Суди намагаються забронювати максимум своїх працівників, але дедалі це стає все складнішим: що відбувається

Згідно з даними Державної судової адміністрації, станом на 2023 рік, у апаратах місцевих та апеляційних судів працюють 80% жінок та лише 20% чоловіків. Проте питання мобілізації військовозобов’язаних все ж може вплинути на ефективність здійснення судочинства в Україні. Про це 28 травня пише Sud.ua.

Як суди намагаються вирішити «мобілізаційне питання» у своїх апаратах?

В апаратах судів не завжди військовозобов’язаними є лише чоловіки. У чималій кількості судів в апаратах працюють і військовозобов’язані – жінки. Наприклад, це жінки, які закінчили також і кафедри військової підготовки та мають відповідну військово-облікову спеціальність.

Питанням потенційної мобілізації працівників апаратів судів багато судів почали опікуватися ще з початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року.

«Станом на травень 2024 року, за умови, якщо голови судів та керівники апаратів судів дійсно приділяли увагу необхідності бронювання та подавали відповідні списки в ДСА та ТУ ДСА, то більшість військовозобов’язаних чоловіків і жінок в апаратах судів наразі мають безстрокову «броню», тобто є «заброньованими» на час дії воєнного стану», - пише Sud.ua.

Відповідну «броню» військовозобов’язані працівники апаратів судів, як помічники суддів, так і, наприклад, начальники відділів, секретарі судового засідання та IT- спеціалісти, зокрема, отримали на підставі дії Постанови Кабінету Міністрів № 76, яка була затверджена Кабміном ще 27 січня 2023 року, однак в яку вже неодноразово вносилися зміни.

Процедура бронювання дещо ускладнилася після набрання 16 квітня чинності законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».

«Справа в тому, що вказаним законом суттєво знижено віковий «поріг» для мобілізації – з 27 до 25 років. Відтак, молоді спеціалісти, які влаштувалися на роботу в апарати судів напередодні повномасштабного вторгнення або вже під час нього, стикнулися з можливістю потенційної мобілізації», - пояснюють юристи.

До того ж, згідно до закону, на повне бронювання (окрім помічників суддів) відтепер можуть розраховувати тільки 50% військовозобов’язаних працівників апаратів судів, які працюють на посадах категорії «Б» та «В».

Відтак, в деяких судах виникла проблема, що робити у випадку, якщо встановлена новим законом квота бронювання у 50% для працівників категорії «Б» та «В», вже була вичерпана до набрання чинності законом про посилення мобілізаційних заходів.

Які два варіанти подальших дій є в судах?

Деякі суди вже припинили надсилати списки на бронювання працівників апарату суду, оскільки є думка, що у найближчий час Кабінет міністрів видасть нову Постанову, якою буде встановлено нові «правила гри» для бронювання державних службовців. Це перший варіант.

Інші суди, які вважають, що вони ще не вичерпали квоту у 50% або суди, які мають надвелике навантаження, продовжують надсилати у ДСА та ТУ ДСА списки працівників на бронювання. І це другий варіант.

«Наш суд досі подає працівників апарату на бронювання. У нас немає іншого вибору – суд розглядає дуже велику кількість справ, зокрема й величезну кількість клопотань органів досудового розслідування. Хтось з апарату суду звільняється, хтось навпаки хоче влаштуватися на роботу в суд – вакансій достатньо багато. Якщо ми не спробуємо хоча б тимчасово забронювати працівника апарату суду, який погодився працювати за достатньо невелику зарплатню, то так ми взагалі втратимо можливість заповнювати вакансії в апараті суду», - розповіли виданню в іншому столичному суді.

У судах відзначають, що потенційна мобілізація військовозобов’язаних працівників апаратів судів навряд чи є доцільною з різних точок зору.

«Абсолютна більшість військовозобов’язаних працівників апаратів судів не мають досвіду навіть строкової армійської служби, тобто навряд чи вони зможуть чимось підсилити Збройні Сили. До того ж мова йде про достатньо невелику кількість потенційних військовослужбовців. З точки зору здорового глузду, потенційна мобілізація максимально 1,5 – 2 тис. військовозобов’язаних чоловіків – працівників апаратів судів, кардинально не підсилить наші військові формування, однак абсолютно точно паралізує роботу десятків, якщо не сотень, судів першої та апеляційної інстанції, які залишаться без працівників», - зауважили в одному з столичних судів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.