Чим вище податки, тим більше бажаючих їх не платити: про ризики щодо збільшення акцизу на пальне та як їх можна уникнути - Сергій Куюн

З огляду на війну, до підвищення податків необхідно поставитись із розумінням. Проте чим вище податки, тим більше бажаючих їх не платити. Про те, як закрити "акцизні" шпарини пише в своїй колонці на БізнесЦензор директор консалтингового агентства "А-95" Сергій Куюн.

В найбільшій зоні ризику знаходиться бензин

За словами Сергія Куюна, чиновники "скопипастили" мінімальні ставки європейських акцизів і таким чином акциз на бензин має зрости у 1,7 рази (з 213 до 359 евро/1000 л), на дизпальне – у 2,4 рази (139 проти 330).

«На цьому фоні дивно виглядає план щодо скрапленого газу: він зросте у 1,3 рази, з 52 до 70 евро/1000 л. Якщо порахувати на сьогодні, то податкова складова збільшиться у бензині на 7,3 грн/л, дизелі – та 9,6 грн/л, LPG – 0,9 грн/л. Згідно урядового проекту, підвищення відбуватиметься протягом 5 років, а перший етап запланований на 1 липня поточного року», - зауважує експерт.

Він додає, що в найбільшій зоні ризику знаходиться бензин – акциз на нього найвищий. Куюн перераховую наступні ризики:

• Ризик перший – перехід споживачів на скраплений газ, адже акциз на нього вже в чотири рази менший, а буде це більш низьким. Рішення просте: треба урівняти ставки з урахуванням енергетичної цінності і таким чином забезпечити однакове податкове навантаження на всіх споживачів пального. На сьогодні ситуація така, що автомобіліст на бензині забезпечить бюджету кошти на чотири бронежилети, а його сусід на газу – на один.
• Ризик другий – збільшення нелегального виробництва бензину. Цьому сприяє наявність в Україні власної сировини (переважно це газовий конденсат), а також виробництво біоетанолу, який використовується у якості добавки для підвищення октанового числа.

Як навести тут лад?

Сергій Куюн вважає, що насамперед має бути посилений контроль за переміщенням сировини.

"Сьогодні будь-хто може купляти та продавати газоконденсат та нафту, хоча призначення цієї сировини одне – виробництво пального. По факту сировина переробляється на міні-НПЗ, а по документах – "утилізується" через податкові ями (пішло на опалення, наприклад). Ускладнити легке життя ділкам може надання сировині статусу підакцизного товару. Це автоматично змусить реєструвати акцизні накладні в системі Податкової служби й сховати кінці буде неможливо», - каже Куюн.

Наразі, повідомив він, відповідний законопроект вже пройшов перше читання у парламенті, в ньому нафта та газоконденсат стають підакцизними зі ставкою 0. Але цього може бути недостатньо. Щоб повністю убезпечитись від нелегального виробництва, треба запровадити ненульовий акциз на сировину.

«Оскільки на виході все одно буде підакцизне пальне, легальним виробникам ця норма не завадить, вони "згорнуть" акциз на сировину при випуску та реєстрації акцизних накладних на пальне. Для цього також запроваджується видача банківського векселю при купівлі сировини та його погашення після надання документів про цільове використання – виробництво пального. Така схема працювала й працює при імпорті авіапального та підакцизних октанопідвищуючих компонентів й чудово себе зарекомендувала», - пояснює експерт.

Такі нововведення автоматично виведуть на поверхню міні-НПЗ. Це напівлегальні або повністю нелегальні підприємства, які часто не мають ліцензії на виробництво пального. Вона їм й не потрібна, бо за документами вони випускають не підакцизні нафтопродукти, а розчинники, омивачі, абсорбенти тощо (здебільшого за кодом 2711, тоді як нафтопродукти мають код 2710).

«Ще одна тема варта уваги - легалізація біоетанолу. Він є підакцизним й його переміщення досить проблематичне. Тому й продається він на ринку переважно як той же безакцизний розчинник. Тому посилення контролю за обігом біоетанолу є ще однією задачею для придушення нелегального виробництва», - каже Куюн.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.