Андрій Пишний розповів, як забезпечується зараз привабливість гривні
За словами очільника НБУ, його головне завдання в контексті привабливості гривні – створити такі умови, щоб люди, які вклалися у гривневі інструменти, через рік могли купити не менше товарів та послуг, ніж зараз
Очільник НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю УП від 13 серпня розповів, як наразі забезпечується привабливість гривні та назвав конкретні цифри.
“Ставки за гривневими депозитами в середньому становлять 12,9%. Після оподаткування – 10,3%. Ставки за ОВДП – 12,6–17,4%. Але чи можна їх порівнювати з показником інфляції за рік, що минув? Ні, адже якщо ви зараз покладете гроші на депозит, це не захистить їх від поточної інфляції, але дасть змогу покрити інфляцію, яка буде в майбутньому. Тому, оцінюючи привабливість гривні, потрібно дивитися на показник інфляції, який буде через рік”, - зазначив Андрій Пишний.
Прогноз інфляції на 2024 рік – 8,5%, на 2025 – 6,6%. НБУ також дивиться на різні очікування щодо інфляції на наступні 12 місяців – вони коливаються в межах 7–9%. Тобто середня ставка депозитів забезпечує захист гривневих заощаджень для населення. Облігації в цьому контексті ще більш привабливий актив.
“Ми насамперед дивимося на інфляцію, однак я розумію, що люди зважають на ситуацію і на валютному ринку. Якщо хочете оцінити привабливість гривні до долара, то треба принаймні брати ставки та курс за однаковий період. За останній рік офіційний курс гривні знизився на 12,5%. Але курс на готівковому ринку, де купує та продає валюту населення, просів менше – на 11,1%”, - зазначив Андрій Пишний.
Ставки за депозитами в багатьох банках у 2023 році становили 15% та вище (або ж 12% та вище після оподаткування). Дохідність ОВДП – 16,5–20%. Ті, хто рік тому вклався у гривню, точно не втратили.
“Ми розуміємо, що привабливість гривневих активів відносно іноземної валюти суттєво залежатиме від періоду, який візьмемо для порівняння. Так, в окремі місяці дохідність гривневих депозитів суттєво перевищувала крок девальвації, в інший – навпаки, була нижчою. Наприклад, рівень сьогоднішнього готівкового курсу цілком співмірний, а в деякі періоди навіть сильніший порівняно з тим, за яким курсом населення купувало долар у 2022 році”, - сказав Андрій Пишний.
За словами очільника НБУ, його головне завдання в контексті привабливості гривні – створити такі умови, щоб люди, які вклалися у гривневі інструменти, через рік могли купити не менше товарів та послуг, ніж зараз. Фактично НБУ має захистити гривневі доходи та гривневі заощадження населення від знецінення. Друге завдання – щоб у середньостроковій перспективі купівля доларів чи євро не була гарантовано привабливішою за вкладення в гривню.
“За гнучкого курсоутворення курс може як послаблюватися, так і зміцнюватися. Тож ніхто не може бути впевнений, що придбання іноземної валюти, навіть з урахуванням отриманого відсоткового доходу, на певному часовому горизонті виявиться вигіднішим за інвестиції в гривневі інструменти. До того ж ставки за ними залишаються доволі високими. Це і далі даватиме змогу знижувати тиск на валютному ринку”, - сказав Андрій Пишний.
Статистика НБУ
Короткочасне зниження в липні обсягу гривневих коштів населення на рахунках у банках на початку серпня змінилося приростом коштів у банках та не вплинуло на фінансову стабільність і ліквідність банківської системи. Про це свідчать дані оперативної статистики Національного банку.
Так, обсяги залишків гривневих коштів фізичних осіб за перший тиждень серпня не лише повністю відновилися після зниження за липень на 1,2%, а й додатково збільшилися. Станом на 9 серпня ці залишки перевищують:
- на 0,7% (5,1 млрд грн) – показник на початок липня;
- на 7% (50 млрд грн) – показник на початок року,
- на 80,9% (340,1 млрд грн) – показник на початок повномасштабного вторгнення.
Певна волатильність характерна для коштів населення в банках. Фахівці Національного банку детально проаналізували фактори ситуативного скорочення залишків коштів у липні. Серед них:
- сезонний чинник, адже населення схильне витрачати більше коштів влітку з огляду на сезон відпусток. Так, скорочення коштів на рахунках громадян у липні-серпні спостерігалося й у «довоєнні» 2020-2021 роки;
- перебої з електроенергією змусили населення активніше купувати джерела альтернативного енергопостачання (генератори, зарядні станції, сонячні панелі), що також вимагало значних додаткових ресурсів;
- деяке посилення попиту на іноземну валюту з огляду на ситуативне послаблення курсу гривні. Водночас про «втечу» коштів з банків не йдеться, адже обсяги валютних заощаджень населення в банках за липень зросли на 0,1%;
- активніше інвестування коштів населенням у високодохідні ОВДП у гривні та іноземній валюті: в липні українці збільшили вкладення в державні цінні папери на 5,2 млрд грн, або на 9%.
Гривневі кошти клієнтів у банках, включно з коштами бізнесу, за липень зросли на 0,3%, а обсяги ліквідності банківської системи залишаються на рекордно високому рівні. Коефіцієнт ліквідності банків LCR в усіх валютах стабільно перевищує мінімальні вимоги – його значення на початок серпня становило 342% за мінімально необхідного значення 100%. Дані оперативної статистики підтверджують оцінки фахівців Національного банку, оприлюднені у Звіті про фінансову стабільність.
Так, попри невизначеність в умовах повномасштабної війни, населення зберігає на банківських рахунках стабільно вищу частку своїх доходів, ніж до 2022 року. Це свідчення як певного зростання схильності до заощаджень, так і високого рівня довіри до банків.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Що відбувається з курсом валют - голова НБУ назвав причини коливань
- Енергія сонця, вітру, біогазу, та малі гідроелектростанції: Уряд заявив про підтримку виробників відновлюваних джерел енергії
- НБУ до кінця тижня прийме рішення щодо обмеження переказів коштів із картки на картку для фізичних осіб – Андрій Пишний
- Нацбанк анулював ліцензію великої мережі валютних обмінників
