Скільки реально коштує електроенергія для населення України: чому тариф підвищать

Вже 1 червня для населення можуть збільшити тарифи на електроенергію. Рік тому їх підвищили з 1,44 та 1,68 до 2,64 грн за 1 кВт-год. Тоді це виправдовували необхідністю відновлення енергетичної інфраструктури після російських обстрілів. У 2024 році знову можливі підвищення плати за енергію для громадян. При цьому експерти називають вартість у 6-7 грн ринковою. Інформатор спробував знайти відповідь, скільки ж реально коштує електроенергія в Україні.

Більшість електроенергії в Україні генерується атомними електростанціями. Атомні блоки продовжували виробляти електроенергію, навіть, під час російських атак на енергетичну інфраструктуру України. Частину електроенергії дає альтернативна енергетика (сонячні – СЕС та вітрові електростанції – ВЕС), однак у пікові години нестача покривалася за рахунок теплоелектростанцій (ТЕС) та гідроелектростанцій (ГЕС).

Станом на квітень 2024 року в Україні були найнижчі тарифи на електроенергію для населення у Європі – 6,37 євро за 100 кВт-год. У сусідній Польщі – 19,19 євро, в Угорщині – 9,52 євро, у Словаччині – 19,72 євро, у Румунії – 16,09 євро, у Франції – 30,57 євро, у Німеччині – 38,13 євро. При тому, що населення України купує енергію за 2,64 грн/кВт-год, на ринку вона торгується дорожче за 6 грн/кВт-год.

За словами члена наглядової ради «Укренерго» та радника прем’єр-міністра Юрія Бойка, на сьогодні ринкова ціна на електроенергію для середнього бізнесу — близько 8 грн за 1 кВт. Цей еквівалент собівартості сформований на внутрішньому ринку України. На його думку, вартість електроенергії для населення має бути в районі 4 грн/кВт-год. Він також повідомив, що відключення електроенергії триватимуть до серпня-вересня.

«2,64 грн насправді покриває лише транспортну складову. Так майже у кожному регіоні. Вони коливаються в діапазоні від 1,60 до 2,40 грн. Будь-яка цифра, відмінна від 8 грн, це політичний компроміс між тим, що вимагає галузь і тим, що держава зможе собі дозволити в якості розумного балансу між економічною доцільністю та соціальним захистом населення», - відзначає член наглядової ради «Укренерго» Юрій Бойко.

Разом з тим українці від початку війни винні приблизно 15 млрд грн за світло, борги зросли на 40% - навіть за соціальними тарифами, найнижчими у Європі. Постачальники намагаються знайти спільну мову з неплатниками та пропонують їм гасити борги частинами. Частково вирішити цю проблему могло б збільшення субсидій та кола їхніх отримувачів.

Атомна енергетика дешева, але населення все одно платить менше

Народний депутат України Олексій Кучеренко озвучив цифри, скільки коштує електроенергія для побутових споживачів. Депутат пояснив, що кінцевий тариф складається з 4 компонентів: «Енергоатом», «Укренерго» (58 коп. це високовольтні мережі), обленерго - це розподільчі мережі – 1 грн 64 коп, ще 13 коп на продаж. Все разом складає 3,5 грн/кВт-год. На сьогодні українці сплачують по тарифу 2,64/кВт-год. Відповідно різницю у тарифах для населення сплачують «Енергоатом» та «Укренерго».

Народна депутатка Інна Совсун зазначила, що державні «Енергоатом» та «Укргідроенерго» витратили на низькі тарифи для населення 152 млрд грн протягом 2023 року. При цьому, за підрахунками Світового банку, до 2026 року Україні всього потрібно 110 млрд грн на відновлення об’єктів електроенергетики: ця цифра не включала нові пошкодження електростанцій від росіян з кінця березня 2024 року. А Нацкомісія з регулювання в енергетиці та комунальних послугах (НКРЕКП) ще рік тому пропонувала Кабміну поетапно підвищи тариф для населення на електроенергію до 5,5 грн/ кВт-год.

Через те, що росіяни окупували Запорізьку АЕС у місті Енергодар у березні 2022 року (найбільшу в Україні), атомка втратила вагому частину ринку та зазнала великих збитків. Станом на початок 2023 року атомна енергетика давала до 55% всієї електроенергії України. Зараз цей показник може бути більшим. Енергоблоки трьох українських АЕС на початку 2024 року працювали практично на максимальну потужність (7 835 МВт), щоб забезпечити населення енегрією взимку та не допустити тривалих вимкнень світла. Загалом у 2023 році «Енергоатом» виробив майже 52,4 млрд кВт-год електроенергії, виконавши планове завдання на 101,6%. Це близько половини виробництва української енергетики. Також щороку зазвичай влітку частина енергоблоків виводиться на плановий ремонт та відповідно не працює, що може тривати орієнтовно 2 місяці, у цей час зростає споживання електроенергії з інших джерел. При цьому коли дефіциту немає, а виробляється більше електроенергії, ніж потрібно, Україна її постачає за кордон.

На цьому урядовці не збираються спинятися. Україна планує збудувати ще 9 енергоблоків для АЕС потужність 1 ГВт кожен спільно з американською компанією Westinghouse. Це дуже турбує українських екоактивістів, але занепокоєння мало цікавлять Кабмін Дениса Шмигаля. У квітні 2024 року розпочалося будівництво двох нових енергоблоків на Хмельницькій АЕС. За словами міністра енергетики Германа Галущенка, вартість будівництва одного енергоблоку близько 5 млрд дол., гроші візьмуть у кредит. Також на ХАЕС мають добудувати ще два енергоблоки, якими займалися спеціалісти російського «Росатому» до 2014 року.

На початку 2023 року «Енергоатом» продавав електроенергію на ринку для інших енергетичних компаній в середньому по 3,25 грн/кВт-год (без ПДВ). Відповідно це дорожче, ніж сплачує населення (на той момент тарифи для населення були 1,44 та 1,68 грн/кВт-год). Як зазначали експрерти у 2021 році, тоді собівартість вироблення атомної енергії становила 0,6-0,7 грн/кВт-год, водночас вона була заниженою та мала б становити 0,9 грн/кВт-год.

При цьому такий тариф не включав в себе вартість довгострокової безпечної утилізації відпрацьованого ядерного палива, а відрахування до фонду зняття з експлуатації атомних енергоблоків здійснюється за заниженими розрахунками, що втратили свою актуальність. У кінцеву вартість входить також постачання електроенергії до споживача електромережею. «Енергоатому» також потрібно фінансувати підтримку реакторів в належному стані, ремонтувати їх, модернізувати, проводити додаткові навчання співробітників. При цьому, за словами, експертів шалені видатки будуть через 10-15 років, коли «Енергоатому» доведеться виводити енергоблоки з експлуатації.

А от народний депутат від «Слуги народу» Сергій Нагорняк вважає, що вже у цьому році тариф для побутових споживачів можуть підвищити до з 2,64 до 6 грн/кВт-год. За його словами, таке рішення дало б змогу двом державним компаніям припинити дотувати населення і за рік назбирати грошей для добудови 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС та початку будівництва «Укргідроенерго» Канівської ГАЕС. За його словами, якщо для населення не підвищити тарифи на електрику, будуть тривати блекаути, аварійні та планові вимкнення електроенергії. Тривожними є і прогнози щодо подорожчання урану – сировини для атомки, адже українські АЕС його закуповують частково з-за кордону, це зробить і виробництво атомної енергетики в Україні дорожче.

Часто звучать заяви, що Україна купує дорогу електроенергію з-за кордону. І це називають однією з основних причин для збільшення тарифу. Однак її вартість складає зазвичай близько 6 грн/кВт-год, іноді доходить до 10 грн/кВт-год.

У сусідніх країнах ринкова вартість електроенергії, яку купує Україна, складає 0,15-0,20 євро за кВт-год, тоді як в Україні це коштувало 0,09 євро – вдвічі дешевше. Вартість придбаної за кордоном електроенергії навіть може бути трохи нижчою, ніж на ринку в Україні для бізнесу. Тобто це у понад 2 рази дорожче за те, що сплачує населення за електрику. До того ж, в «Укренерго» радять бізнесу також імпортувати електроенергію з-за кордон у проблемні дні, щоб не було відключень. Однак, як зназначає голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко, Україна імпортує під час пікових навантажень всього 1-1,5% енергії від об’єму споживання з-за кордону, тому це не може суттєво вплинути на тарифи для населення.

Знищення інфраструктури – ще один привід підвищити тарифи

Із офіційних повідомлень, відомо, що близько 40% генеруючих потужностей України або знищено, або суттєво пошкоджено. Від 22 березня 2024 року росіяни поновили обстріли української енергетики та знищили 8 ГВт її потужності (це більше, ніж вся потужність діючої атомної енергетики України). Міністр енергетики Герман Галущенко оцінив збитки у понад 1 млрд дол. Заступник міністра енергетики Микола Колісник заявляв, що завдяки тогорічному перегляду тарифу на електроенергію для побутових споживачів українська енергосистема отримала (відновила. – Ред.) 3 ГВт потужностей.

Частка ТЕС та ГЕС у виробництві електроенергії складає близько 40%. Руйнування зазнали Бурштинська, Ладижинська, Зміївська, Трипільська ТЕС, а також дві гідроелектростанції. На ремонт Зміївської та Трипільської ТЕС в Уряді Дениса Шмигаля вже виділили 1,5 млрд грн. Звичайно, для ремонтів цих об’єктів потрібно звідкілясь взяти кошти. Західні партнери не зможуть повністю профінансувати такі видатки. У випадку Зміївської ТЕС пріоритетість її ремонту виглядає дивною, адже вона знаходиться неподалік від кордону з Росією та її неможливо захистити від ракет наявними засобами ППО.

10 травня Кабмін ухвалив рішення про виділення 7 млрд 168 млн грн на відбудову української енергосистеми. За ці кошти закуплять обладнання для відновлення високовольтної мережі, а також для кращої синхронізації енергосистеми України та ЄС. Гроші на реалізацію цього проєкту надав Світовий банк. За словами голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, логічно було б включити у тариф на електроенергію кошти на захист газових сховищ України, які зазнають атак від російських дронів та ракет, та потрібні для проходження наступного опалювального сезону.

Разом з тим все це не гарантує, що скоро в Україні знову споживачі будуть мати цілодобове електропостачання. Скоріше навпаки. Якщо вдасться завдяки новим тарифам зібрати необхідну кількість коштів, то поступово ремонтуватимуть електростанції, відповідно вимкнень світла ставатиме менше. Цей процес розтягнутий у часі та може тривати місяцями, також ускладнюється необхідністю пошуку або виробництва за кордоном специфічного обладнання. Проте з урахуванням можливих нових ударів росіян по об'єктах енергетики влітку чи ближче до зими за відсутності засобів ППО - всі зусилля можуть стати марними.

"Пошкоджені всі великі тепло- та гідроелектростанції. Вони більше не можуть виробляти стільки ж електроенергії, як до атак. Все інше - наслідки. Через наслідки атак в енергосистемі виник і почав зростати дефіцит (нестача) електроенергії. Для його компенсації енергетики застосовували імпорт електроенергії та аварійну допомогу з країн Європи, а також обмеження споживання для промисловості", - зазначили в "Укренерго".

Втім, більшість ТЕС в Україні належать групі ДТЕК Ріната Ахметова (70% генерації). Невідомо, чи дістануться їм кошти від споживачів на відновлення після підвищення тарифу на електроенергію для населення. За словами виконавчого директора ДТЕК Дмитра Сахарука, у 2023 році ДТЕК витратила 110 млн дол. на відновлення пошкодженої інфраструктури. А от у 2024 році вже потрібно близько 350 млн дол. У компанії залишилося під контролем 6 теплоелектростанцій, з яких одна у прифронтовій зоні та де малоймовірно провести ремонти (це Курахівська ТЕС, земельним ресурсам якої завдано збитків на 986 млн грн). Частину необхідного обладнання ДТЕКу для відновлення ТЕС передають як допомогу з-за кордону, також компанія може використовувати частину коштів з Фонду енергетичної підтрики України (у нього різні країни, компанії, організації перерахували вже 438 млн євро), грантових фондів USAID, JICA та інших.

У 2021 році журналісти Bihus.info опублікували цікаве розсідування. Вони з’ясували, що з 1 січня 2021 року український бізнес та держсектор (а відповідно – і пересічні українці, які користуються їхніми товарами і послугами) почали сплачувати так званий RAB-тариф – кошти, які щорічно будуть доплачувати власникам обленерго на модернізацію мереж. Більшість обленерго в Україні належать бізнесменам Рінату Ахметову (Київенерго, Київобленерго, Одесаобленерго, Дніпрообленерго та Донецькобленерго), братам Ігорю та Григорію Суркісам (Прикарпаттяобленерго, Львівобленерго), Ігорю Коломойському (Полтаваобленерго), Костянтину Григоришину (Чернігівобленерго, Сумиобленерго, Вінницяобленерго і Луганськобленерго) та пов’язаній з росіянами VS Group.

За основу для виділення коштів на модернізацію взята оціночна вартість активівів обленерго, при чому, за словами експерта з енергетики Віктора Куртєва, їхню вартість значно завищили на 30-40%. На основі цієї завищеної вартості українці мали сплачувати щоророку по 3% від вартості обленерго. У випадку ДТЕК Ріната Ахметова – це щорічно 2,5 млрд грн, Ігорю та Григорію Суркісу – близько 850 млн грн, Костянтину Григоришину – близько 1 млрд грн, VS Energy – близько 1,4 млрд грн. А у самій методології було вдвічі завищено вартість силових трансформаторів, що дозволило отримати обленерго більше грошей. Якщо ця схема досі робоча, у енергетичного бізнесу кошти на ремонти своїх об'єктів є, але в менших за потрібні обсягах.

RAB-тариф НКРЕКП встановила у серпні 2020 року. А у грудні 2020 року вони нарахували цей тариф конкретним 25 енергокомпаніям, більшість з яких – приватні. Далі ці 3% включають в тариф для непобутових споживачів, тобто бізнесу і держсектору. Загалом з 1 січня 2021 платіжка для цієї категорії споживачів виросла десь на 10%. Цікаво, чи використовували ці кошти енергетичні компанії для ремонту своїх об’єктів після обстрілів 2022-2024 років. Та чи були проведені модернізації з 2021 року до початку повномасштабної війни?

Найбільша біда – зелений тариф

Одним із факторів, який грає на підвищення цін на електроенергію, є зобов’язання держави — через ДП «Гарантований покупець» - викуповувати увесь ресурс, вироблений сонячними та вітровими електростанціями, і платити за нього у 3-10 разів більше, ніж за електрику, що генерується іншими електростанціями. За даними галузевих експертів, для дотування цього сегмента енергоринку країна щороку витрачає 40-60 мільярдів гривень. І при цьому в умовах війни на це не вистачає коштів.

За словами Олега Попенка, в Уряду величезні борги перед інвесторами «зеленої» енергетики (соняшна, вітрова). Зараз борги десь близько 25 млрд грн (були 32 млрд грн на кінець минулого року). В основному це борг за 2022 рік. І саме з ними можна буде частково розрахуватися завдяки підвищенню тарифів. Експерт вважає, що влада робить недостатньо для розв’язання цієї проблеми та повісила борги перед бізнесом на держбюджет. А вітчизняна «зелена» енергія вдвічі дорожча, за імпортовану не «зелену», тому імпорт був би пріоритетнішим для закриття нестачі енергії на ринку.

За даними Економічної правди, станом на вересень 2023 року борг держави перед виробниками «зеленої» енергетики складав 35 млрд грн. При цьому тоді за 2022 рік держава розрахувалась на 55,3% від необхідного. За 2021 рік – на 99%. За перші 9 місяців 2023 року – на 52,3% (на момент публікації ЕП). А причина цьому часто у низькій дисципліні учасників ринку енергетики.

Сонячна енергія значно дорожче, ніж середня вартість електрики на ринку. Енергію сонячних та вітрових електростанцій викуповує держава, а продається потім ця енергія населенню за звичайними цінами, різниця покривається державою. Або ця енергія може продаватися бізнесу за ринковими цінами (втім, все одно держава сплачує частину). Станом на 2020 року держава мала сплатити виробникам 50 млрд грн – майже в 4 рази більше, ніж у 2018 році. Усе це відбувалося на фоні здешевшаня складових для будівництва соняшних та вітрових електростанцій. Станом на 2020 рік «зелена» енергетика отримувала 26% доходів на ринку, при цьому її частка становила всього 8%, а через неї доводилося менше виробляти дешевої атомної енергетики.

У серпні 2023 року голова правління державного «Укренерго» Володимир Кудрицький зазначив, що борги перед очолюваною ним компанією становлять близько 59 млрд грн, а сама компанія винна іншим учасникам ринку – 50 млрд грн. У тому числі держкомпанії винні були 28 млрд грн на балансуючому ринку, 21 млрд грн за предачу електрики та майже 10 млрд грн за диспетчеризацію. А «Укренерго» в свою чергу не може розрахуватися за «зелену» енергетику, бо йому не сплачують борги.

«Імпорт буде дешевшим, ніж наш внутрішній тариф. Але імпорт потрібо розділяти. У нас є імпорт аварійний, є звичайний. Звичайний імпорт дешевший навіть за ціну РДН – ринку. Вартість «зеленого» тарифу в Україні набагато дорожча, ніж вартість РДН. Тому ми здебільшого залучаємо імпорт на ринку РДН у 5 країнах. Крім Румунії, електроенергія, яка поступає в Україну з сусідніх країн, набагато дешевша, ніж на ринку в Україні.

Власниками сонячних та вітрових електростанцій в Україні є більшість олігархів, колишніх та нинішніх політиків. Вони напряму впливають на всі ці процеси на рівні Міненерго та НКРЕКП. Власниками сонячних станцій в Україні є і європейські компанії, які також пов’язані з політичними процесами в Європі та Україні», - підкреслює голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

У 2024 році «зелений» тариф в Україні для сонячних електростанцій складає 0,146 євро за кВт-год проданої (експортованої в мережу) електроенергії. До цього він був 0,164 євро/кВт-год з 2020 року. Сонячна електроенергія коштує 6,58 грн/кВт-год (з ПДВ), з яких 2,28 грн має компенсувати держава. Роздрібна ціна електроенергії складає 8,42 грн/кВт-год (з ПДВ), з яких 5,78 грн має сплатити державний «Гарантований покупець». Для вітрової енергії середній тариф був 0,088 євро/кВт-год. Тариф на зелену енергетику за законом діятиме до 2030 року.

Частина виробників відновлювальної енергетики (у т.ч. Тилігульська ВЕС ДТЕК) на фоні цього навіть відмовляються від «зеленого» тарифу та хочуть продавати електрику за звичайними ринковими цінами, адже борги держави та часткові розрахунки тягнуться з 2019 року. На відміну від цього за умов продажу енергії на ринок з великою вірогідністю можна отримати 100% розрахунків. Відповідно на енергію від них навряд чи зможуть сподіватися побутові споживачі.

Дійсно вагому роль на українському ринку джерел альтернативної енергетики грають колишні та діючі політики, держслужбовці. Відповідно вони розуміються на тому, як лобівювати свої інтереси у держорганах. Крім ДТЕК Ріната Ахметова свої активи також мали у цій сфері бізнес-партнер Арсена Авакова та колишній депутат Верховної Ради України від "Народного фронту" Ігор Котвіцький, колишній народний депутат Максим Єфімов, наближена до Петра Порошенка компанія ICU, вже колишня нардепка від ОПЗЖ Юлія Льовочкіна, іноземні компанії: норвезька Scatec Solar, канадська TIU, німецька Enerparc. 

На підтвердження слів Попенка варто згадати, що брат заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми Олег Шурма володіє сонячними електростанціями, які опинилися під російською окупацією у 2022 році. Попри це у 2023 році державним коштом їм продовжували виплати за «зеленим» тарифом. Водночас вони були від’єднані від української енергосистеми та не могли туди постачати енергію.

Також, за даними журналістів, отримували виплати за «зеленим» тарифом в окупації і компанії, які належать київському забудовнику та колишньому народному депутату України Василю Хмельницькому. Загалом ті компанії, які опинилися в окупації, отримали від держави протягом 2022 – літа 2023 років понад 320 млн грн. Пізніше заступник Андрія Єрмака Ростислав Шурма підтвердив, що його брат отримував кошти від держпідприємства «Гарантований покупець» за електроенергію від окупованих СЕС, однак розслідування журналістів назвав неправдивим.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Найдорожча елекроенергія - це не імпорт, а українська зелена генерація
• Чи врятує Україну від блекаутів підвищення тарифів на електроенергію
• Підвищення цін не оминути - експерти повідомили, якою буде ціна за світло
• НКРЕКП дозволила підвищити ціни на світло: для промисловості електрика подорожчає у півтора рази
• Змусити людей заощаджувати електроенергію можна тільки підвищенням тарифу, вважає банкір Сергій Фурса