Асоціація ритейлерів про податкові труднощі: необхідний конструктивний діалог з владою

В Асоціації ритейлерів України поділилися з Інформатором проблемами, з якими стикається їхня галузь. Один з ключових викликів для всіх торговельних мереж - це взаємодія з податковими органами України. Зокрема, це непередбачуваність податкової системи, блокування податкових накладних з ПДВ, кримінальним переслідуванням представників бізнесу через донарахування митних імпортних зборів або несплачених податків. Водночас голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев звітує про збільшення надходжень з ПДВ, а блокування податкових накладних вважає у 70% випадків провиною самого бізнесу. 

Представники Асоціації ритейлерів України (RAU), яка об'єднує у т.ч. найбільші торговельні мережі, зазначають, що для нормальної життєдіяльності бізнесу потрібно мати прогнозовану податкову систему. Інакше неможливо розрахувати податкові наслідки, відповідно видаткову частину та податкову складову націнки товару. Також вони кажуть про "різне тлумачення" законодавства, через що бізнес може зазнавати кримінальних переслідувань якщо податківцям буде здаватися, що він недоплатив якісь податки або у разі донарахувань по митних зборах.

"Тут ми стикаємось з блокуванням вхідного податкового кредиту з ПДВ (податкових накладних)  і, відповідно, із непрогнозованістю податкових наслідків. А також практикою змін тлумачення податкового законодавства - адміністрування податків, та відповідно подальшим кримінальним переслідуванням у зв'язку із виникненням-донарахуванням митних зборів на імпорт чи нібито несплачених податків", - розповідають в Асоціації.

Водночас у своєму інтерв'ю для видання Forbes у грудні 2023 року народний депутат України, голова парламентського податкового комітету Данило Гетманцев зазначав, що скарги на блокування податкових накладних зменшилися. При цьому якщо у 2022 році у 70% випадках скарг бізнес мав рацію, то у 2023 році ситуація змінилася діаметрально на протилежну. Тобто тепер, на думку Гетманцева, у 70% випадків права податкова щодо блокувань накладних з ПДВ.

Разом з тим, як повідомив Данило Гетманцев, у 2023 році в Україні задекларовано ПДВ на 333,8 млрд грн – це на 14,5 млрд грн (або на 4,5%) більше, ніж у 2021-му. У січні 2024 року задекларована сума ПДВ до сплати зросла на 11 млрд грн (або на 35,4%) порівняно з аналогічним періодом минулого року. Порівняно з 2023 роком за січень-квітень 2024 року податкові надходження збільшилися на 12,6% (на 38,2 млрд грн), а митні - на 8,4% (на 14,4 млрд грн). А таких результатів вдалося досягти завдяки роботі Державної податкової служби, у т.ч. завдяки ліквідації схем з мінімізації ПДВ. Насправді ж це працює як закручування гайок податківцями. Але таких надходжень недостатньо, адже Україні потрібно ще 300 млрд грн на 2024 рік на фінансування власної армії. Відповідно тиск на бізнес може посилитися для пошуку там порушень.

В Асоціації ритейлерів також наголошують на проблему низької доступності капіталу: без банківського кредиту складно модернізуватися під вимоги часу. Банківські кредити могли б допомогти ритейлерам з закупівлею та монтажем власної розподіленої енергетичної генерації (для роботи під час вимкнень світла), зміною логістики, асортименту товарів та обладнанням для зменшення електроспоживання. Натомість банки вкладають вільні кошти у депозитні сертифікати НБУ через високі відсоткові ставки задля отримання рекордних прибутків.

Точки торгівлі можуть стати збитковими через обмеження на алкоголь та тютюнові вироби

Також в Асоціації звертають увагу на те, що додаткові обмеження продажу тютюнових виробів чи алкоголю призводять до нерентабельності роботи значної кількості магазинів та супермаркетів. Тому постає дилема: чи зберегти мережі торгових точок та розгалужене постачання продовольства населенню, чи продовжувати політику обмеження реалізації тютюнових та алкогольних напоїв? Втрата надходжень від продажу алкогольних та тютюнових виробів безпосередньо впливає на збитковість торгових точок.

Нагадуємо, за ініціативи Гетманцева Верховна Рада проголосувала за поправку, згідно з якою обіг алкогольних та тютюнових виробів зі старими акцизними марками буде заборонений. Голова комітету пояснив свою ініціативу необхідністю боротьби з нелегальним ринком. Як відомо, нові зразки акцизних марок – з голограмами – почали використовувати з 1 вересня 2023 року. При цьому закон не обмежував терміни використання старих марок, тобто продавати продукцію зі старими марками можна доти, поки вони не закінчаться.

Громадська спілка "Український фуд-ритейл альянс" заявила, що ця поправка не вплине на зниження тіньового ринку, а навпаки призведе до наповнення ринку підакцизних товарів нелегальною продукцією, а також до недоотримання державою податкових надходжень. Українська Асоціація виробників тютюнових виробів "Укртютюн" зазначає, що виробники так і не отримали відповіді не питання, що вони мають робити з продукцією зі старими марками. У будь-якому разі, її не лише буде заборонено продавати, а навіть зберігати й транспортувати, що призведе до суттєвих фінансових втрат і додаткових видатків.

Європейська Бізнес Асоціація (EBA) також вважає, що правка Гетманцева завдасть необґрунтованих збитків легальному бізнесу. Збитки бізнесу у разі обмеження терміну використання продукції зі старими марками ЕВА оцінює у десятки мільярдів гривень.

"Вимога вилучати акцизні марки старого зразка завдасть учасникам ринку необґрунтованих збитків через втрату продукції, адже разом з пропозицією вилучення марок не передбачається відшкодування державою понесених бізнесом витрат на виготовлення та реалізацію підакцизних товарів", - йдеться у заяві ЕВА.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Перед анонсованим Гетманцевим підвищенням податків влада має пояснити, куди йдуть ці гроші: думка відомого підприємця
• Як має працювати військова економіка в Україні та чому не можна скопіювати російську модель, - думка політолога Віталія Кулика
• Ближче до Росії: Гетманцев хоче запровадити прогресивне оподаткування
• Україна у 2024 році продала більше чорних металів, їжі, жирів, ліків за кордон – Держстат
• "Клуб білого бізнесу" Гетманцева є дискримінаційним та створює корупційні ризики, розділяючи бізнес на свого і чужого - експерти