Ринок інтернету в Україні монополізують великі гравці: як рішення Уряду вбивають дрібних провайдерів

За словами члена Громадської ради при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення Олександра Глущенка, дрібним операторам інтернет-зв’язку стає дедалі складніше працювати. Вони не витримують конкуренції з великими гравцями. Причин цьому декілька: мобілізація населення для участі у війні, бажання урядовців та депутатів підвищити податки, ідеї заборонити ФОПам надавати послуги зв’язку, а ще робота у містах, які знаходяться під обстрілами.

Основною проблемою для провайдерів інтернет-зв’язку є мобілізація кадрів до армії. При чому, як каже Олександр Глущенко, ситуація з бронюванням робітників зовсім не зрозуміла. Людей, які бажають працювати, мало. Якщо людина не з’явилася до ТЦК, то відповідальність за неї несе директор або той, хто його взяв на роботу. Є невеликі провайдери на кілька тисяч абонентів, де працюють 1-2 монтажники.

Якщо їх забирають до армії, то немає кому обслуговувати мережу. При цьому, як і в інших галузях, наразі є дефіцит кваліфікованих кадрів на ринку праці. Багато хто не хоче працювати офіційно. А щоб підготувати заміну монтажнику, потрібно близько пів року. Та ще й нова людина має вміти та хотіти працювати. Відповідно такі оператори ринку інтернет-зв’язку можуть з часом припинити роботу. Додаткове питання - це робота у прифронтових містах.

“У багатьох провайдерів, особливо якщо вони маленькі, особливо якщо знаходяться близько до лінії фронту чи кордону з країною-окупантом, взагалі патова ситуація. У них вже майже не залишилося працівників, які працюють “у полях” (монтажників і т.д.). Складні умови, обстріли, міни, дрони. Може бути таке, що якщо ситуація буде незрозумілою, у прифронтових населених пунктах зв’язок може взагалі зникнути як явище”, - каже експерт.

Він додає, що кожен обстріл - це пошкодження інфраструктури зв’язку, які потребують негайних ремонтів. Кількість абонентів у населених пунктах, що постійно під обстрілами, зменшується. Тому в операторів стає менше грошей та може не вистачати людей, щоб все лагодити та підтримувати у робочому стані. Відповідно такі проблеми все частіше можуть відчувати Херсон, Нікополь, Марганець, Запоріжжя, населені пункти Донецької, Харківської, Сумської областей.

Також плани влади, про які зараз йдуть розмови, перевести постачальників послуг інтернет-зв'язку на ТОВ та заборонити ФОПам надавати інтернет громадянам теж не підуть на користь дрібним гравцям ринку. До того ж ФОПи не можуть бронювати своїх робітників від мобілізації:

“Всіх постачальників послуг хочуть перевести на ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю - Ред.). Хоча дивна ситуація, коли оператор зв’язку, у якого від сили тисяча абонентів, який працює в регіоні, де немає глобальних гравців і навіть довоєнні субвенції Мінцифри не завели їх - в правах менше захищений, ніж інші суб’єкти господарювання. Риторичне питання: навіщо йому ФОП, якщо у нього фізично немає такого значного обороту коштів, щоб утримувати цілий штат людей, бухгалтера, і працював він все життя виключно в правовому полі, та і перспектив для зростання на ринку України - немає в реаліях сьогодення.

Окрема біда - бронювання. Бронюють співробітників від мобілізації лише ТОВ, а для ФОПа забронювати неможливо. Тобто створюються нерівні умови. У дрібних операторів відповідно менше прав, ніж у великої компанії. А якщо порахувати сплачені податки, то не факт, що ТОВ сплачує більше за ФОПа”, - обурюється Олександр Глущенко.

За словами експерта з телекомунікацій, у країні активно йдуть розмови та лунають заклики представників влади про збільшення податків. А ФОПів, що надають послуги, хочуть змусити платити 18% з обороту.

“Керівництво країни, органи законодавчої та виконавчої гілок влади, повинно розуміти, що якщо ми ставимо економіку на військові рейки, то це має бути зрозуміло (для бізнесу - Ред.) і з прозорими правилами гри. Однаковими для всіх з мінімальною кількістю бюрократичних перепон.
Мені здається, що чим простіше правила, тим вони зрозуміліші. У нас немає суспільного договору. Якщо хочете збільшити податки, то було б логічним, якби відповідальні особи пояснювали та роз’яснювали про результати антикорупційних дій, про виявлені розтрати бюджетних коштів, повернення їх до бюджету.

Влада при ухваленні рішення не розкладає простий для бізнес-логіки алгоритм: ціль, мета, дорожня карта, інструментарій, очікуваний результат, що з цим результатом робити і це все має вкладатись в послідовний план дій. А виявляється щось вигадали, впровадили, в процесі з’ясувалося, що це не працює. Та ще й законом заборонено таке робити. І найголовніше, що відповідальних серед чиновників не знайдеться.

Хочете робочі і дієві механізми - створюйте приватно-державні кооперації, робочі групи з експертів та представників галузі, представників органів виконавчої влади, міністерств, регуляторів. І напрацьовуйте спільну дорожню карту. Яку реально виконати. А не просто прийняти як факт. І всі ці напрацювання можуть лягти в основу змін до законодавства, постанов Кабміну. Це буде чесно”, - наголошує Олександр Глущенко.

Він звертає увагу на те, що необдумані та необґрунтовані зміни до податкового законодавства - створюють не рівні конкурентні умови з сусідніми країнами, які не тільки є нашими партнерами, але і нашими конкурентами якоюсь мірою І вони можуть частково “вимити” вітчизняний бізнес. Якщо влада створюватиме нові перепони для бізнесу, відповідно йому буде невигідно працювати. До того ж влада часто не консультується з бізнесом щодо нових норм, які його безпосередньо стосуються:

“Наприклад, існує є-резидентство Естонії. Можна зареєструватися в країні Балтії, платити менше податків та взагалі гроші до країни не заводити Це ж вихід. І коли ми зробимо краще? Треба розуміти, у надскладних умовах рішення повинні бути швидкі й прийнятні до виконання.

Немає такого, що давайте зберемо представників галузі, вислухаємо їхні проблеми. А потім ухвалимо спільне з ними рішення, щоб ця галузь вижила. Не йде мова про заробляння грошей, а тут потрібно думати про виживання. Складається враження, що органи виконавчої влади та найбільш яскраві представники Верховної Ради все це відкладають на далеке майбутнє. У деяких випадках у нас виходить, що якщо корову менше годувати та більше доїти, то вона даватиме більше молока. Так не працює”, - вважає експерт.

Клієнти Київстар скаржаться на поганий зв'язок та інтернет при відключеннях світла

Клієнти Київстар цікавляться, чому мобільний інтернет не працює, коли немає світла. Відповідні коментарі вони залишають під публікаціями компанії. Також звертають увагу на підняття тарифів та погіршення надання послуг.

На випадок аварійних відключень базові станції Київстар використовують акумулятори, генератори, що дозволяє обладнанню працювати декілька годин без «підзарядки». У компанії пояснили, що коли відбувається перезапуск та підзарядка станцій, можливе тимчасове зникнення зв’язку та інтернету. Для надання мобільного інтернету необхідно більше постійної потужності для запуску обладнання, яке іноді неможливо залучити в аварійному режимі, тож пріоритет в першу чергу надається "голосу" (мобільному зв'язку). 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• В Україні найближчим часом істотно подорожчає інтернет: експерт пояснив причини
• Перед анонсованим Гетманцевим підвищенням податків влада має пояснити, куди йдуть ці гроші: думка відомого підприємця
• Бронювання працівників критично важливих підприємств згідно новій постанові уряду: що наразі відомо і коли запустять
• У Київстар після численних скарг клієнтів розповіли, як працює мережа під час блекаутів
• Зв’язок та інтернет в Україні під загрозою: у Київстар та Водафон назвали сценарії розвитку подій