Адвокат нагадав, що мала приватизація державного майна відновилась у вересні 2022 року
Держава бажає отримати гроші та позбутись активу, який їй не потрібен не лише в умовах війни, але й у звичайних ситуаціях від приватизації. Інвестор, своєю чергою, хоче гарантій неможливості реприватизації, збереження інвестицій та взагалі хоч якихось гарантій під час воєнного стану. Адже ризики від набуття власності та інвестування вищі, аніж в мирний час. Про це у коментарі Інформатору розповів керуючий партнер адвокатського об'єднання "Evrika Law" Андрій Шабельніков.
Він вирішив розпочати з гарантій для інвесторів. Наприкінці 2023 року прийняли зміни до законодавства, завдяки яким стане можливим страхувати інвестиції від воєнних ризиків. Самі зміни набули чинності 1 січня 2024 року і тепер впродовж трьох місяців від офіційної публікації уряд має погодити з Національним банком України та забезпечити прийняття нормативно-правового акту, що визначає перелік воєнних та політичних ризиків, а також умови та порядок страхування (перестрахування) таких ризиків Експортно-кредитним агентством (ЕКА). Головна ідея змін – надання Експортно-кредитному агентству можливості страхувати від воєнних ризиків інвестиції українських та іноземних компаній саме в Україні, а не за кордоном. Враховуючи попередній позитивний досвід ЕКА, можна сподіватись на непогані результати для інвесторів.
За даними системи "Prozorro.Продажі", у 2023 році мала приватизація (балансова вартість об’єктів до 250 мільйонів гривень) державного та комунального майна поповнила бюджети різних рівнів на понад 3,3 мільярда гривень. Фонд державного майна в результаті продажу різних об’єктів на онлайн-аукціонах спрямував до державного бюджету понад 2,6 мільярда гривень. Приватизація комунальних об’єктів принесла громадам понад 650 мільйонів гривень.
Після першого шоку від повномасштабної війни, у вересні 2022 року відновилась мала приватизація державного майна. За підсумками торгів, в середньому стартова ціна за об’єкти зростає втричі. За придбання майна на аукціоні змагаються в середньому по чотири учасники.
"Тобто, об’єктивно, мала приватизація проходить на конкурентних основах і приносить гроші до бюджету. І бізнес, і держава у виграші. При цьому мала приватизація комунального майна навіть під час повномасштабного вторгнення не припинялася і за час воєнного стану вона принесла до бюджетів різних рівнів 4,2 мільярда гривень", - вказує Шабельніков.
Наприкінці грудня 2023 року уряд за ініціативи Фонду держмайна вирішив дозволити приватизацію на територіях, які наближені до бойових дій, але бойові дії там вже не ведуться. Також змінами до законодавства уряд наклав заборону на приватизацію об’єктів, які розташовані на територіях ведення бойових дій або тимчасово окупованих. Мова йде про зміни до постанов Кабінету міністрів №952 та №1364. Завдяки цьому приватизація стане можливою для об’єктів, які розміщені у Чернігівській, Сумській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській та Харківській областях. За оцінкою Фонду держмайна, на цих територіях є понад 300 об'єктів малої приватизації, які потребують інвестицій.
"І саме інвестиції в такі регіони потребують страхування ризиків. Думка про підтримку бізнесу в не самих безпечних місцях не найновіша, наприклад, історія заселення Слобожанщини (території вільної від податків, але небезпечної від набігів) тому підтвердження", - акцентує Шабельніков.
Відважні потенційні покупці (як фізичні, так і юридичні особи) можуть самостійно ініціювати включення об’єктів до переліку приватизації. Для цього потрібно подати заяву до регіонального відділення Фонду держмайна (за місцем знаходження об’єкта) про включення об'єкта державної власності до переліку, що підлягають приватизації. До заяви додається уся доступна інформація про об’єкт, який цікавить. Якщо її недостатньо, то майбутньому інвестору пропонується безплатна адміністративна послуга "Надання інформації (відомостей або витягу) з Єдиного реєстру об’єктів державної власності", а також пошук інформації по суб'єктах господарювання для уточнення інформації по об’єкту приватизації. Приватизаційні аукціони відбуваються виключно через Prozorro.Продажі. Відмовити потенційним покупцям у включенні об'єкта в перелік приватизації можуть за таких умов:
Влітку 2023 року Фонд держмайна отримав можливість використовувати новий інструмент залучення інвесторів через формування окремих приватизаційних пулів державних активів. Головна ідея полягає в тому, що пули привертають більше уваги інвесторів, які зацікавлені в реалізації значних проєктів та можуть вкласти масштабні інвестиції. Пули будуть застосовувати для малої та великої приватизації.
Передбачається, що пули об'єктів приватизації формуватимуться з підприємств, які працюють в одній галузі економіки, відповідно, продукція одного з них може бути сировиною для іншого. Відповідно до Порядку формування пулу об’єктів приватизації, пул формується з таких об’єктів приватизації:
Пул формується з двох або більше об’єктів приватизації, якщо виконується одна з таких умов:
Так, у вересні 2023 року був вже проданий пул, який складався з двох об’єктів нежитлової нерухомості у Львівській області. Поки що це єдиний пул, який продали на аукціоні Prozorro.Продажі. Важливо, пул не може формуватись "заднім числом" - він складається тільки з тих об’єктів приватизації, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та не оприлюднено інформаційне повідомлення про продаж. Виняток – об’єкти, які раніше не продали у звичайному порядку приватизації.
"Що ж, приватизацію в країні під час війни можна абсолютно впевнено називати справою ризикованою: від фізичного знищення майна та цікавості правоохоронних органів до неочікуваних санкційних ризиків. Проте ближче до третього року війни держава вже робить кроки для страхування частини ризиків інвесторів. Якщо ця практика стане успішною, а також робота оперативників увійде в рамки законодавства і здорового глузду, то матимемо наповнений бюджет та робочі місця", - резюмував Шабельніков.
Протягом тижня з 5-9 лютого команда Фонду державного майна України провела 5 онлайн-аукціонів з приватизації на платформі "Prozorro.Продажі", на загальну суму 16,98 мільйона гривень. Кількість учасників аукціонів склала 46 осіб, що призвело до збільшення вартості активів у 86,3 раза. Наймасштабнішими торгами тижня став онлайн-аукціон з приватизації будівель на Львівщині. За актив змагалися 17 учасників, а вартість лота зросла зі 110 тисяч гривень до 14,5 мільйона гривень. Тобто у понад 130 разів. Цього тижня ФДМУ планує виставити 20 аукціонів з приватизації.
Як зробити так, щоб українці охоче йшли захищати нашу країну? Український політолог розглядає можливі дії та надає відповіді на це важливе питання. З мотивацією та бойовим духом громадян справа не така проста, як у 2022 році.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.