням бюджетних коштів. Слова «конвертаційний центр», «скрутка», «схематоз», «мінімізація ПДВ» тощо чули, мабуть, усі. Як все це працює і чому це є обкраданням держави у величезних розмірах, пише 2 квітня Finance.ua

«Скрутка», «пересортиця» або мінімізація ПДВ

Почнемо з того, що голова комітету ВР з податкової політики Данило Гетманцев два роки тому заявив, що ці схеми ліквідовані. Можливо, щось з того часу змінилося, або ж пан Гетманцев щось наплутав. Та «скрутки» успішно працюють й досі.

Суть зводиться до наступного. Всі суб’єкти господарської діяльності сплачують зі своїх доходів ПДВ, або податок на додану вартість. Його розмір – 20%, що досить суттєво, особливо, якщо йдеться про мільйони. Тому багато фірм, аби уникнути або мінімізувати ПДВ, формують додаткові витрати на цю суму. Це можна зробити як легально – закупивши потрібні для діяльності матеріали чи послуги, так й фіктивно – зробивши те саме, але суто на папері, «прогнавши» кошти через підставні суб’єкти й отримавши «зекономлені» кошти або готівкою, або в офшори.

У найкращому випадку за ці кошти купуються матеріали, дійсно потрібні для роботи фірми-замовника «скрутки», але вони купуються якнайдешевше (з відповідною якістю). Звичайно, за документами проходять за найвищою ціною. Це називається «пересортиця». Однак в чистому вигляді її застосовують рідко, зазвичай усе йде в комплексі: ліві платежі, підставні фірми, купівля сумнівної продукції за готівку та інше.

Контрабанда та ухилення від сплати митних зборів

Це також величезна діра, через яку бюджет недоотримує щорічно десятки мільярдів (як мінімум) гривень.

Суть схеми проста – перемістити товар через митний кордон України без сплати митних платежів або мінімізувавши останні.

Якщо просто – то завезти, скажімо, десять вагонів кросівок, а задекларувати один, сплативши відповідне мито. Або взагалі зробити так, щоб митники не помітили ці десять вагонів, тобто завезти товар контрабандно. Можна, навпаки, вивезти щось з України. Серед найпопулярніших товарів експортної контрабанди – ліс, зброя, культурні цінності, ліки тощо.

Звичайно, представники митниці заплющують очі на все не просто так, а за відповідну плату. Яка, звісно, йде зовсім не до бюджету. Вигода для шахраїв тут очевидна – суми, сплачені відповідному чиновнику у конверті, в рази нижчі за митні платежі та збори. Схем також безліч: завезення товарів за фіктивними пільгами, через зони Duty Free, заниження цін, обсягів, підміна документів тощо.

Тіньова оренда землі

Про цю схему згадують рідко, хоча вона досить масштабна та втрати бюджету від неї не менші, аніж від, наприклад, контрафакту. Йдеться насамперед про оренду сільськогосподарських земель (так звані «паї»).

Суть схеми проста: абсолютна більшість сільгоспземель обробляється на умовах оренди, при цьому значна частина орендних договорів не реєструється належним чином. Відповідно до доходів орендодавців не сплачується ПДФО.
На жаль, дані за 2022 та 2023 рік недоступні, але, за оцінкою CASE Україна, у 2020 році Україна у такий спосіб втратила принаймні 12,5 мільярда гривень.

Можна припустити, що у два останні роки ці втрати стали меншими, але причина тут не підвищення ефективності роботи податківців та правоохоронців. На жаль, просто втрата приблизно чверті земель сільськогосподарського призначення внаслідок окупації та бойових дій.

Зарплата «у конвертах»

Ця схема, попри регулярні рапорти податківців, досі серед найпопулярніших під час ухилення від податків.

Суть тут теж проста: працівнику офіційно платять мінімальну заробітну плату, сплачуючи з неї відповідні податки та збори, а решту доплачують неофіційно.

Економія очевидна – навантаження на фонд заробітної плати становить близько 40% відсотків. Простіше кажучи – при офіційній зарплаті у 10 тисяч гривень роботодавець має сплати державі та різноманітним фондам ще близько 4 тисяч «зверху». Робітник також втрачає частину зарплати у вигляді податків та відрахувань. Тому схема вигідна всім. Окрім, звісно, держави.

Знову ж – дані 2023 року ще не оприлюднені, та і точної методики підрахунку таких збитків нема. Та, у 2020 році, за даними CASE Україна, втрати бюджету та Пенсійного фонду у такий спосіб склали від 110 до 150 мільярдів гривень.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Чим вище податки, тим більше бажаючих їх не платити: про ризики щодо збільшення акцизу на пальне та як їх можна уникнути - Сергій Куюн
• В Україні з 1 квітня збільшиться мінімальна зарплата: на скільки через це виростуть податки
• У Раді пропонують скласти перелік «хороших» платників податків - адвокат розповів нюанси
• Бізнес має втратити 35 млрд грн на РРО та товарному обліку, щоб бюджет отримав 8 млрд грн - експерт